Рішення № 82639750, 31.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року Справа № 160/2842/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2019 року про накладення штрафу в сумі 417 300,00 грн.

- стягнути з Головного управління Держпраці у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 173,00 грн.

- стягнути з Головного управління Держпраці у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» понесені ним судові витрати по сплаті витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що 19.03.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» (далі - Позивач) отримало постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2019 (далі - постанова), винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. Зазначеною постановою на ТОВ «РУШ» накладено штраф у розмірі 417 300,00 грн. за порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена абзацом 7 частини 2 ст.265 КЗпП України. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства. Так, на виконання вимоги про надання документів №110 від 18.01.2019р. уповноваженим представником Товариства супровідним листом №б/н від 23.01.2019р. «Щодо надання документів на вимогу про надання документів №110 від 18.01.2019р.» за підписом керівника ТОВ «РУШ» були подані до канцелярії відповідача належним чином завірені копії витребуваних документів за період з 01.01.2018 по 18.01.2019 р. за переліком у кількості 508 аркушів, які були прийняті відповідачем та зареєстровані за вхідним №2206/5/19 від 23.01.2019р. Тобто, товариством була виконана вимога про надання документів у передбачений строк, а, отже, не було допущено порушень норм трудового законодавства у вигляді ненадання для ознайомлення документів, що є предметом інспекційного відвідування та стало підставою для застосовування штрафних санкції відповідно до положень абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. За таких обставин, на думку позивача, постанова №КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2019 про застосування фінансових санкцій, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.04.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду на 13.05.2019 р. на 14:00 год.

05.04.2019 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08.04.2019 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено з тих підстав, що заявником не надано належного обґрунтування необхідності забезпечення вищевказаної заяви та не надано доказів направлення оскаржуваної постанови про накладення штрафу до відділу державної виконавчої служби.

22.04.2019 р. від позивача надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи.

02.05.2019 р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов від Головного управління Держпраці у Київській області з якого вбачається, що Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що проведення інспекційного відвідування відбулось за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «РУШ» за адресою: пр-т Бажана, м. Київ. Інспекторами було надано представнику позивача направлення на проведення інспекційного відвідування № 110 від 18.01.2019 р. та вимогу про надання/поновлення документів у строк до 12:00 год. 24.01.2019 року. Оскільки, ТОВ «РУШ» в установлений строк не було надано до Управління документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, відповідачем

було складено Акт від 24.01.2019 року про неможливість його проведення та про призупинення інспекційного відвідування до 08.02.2019 року. 15.02.2019 року відповідачем було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ110/1439/АВ/НД у зв`язку з недопущенням до інспекційного відвідування та ненаданням документів щодо оформлення трудових відносин з працівниками, що і стало підставою для застосування фінансових санкцій, встановлених пунктом 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. Вважають, що постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2019 була винесена у відповідності до норм діючого законодавства і підстави для її скасування, відсутні.

03.05.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив ТОВ «РУШ» в якому позивач зазначив, що на вимогу контролюючого органу від 18.01.19 № 110 Товариством було надано всі необхідні документи, отже, доводи відповідача щодо ненадання у встановлені строки зазначені у вимозі документи, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, зазначив, що виклик на розгляд справи про накладення штрафу було направлено на адресу позивача із запізненням, що позбавило Товариство надати додаткові обгрунтування та докази щодо відсутності з його боку порушень норм трудового законодавства.

13.05.2019 року справу було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відпустці та перенесено розгляд справи на 20.05.2019 року на 14:00 год.

В судове засідання 20.05.2019 року сторони не з`явились, від представника позивача поступило клопотання про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання 20.05.2019 року не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд зазначає, що оскільки останній день строку ухвалення рішення припадає на 31.05.2019 року, рішення ухвалено у межах строку розгляду справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 16.01.2019 року № 294, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.01.2019 року № 110 головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Гладким Яном Миколайовичем, Смірновою Ольгою Василівною та Тищенко Людмилою В`ячеславівною 18.01.2019 року здійснено вихід для проведення інспекційного відвідування ТОВ «РУШ» за адресою фактичного здійснення господарської діяльності позивача магазину «Єва320» який знаходиться на пр. Бажана, З - Г у м. Києві.

В ході інспекційного відвідування посадовою особою ГУ Держпраці у Київській Гладким Я.М. було складено вимогу про надання/поновлення документів, згідно з яким, у строк до 12:00 год. 24.01.2019 року ТОВ «РУШ» повинно було надати до відповідача документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування: довідку про реєстрацію в органах статистики; наказ про призначення керівника; особова картка форми П-2 керівника Товариства; колективний договір; правила внутрішнього трудового розпорядку; штатні розписи; особові справи всіх працівників Товариства (в т.ч. заяви, накази про прийом на роботу, повідомлення ДФС; особові картки ф.П-2); посадові інструкції працівників; книга обліку та руху трудових книжок; трудові книжки; розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної працівникам з датою такої виплати; табелі обліку використання робочого часу; накази про звільнення працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці; копії договорів ЦПХ, які було укладено; інші документи (копії) на вимогу, в разі потреби; пояснення щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи за період з 01.01.2018 про 18.01.2019 р. (завірені копії).

Примірник вказаної вимоги було отримано 18.01.2019 року представником ТОВ «РУШ» Вовна К.Є., що підтверджується її особистим підписом на вимозі.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2019 року на виконання вимоги про надання документів №110 від 18.01.2019 р., уповноваженим представником Товариства супровідним листом №б/н від 23.01.2019 р. «Щодо надання документів на вимогу про надання документів №110 від 18.01.2019 р.» за підписом керівника ТОВ «РУШ», були подані до ГУ Держпраці у Київській області належним чином завірені копії витребуваних документів за період з 01.01.2018 по 18.01.2019 р. у кількості 508 аркушів, що підтверджується відміткою про реєстрацію від 23.01.2019 р. (вх. №2206/5/19).

Судом також встановлено, що 05.02.2019 року за юридичною адресою позивача: 49055, м. Дніпро, проспект Кірова, 104а, надійшов рекомендований лист від ГУ Держпраці у Київській області разом з двома примірника акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №КВ 110/1439/АВ/НД від 24.01.2019 р. за підписом головного державного інспектора Гладкого ЯМ. Підписи інших посадових осіб, зазначених у вступній частині акту - відсутні.

В акті №КВ110/1439/АВ/НД від 24.01.2019 р. про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування головним державним інспектором Гладким Я.М. зроблено відмітку про те, що у зв`язку з ненаданням для ознайомлення завірених об`єктом відвідування копій документів, що є предметом інспекційного відвідування, відповідно до Вимоги від 18.01.2019 року, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 08 лютого 2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством були підготовлені зауваження на акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ110/1439/АВ/НД від 24.01.2019 р. за вих. № 11-02/19 від 07.02.2019 р., які разом із примірником акту були направлені на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення і були отримані останнім 11.02.2019 р. та з яких вбачається, що адреса місця проведення відвідування, яка зазначена в акті, відрізняється від адреси, первинно вказаної в направленні на відвідування та вимозі №110 від 18.01.2019р. Також, ТОВ «РУШ» заперечило, що висновок акту про ненадання документів на вимогу інспектора не відповідає дійсності, оскільки 23.01.2019 р. представником Товариства усі необхідні копії документів на 508 аркушах мли подані до канцелярії відповідача (а.с. 18).

Судом також встановлено, що 21.02.2019р. позивачем було отримано два примірника акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №КВ110/1439/АВ/НД від 15.02.2019 р. за підписом головного державного інспектора Гладкого Я.М., інспекторів праці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому зазначено, що 18.01.2019 р. о 18 год. 00 хв. інспектором Гладким Я.М. здійснено спробу інспекційного відвідування ТОВ «РУШ» у присутності головних інспекторів праці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , але провести відвідування неможливо у зв`язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме, ненадання для ознайомлення/завірених об`єктом відвідування копій книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування відповідно до вимоги від 18.01.2019 р. № 110 та відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: до інспекційного відвідування не допущений, документи щодо оформлення трудових відносин з працівниками не надано.

Крім того, в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 15.02.2019 р №КВ110/1439/АВ/НД інспектором праці зроблено відмітку про те, що перешкоджання проведення відвідування зафіксовано засобами фототехніки, відеотехніки.

22.02.2019 р. Товариством підготовлені зауваження на акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ1 10/1439/АВ/НД від 15.02.2019 р., які разом із примірником акту направлено на адресу відповідача та які отримані останнім 28.02.2019 року. Згідно з наданими запереченнями, адреса місця проведення відвідування, яка зазначена в акті, відрізняється від адреси, первинно вказаної в направленні на відвідування та вимозі №110 від 18.01.2019р. Також ТОВ «РУШ» зазначило, що висновок акту про ненадання документів на вимогу інспектора не відповідає дійсності, оскільки 23.01.2019 р. представником Товариства усі необхідні копії документів на 508 аркушах були подані до канцелярії відповідача. ТОВ «РУШ» у зауваженнях зазначило, що про повторне відвідування 15.02.2019, тобто після поновлення зупиненого строку проведення відвідування, йому нічого не відомо. Перешкоджання проведенню відвідування інспекторам праці не здійснювалось, документи, передбачені законодавством про працю, Товариством ведуться належним чином.

Судом також встановлено, що 12.03.2019 року на адресу ТОВ «РУШ» надійшов лист за вих. №44/2/19/19/3325 від 28.02.2019р., яким відповідач повідомив позивача про те, що об 11 год. 50 хв. 05.03.2019 року за адресою: вул. Вавілових, 10, м. Київ. у кабінеті 303 буде проводитися розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України відносно ТОВ «РУШ», що підтверджується реєстраційним № 19187 від 12.03.2019.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167, якою на позивача відповідно до ст.259 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ №509 від 17.07.2013 р. та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 417 300 грн. Вказана постанова була отримана позивачем 19.03.2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з тексту вказаної постанови, вона прийнята на підставі акту про неможливість інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 15.02.2019 року №КВ110/1439/АВ/НД, яким зафіксовано ненадання для ознайомлення завірених об`єктом відвідування копій книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування відповідно до вимоги від 18.02.2019 №110, а також недопущення до інспекційного відвідування посадових осіб контролюючого органу, що є підставою для притягнення до фінансової відповідальності згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у вигляді штрафу у розмірі 417300,00 грн.

Вважаючи постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2019 року протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 закріплено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм, Головному управлінню Держпраці у Київській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону №877-V).

В силу приписів пунктів 2, 5, 8, 9, 11, 19, 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року (далі – Порядок №295), чинного на момент виникнення спірних відносин, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, проводиться, за рішенням керівника органу контролю, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п. 11 Порядку № 295)..

В ході розгляду справи судом встановлено, що 18.01.2019 року, прибувши на інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «РУШ», а саме за адресою: пр-т Бажана, 3-Г, м. Київ, інспектори праці були допущені позивачем до проведення інспекційного відвідування.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (п. 18 Порядку № 295).

18.01.2019 р. відповідачем було надано представнику позивача Вовні К. ОСОБА_3 вимогу (а.с. 17) про надання/поновлення документів № 110 від 18.01.2019 р. Цією вимогою ТОВ «РУШ» було зобов`язано надати в строк до 12 год. 00 хв. 24.01.2019 р. необхідні для проведення інспекційного відвідування документи (завірені копії) за період з 01.01.2018 р. по 18.01.2019 р., та саме: 1. Довідка про реєстрацію в органах статистики. 2. Наказ про призначення керівника. 3. Особова картка форми П-2 керівника Товариства. 4. Колективний договір. 5. Правила внутрішнього трудового розпорядку. 6. Штатні розписи. 7. Особові справи всіх працівників Товариства (в т.ч. заяви, накази про прийом на роботу, повідомлення ДФС; особові картки ф. П-2). 8. Посадові інструкції працівників. 9. Книга обліку та руху трудових книжок. 10. Трудові книжки. 11. Розрахункова-платіжні відомості про виплату працівникам заробітної плати з датою такої виплати. 12. Табелі обліку та використання робочого часу. 13. Накази про звільнення працівників та відомості про виплату їм розрахункових коштів. 14. Графік відпусток. 15. Журнал з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці. 16. Копії договорів ЦПХ, які було укладено. 17. Інші документи (копії) на вимогу, в разі потреби. 18. Пояснення щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи.

Пунктом 12 Порядку № 295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2019 р. на адресу відповідача позивачем було подано копії документів, зазначених у вимозі від 18.01.2019 року № 110 на 508 печатних аркушах, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції № 2206/5/19 на супровідному листі б/н за підписом Генерального Директора ТОВ «РУШ» Шищук О.А. (а.с.18-19) «Щодо надання документів на вимогу про надання документів № 110 від 18.01.2019 р.».

Тобто, вказані докази підтверджують виконання позивачем вимог відповідача, викладених у вимозі від 18.01.2019 року № 110 про надання/поновлення документів.

Крім того, суд зазначає, що з тексту супровідного листа від 23.01.2019 р. б/н вбачається, що місцезнаходженням ТОВ «РУШ» згідно відомостей ЄДРПОУ є: 49055, м. Дніпро, проспект Кірова, буд. 104А, що територіально знаходиться на території Дніпропетровської області, тобто, за межами території, на яку поширюються повноваження ГУ Держпраці у Київській області. На території м. Києва та Київської області розташовані магазини «ЄВА», що належать ТОВ «РУШ», при цьому, бухгалтерський та кадровий облік всіх працівників ведеться централізовано за місцезнаходженням ТОВ «РУШ» у м. Дніпрі. Тому, запитувані копії документів позивачем надано виключно для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, не оформлення трудових відносин об`єкту відвідування – магазину «ЄВА 320» ТОВ «РУШ».

Пунктами 16-18 Порядку № 295 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку № 295), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акту, зазначеного у пункті 16 цього Порядку № 295, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Судом встановлено, що 15.02.2019 року відповідачем було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ110/1439/АВ/НД у зв`язку з недопущенням до інспекційного відвідування та ненаданням необхідних документів, що не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, оскільки документи що були предметом інспекційного відвідування саме по магазину «Єва 320», розташованому в м. Києві по пр. М. Бажана, 3-Г, були надані в повному обсязі в установлений контролюючим органом строк (23.01.2019 року).

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача з приводу того, що від товариства вимагалось надання документів щодо всіх магазинів, що розташовані в м. Києві, оскільки, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з інспекційним відвідуванням посадові особи контролюючого органу з`явились в конкретний магазин – «Єва 320», який є відокремленим підрозділом ТОВ «РУШ», а тому, вимога про надання документів по працевлаштуванню працівників інших магазинів об`єктивно не могла бути виконана.

Доказів щодо проведення інспекційного відвідування на підставі наказу ГУ Держпраці у Київській області № 294 від 16.01.2019 року в інших магазинах, що входять до ТОВ «РУШ» та розташовані в м. Києві, відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що в Наказі № 294 від 16.01.2019 р. та Направленні на проведення інспекційного відвідування № 110 від 18.01.2019 р. вказано наступне: «ТОВ «РУШ» код: 32007740, адреса: 49055, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр-т. Кірова, буд. 104А».

Так, на думку суду, інспекційне відвідування, яке фактично було розпочато за іншою адресою, ніж та, що вказана в наказі від 16.01.2019 р.№ 294 та направлені від 18.01.2019 р. № 110, а саме – за місцем здійснення господарської діяльності позивача – пр. Бажана, 3 Г, м. Київ, магазин «ЄВА 320», не може вважатися таким, що проведено у відповідності до положень Порядку № 295.

Щодо підстав прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу № КВ110/1439/НВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2018, слід зазначити наступне.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 8 Порядку № 590, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Згідно з абз. 7 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

При цьому, абз. 6 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто, з аналізу наведених норм судом зроблено висновок, що підставою для притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу у відповідності до аб. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, може слугувати лише акт про виявлені під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

В ході розгляду справи було встановлено, що умови вимоги ГУ Держпраці у Київській області від 18.01.2019 року № 110 щодо надання документів для здійснення інспекційного відвідування були своєчасно та в повному обсязі виконані позивачем про що свідчать докази, надання 23.01.2019 року до відповідача копій документів стосовно працевлаштування працівників магазину «Єва НОМЕР_1 » ТОВ «РУШ».

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем в ході розгляду справи судом не було надано обгрунтованих пояснень та належних доказів, що спростовують вказані обставини та вказують на невиконання вимоги. Не надано і будь – яких пояснень з приводу того в чому полягало недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення інспекційного відвідування, про що відображено в атах від 24.01.2019 року та 15.02.2019 року, на підставі яких позивач був притягнутий до фінансової відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що встановлені в ході розгляду справи обставини спростовують факти, відображені в Акті про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ110/1439/АВ/НД від 15.02.2019 року, у зв`язку із чим, оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2019 року про накладення штрафу в сумі 417 300,00 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, суд також звертає увагу на ту обставину, що відповідачем не було надано в ході розгляду справи належних доказів дотримання процедури розгляду справи про накладення штрафу, передбаченої Порядком № 509, що підтверджує обгрунтованість тверджень позивача щодо несвоєчасного повідомлення його про розгляд справи та відсутності можливості надати додаткові докази про відсутність з його боку порушень норм трудового законодавства.

Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 4 173,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат та стягнення з Головного управління Держпраці у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» понесені ним судові витрати по сплаті витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України)

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених ним витрат по підготовці справи до розгляду у розмірі 7000,00 грн. було надано: копію Договору про надання правової допомоги б/н від 20 червня 2017 року, укладеному між ТОВ «РУШ» (Клієнт) та адвокатом Ляш Сергієм Володимировичем (Адвокат), відповідно до п. 1.1 якого, предметом Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором; Додаткову угоду № 4 від 30.12.2018 року щодо зміни строку дії Договору про надання правової допомоги б/н від 20 червня 2017 року; Додаткову угоду № 6 від 30.12.2018 року щодо зміни вартості послуг, визначених у Договорі про надання правової допомоги б/н від 20 червня 2017 року; платіжне доручення № 2631 від 08 квітня 2019 року про перерахування гонорару у розмірі 7000,00 грн. на підставі акту надання правової допомоги від 25.03.2019 року; Акт надання послуг з правової допомоги від 25.03.2019 року на суму 7000,00 грн.; копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3331 від 28.04.2017 року; копію ордеру від 14.03.2019 року.

За таких обставин, суд зазначає, що в наданих до суду документах підтверджено відомості щодо обсягу виконаних адвокатом Ляш С.В. робіт по підготовці до розгляду справи, а саме, консультацій та складання процесуальних документів та подання їх до суду, складність справи, доводять факт понесення позивачем витрат при підготовці в адміністративній справі № 160/2842/19, у зв`язку із чим, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 132, 134, 139, 243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740, м. Дніпро, пр. Кірова буд. 104-А) до Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № КВ110/1439/АВ/НД/СПТД/ФС-167 від 05.03.2019 року про накладення штрафу в сумі 417 300,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 173,00 грн. (чотири тисячі сто сімдесят три грн. 00 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева