Рішення № 82639765, 09.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року Справа № 160/8829/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняВербного Д.С. за участі: представника позивача Берус Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.02.2019 року, просить визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.10.2018 року №Ф-383-17/62 про сплату недоїмки та штрафних санкцій у розмірі 117 838,05 грн., в т.ч. недоїмка 98 638,58 грн., штрафи 18 865,09 грн. та 241,43 грн., пеня 92,95 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.11.2018 року №Ф-0563041305 про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 100 554,13 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.12.2018 року №Ф-383-17/51 про сплату недоїмки, штрафу, пені з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 17 283,92 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.01.2019 року №Ф-383-17/51 про сплату сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу, пені у сумі 117 838,05 грн.;

- рішення ГУ ДФУ у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.07.2018 року № 0314341305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 18 656,09 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0563011305 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 36 823,85 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 29 459,08 грн., штрафні санкції в розмірі 7 364,77 грн.;

- податкове-повідомлення рішення від 21.11.2018 року № 0562971305 про сплату військового збору у розмірі 3 068,67 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 2 454,94 грн., штрафні санкції в розмірі 613,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, за результатами якої посадовими особами податкового органу складений акт від 24.07.2018 року № 40271/04-36-13-05/2525914776 про результати документальної виїзної перевірки, яким встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 121 195,64 грн., єдиного соціального внеску у сумі 100 554,13 грн., військового збору у сумі 10 099,65 грн., податку на додану вартість у сумі 97 766,00 грн., чим порушено вимоги п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ. На підставі встановлених порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0563011305 та № 0562971305 від 21.11.2018 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року №Ф-383-17/62, від 21.11.2018 року №Ф-0563041305, від 10.12.2018 року №Ф-383-17/51, від 08.01.2019 року №Ф-383-17/51 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.07.2018 року № 0314341305, які позивач вважає протиправними та просить скасувати, оскільки вважає їх безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства, а також фактичним обставинам справи, оскільки, згідно висновку судово-економічної експертизи від 10.11.2018 року, висновки акту перевірки про заниження податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору та податку на додану вартість, документально та нормативно не підтверджуються.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року (суддя Сидоренко Д.В.) відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.12.2018 року.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачу п`ять днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідно до розпорядження № 133д від 04.02.2019 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сидоренка Д.В. призначено повторний розподіл адміністративної справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019 року адміністративну справу № 160/8829/18 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою від 06.02.2019 року адміністративна справа № 160/8829/18 прийнята суддею Голобутовським Р.З. до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2019 року.

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 28.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у той самий день.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, що викладені в уточненій позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. У попередніх судових засіданнях проти позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзові на позов, що поданий 21.01.2019р., в якому посилалась на те, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог законодавства, зокрема, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 121195,64 грн., єдиного соціального внеску у сумі 100554,13 грн., військового збору у сумі 10099,65 грн., податку на додану вартість у сумі 97766,00 грн. На підставі акта перевірки податковим органом сформовано оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) та винесено податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Оскаржені податкові повідомлення-рішення, рішення та вимоги представник відповідача вважає законними, обґрунтованими та прийнятими відповідно до вимог діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та здійснював наступні види діяльності: код КВЕД 28.29 Виробництво інших машин і устаткування загального призначення, код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

28.02.2018 року статус фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено.

У період з 11.07.2018 року по 17.07.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на підставі наказу від 10.07.2018 року № 3832-п та на підставі направлень від 10.07.2018 року № 9101 та від 11.07.2018 року № 9150, проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 24.07.2018 року № 40271/04-36-13-05/2525914776.

Перевіркою встановлені порушення:

1) п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, в частині завищення суми валових витрат, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 121 195,64 грн., в т.ч. за 2016 рік – 107 740,44 грн., 2017 рік – 13 455,20 грн;

2) п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 2464-VІ, в частині не донарахування єдиного соціального внеску у сумі 100 554,13 грн., в т.ч. за 2016 рік – 88 096,08 грн., за 2017 рік – 12 458,05 грн.;

3) пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, в результаті чого не перераховано до бюджету військового збору у сумі 10 099,65 грн., в т.ч. за 2016 рік – 8 978,38 грн., за 2017 рік – 1 121,27 грн.;

4) п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ та п. 203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, в частині несвоєчасного перерахування до бюджету узгоджених сум з податку на додану вартість;

5) п. 177.11 ст. 177, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, в частині несвоєчасного подання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

6) ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 2464-VІ, в частині несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

7) п. 177.10 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, в частині не ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року;

8) пп. 14.1.203 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 , п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 97 766,00 грн.

На підставі акту перевірки від 24.07.2018 року контролюючим органом прийнято:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2018 року №Ф-0314351305 про сплату недоїмки у розмірі 100 554,13 грн. за платежем єдиний соціальний внесок;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.07.2018 року № 0314341305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 18 656,09 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.07.2018 року № 0315291305 на суму 334,38 грн., про нарахування штрафу 241,43 грн. та пені в розмірі 92,95 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 року № 0314111305 у розмірі 12 624,56 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 10 099,65 грн. та штрафні санкції 2 524,91 грн. за платежем військовий збір;

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 року № 03161181305 у розмірі 122 207,50 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 97 766,00 грн. та штрафні санкції 24 441,50 грн. з податку на додану вартість;

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 року № 0315481305 у розмірі 510,00 грн., в т.ч. штрафні санкції 510,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 року № 0313841305 у розмірі 151 494,55 грн., у тому числі податкове зобов`язання у розмірі 121 195,64 грн. та штрафні санкції 30 298,91 грн. з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування;

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 року № 03155591305 у розмірі 1 761,12 грн., в т.ч. нарахування штрафу 1 467,60 грн. та пені в розмірі 293,52 грн. з податку на додану вартість.

Не погодившись з прийнятими вимогою, податковими повідомленнями-рішеннями та рішеннями про застосування штрафних санкцій, позивач 15.08.2019 року звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргами № 11, №12, № 14, № 15 та № 16 з вимогами переглянути та скасувати вимогу, податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій.

За результатами розгляду скарг Державна фіскальна служба України рішенням від 12.09.2018 року № 13858/13-99-99-11-02-02-25 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2018 року №Ф-0314351305 про сплату недоїмки у розмірі 100 554,13 грн. за платежем єдиний соціальний внесок – скасувала, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.07.2018 року №0314341305 – залишила без змін та зобов`язала ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформувати нову вимогу.

Також, рішенням Державної фіскальної служби України від 17.10.2018 року №15964/3/99-99-11-02-01-14 скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволені частково, а саме:

- скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 року №0316181305 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість;

- частково скасовані податкові повідомлення-рішення від 30.07.2018 року №0314111305 в частині зайво нарахованого військового збору на суму 7 644,71 грн. та нарахованих штрафних санкцій – 1 911,18 грн., №0313841305 в частині зайво нарахованого податку з доходів фізичних осіб на суму – 91 736,56 грн. та нарахованих штрафних санкцій – 22 934,14 грн., в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

У період адміністративного оскарження, ГУ ДФС у Дніпропетровській області також прийнято:

- вимогу про сплату богу (недоїмки) від 04.10.2018 року №Ф-383-17/62 про сплату недоїмки та штрафних санкцій у розмірі 117 838,05 грн., в т.ч. недоїмка 98 638,58 грн., штрафи 18 865,09 грн. та 241,43 грн., пеня 92,95 грн.;

- вимогу від 08.10.2018 року №109251-17/62 про сплату податкового боргу на суму 337 570,44 грн., в тому числі з податку на доходи фізичних осіб – 173 243,76 грн., в тому числі основний платіж 114 700,89 грн., штрафні санкції 30 289,91 грн., пеня 28 243,06 грн.; військовий збір - 13 133,98 грн., основний платіж 8 255,40 грн., штрафні санкції 2 524,91 грн., пеня 2 353,07 грн.; з податку на додану вартість – 151 192,7 грн., в тому числі основний платіж 89 788,31 грн., штрафні санкції 24 735,02 грн., пеня 36 669,37 грн.;

- рішення від 08.10.2018 року №109251-17/62 про опис майна у податкову заставу.

Листом від 13.01.2019 року №677/10/04-36-51-60 ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомило, що вимога від 08.10.2018 року №109251-17/62 вважається відкликаною 07.11.2018 року, а рішення про опис майна у податкову заставу від 08.10.2018 року №109251-17/62 – таким, що втратило юридичну силу.

Крім того, 21.11.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0563011305 у розмірі 36 823,85 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 29 459,08 грн., штрафні санкції в розмірі 7 364,77 грн. з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування;

- податкове повідомлення-рішення № 0562971305 у розмірі 3 068,67 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 2 454,94 грн., штрафні санкції у розмірі 613,73 грн. за платежем військовий збір.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом вимог про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п.162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За приписами норм п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно із п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та Положення свідчить про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені ч.1, ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений ст. 177 ПК України.

Згідно із п. 177.2 ст. 177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пп. 177.4.5. п. 177.4 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця:

- витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем;

- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

- витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

- документально не підтверджені витрати.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, за приписами Податкового кодексу України підставами для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0563011305 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 36 823,85 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 29 459,08 грн., штрафні санкції в розмірі 7 364,77 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з висновками акту перевірки позивач безпідставно та неправомірно завищив витрати у розмірі 618 327,94 грн., що виникло внаслідок не підтвердження первинними документами витрат у сумі 108 680,38 грн., в т.ч. 2016 рік – 88 911,07 грн., 2017 рік – 19 769,31 грн. та витрати на придбання електроенергії у сумі 509 647,56 грн.

Разом з тим, позивачем до перевірки та до суду було надано весь необхідний перелік документів первинного бухгалтерського обліку, що свідчать про реальність вчинення господарських операцій між підприємствами та про настання змін в майновому стані позивача, що само по собі спростовує висновки контролюючого органу.

Так, матеріали справи містять копії рахунків, рахунків-розшифровки, актів про використану електричну енергію, видаткових накладних, копії квитанцій та платіжних доручень, виписки банку, якими підтверджується оплата.

Відповідачем суду не надано доказів того, що в ході перевірки у ФОП ОСОБА_1 були відсутні або містили якісь помилки відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що засвічують факт придбання і отримання ТМЦ. Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання ТМЦ та їх використання в межах господарської діяльності.

Крім того, суд враховує, що висновком експерта від 11.10.2018 року №043-18, зробленого за результатами економічної експертизи первинних бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_1 , копія якого міститься в матеріалах справи, встановлено, що висновки акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетроській бласті № № 40271/04-36-13-05/2525914776 від 24.07.2018 року про заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 121 195,64 грн., документально та нормативно не підтверджуються.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0563011305 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 36 823,85 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 29 459,08 грн., штрафні санкції в розмірі 7 364,77 грн.

Крім того, щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0562971305 про сплату військового збору у розмірі 3 068,67 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 2 454,94 грн., штрафні санкції в розмірі 613,73 грн., суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 С ОСОБА_3 А. перебував на загальній системі оподаткування та був платником військового збору.

Відповідно підпункту 1,1 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 є платником військового збору з підприємницької діяльності.

Об`єктом оподаткування військовим збором фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Як вже встановлено судом, проведеним дослідженням в частині встановлення об`єкту оподаткування не встановлено заниження об`єкту оподаткування, а саме річного чистого оподатковуваного доходу, а отже ФОП ОСОБА_1 дотримано вимоги пп.1.1 пункту ст. 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме щодо нарахування та сплати військового збору в розмірі 2 454,94 грн.

Відтак, документально зазначений в акті позапланової виїзної перевірки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 40271/04-36-13-05/2525914776 від 24.07.2018 року висновок про заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму не підтверджується.

За таких обставин, а також враховуючи те, що податковим органом не доведено порушення позивачем норм чинного законодавства щодо податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 2 454,94 грн., позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0562971305 про сплату військового збору у розмірі 3 068,67 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що оскільки за результатами дослідження документально не підтвердилось заниження податкового зобов`язання по цьому виду податку, застосування штрафних санкцій є також необґрунтованим.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0562971305 від 21.11.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області та яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 3 068,67 грн., в т.ч. податкове зобов`язання у розмірі 2 454,94 грн., штрафні санкції в розмірі 613,73 грн., підлягає визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі.

Щодо правомірності винесення контролюючим органом податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року №Ф-383-17/62 про сплату недоїмки у розмірі 117 838,05 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.07.2018 року № 0314341305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 18 656,09 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно п.8. ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Пунктом 4 ст. 25 вказаного Закону передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у період 2016 - 2017 років не допускав заниження оподатковуваного доходу в розмірі 121 195,64 грн., то висновки податкового органу щодо від`ємної різниці між отриманим доходом та понесеними витратами, є не обґрунтованими, та такими, що спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-383-17/62 від 04.10.2018 року у розмірі 117 838,05 грн. та рішення № 0314341305 від 30.07.2018 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 18 656,09 грн. протиправними та їх скасування.

У зв`язку з встановленням судом відсутністю порушень з боку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 року №Ф-0563041305 про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 100 554,13 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2018 року №Ф-383-17/51 про сплату недоїмки, штрафу, пені з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 17 283,92 грн. та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.01.2019 року №Ф-383-17/51 про сплату сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу, пені у сумі 117 838,05 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірності своїх рішень.

Водночас, доводи позивача знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, і не були спростовані відповідачем.

Оцінюючи усі докази, що були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року №Ф-383-17/62, від 21.11.2018 року №Ф-0563041305, від 10.12.2018 року №Ф-383-17/51, від 08.01.2019 року №Ф-383-17/51, податкових повідомлень-рішень від 21.11.2018 року № НОМЕР_1 , № 0562971305 та рішення від 30.07.2018 року № 0314341305 про застосування штрафних санкцій, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4705,10 грн., відповідно до квитанцій №1/147 від 25.10.2018р., №1/149 від 25.10.2018р., №38 від 01.02.2019р., він підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 242-243, 245-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0563011305 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 36823,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 21.11.2018 року № 0562971305 про сплату військового збору у розмірі 3068,67 грн.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року №Ф-383-17/62, від 21.11.2018 року №Ф-0563041305, від 10.12.2018 року №Ф-383-17/51, від 08.01.2019 року №Ф-383-17/51, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 30.07.2018 року № 0314341305 за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 18656,09 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4705 (чотири тисячі сімсот п`ять)грн.10коп. відповідно до квитанцій №1/147 від 25.10.2018р., №1/149 від 25.10.2018р., №38 від 01.02.2019р.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 18 квітня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський