Рішення № 8263963, 11.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2010 р.Справа № 18/14-236 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Р.Е.Й.В", вул. Текстильна, 30-А, м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити", Російська Федерація, м. Москва, вул. Судостроительная, д. 15, стр. 2 (поштова адреса: вул. Констянтинівська, 37-а, м. Київ)

про cтягнення заборгованості в сумі 224 409,94 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Денис А.І., представник, довіреність № 8/05-06-2009 від 05.06.2009 р.

відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В." звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити" про cтягнення заборгованості в сумі 224 409,94 грн., що відповідає еквіваленту 19 681,8 Євро відповідно до діючого на час поставки товару офіційного курсу НБУ (1 Євро = 11,401901 грн. станом на 01.09.2009 р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання, визначені контрактом № 24 від 15.03.2006 р. по оплаті товару виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі. В підтвердження викладеного додає контракт № 24 від 15.03.2006 р., додаткові угоди до нього, специфікацію № 29 від 25.08.2009 р., митні декларації, видаткову накладну № 00-005210 від 01.09.2009 р., податкову накладну від 01.09.2009 р., претензію № 06/01 від 05.11.2009 р. та відповідь на неї, акт звірки взаємних розрахунків, інші документи, належним чином копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.02.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 11.03.2010 р.

Представник позивача у судове засідання 11.03.2010 р. прибув, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Втім, 10.03.2010 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому товариство з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити" повідомляє про визнання позовних вимог в повному обсязі та просить розглядати справу без участі його представника згідно норм матеріального та процесуального права України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

15.03.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", як продавцем, в особі директора Бударного В.В., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити", як покупцем, в особі директора Іньякової І.В., яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено контракт купівлі-продажу № 24, згідно якого продавець продає, а покупець купує каву натуральну смажену мелену пресовану в монодозах "TOP", "Extracream", "Light" (без кофеїну), каву натуральну смажену в зернах "Extracream", "TOP", "Light" (без кофеїну), кавоварки, кавомолки, цукор фасований, порцелянові вироби та іншу рекламну продукцію (надалі –товар), перераховану в додатках-специфікаціях до даного контракту і які є його невід’ємною частиною, на умовах, викладених в даному контракті.

01.10.2007 р. сторони змінили умови контракту № 24 від 15.03.2006 р. шляхом укладення додаткової угоди № 5, згідно п. 1.1 якої розділ 1 контракту викладено в наступній редакції: продавець продає, а покупець купує каву натуральну смажену мелену пресовану в монодозах "TOP", "Extracream", "Light" (без кофеїну), "Alvaro", "Alvaro Light", "MO’CAFЙ GRAN ESPRESSO", "MO’CAFЙ DECAFFEINATO", каву натуральну смажену в зернах "Extracream", "TOP", "Light" (без кофеїну), "Alvaro", "MO’CAFЙ Gran Espresso", "MO’CAFЙ Espresso Bar", кавоварки, кавомолки, цукор фасований, порцелянові вироби та іншу рекламну продукцію, (надалі –товар).

У відповідності до п. 3.1 розділу 3 контракту продавець поставляє покупцю товари на умовах Франко/перевізник FCA згідно з вимогами міжнародних правил відносно тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року). Датою відвантаження товару вважається дата штемпеля в товарнотранспортній накладній. Датою поставки товару вважається дата прибуття товару на адресу покупця.

Згідно п. 1.1 додаткової угоди № 6 від 16.10.2007 р. про зміни умов контракту № 24 від 15.03.2006 р. оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів після отримання товару, але не пізніше 90 календарних днів від дати митного оформлення товару, підтвердженого належним чином оформленою експортною вантажно-митною декларацією продавця.

При вирішенні питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право", № 2709-IVвід 23.06.2005 р.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 даного Закону, приватноправові відносини –це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку:

-          якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

-          якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи –відповідача.

Пунктом 10.5 контракту сторони визначили, що арбітраж, включаючи винесення рішення, буде проходити за згодою сторін в м. Києві, Україна або в м. Москва, Російська Федерація. Арбітри при вирішенні спорів, які представлені на їх розгляд будуть керуватися відповідно до норм матеріального прав України або Російської Федерації.

Згодом, сторони внесли зміни до контракту № 24 від 15.03.2006 р. шляхом укладення додаткової угоди № 11 від 15.04.2009 р., у відповідності до п. 1.1. якої п. 10.2 контракту викладено в наступній редакції: "При неможливості мирного врегулювання спору та розбіжностей, даний спір та розбіжності розглядаються в Господарському суду Тернопільської області із застосуванням норм матеріального та процесуального права України".

Як підтверджується матеріалами справи, а саме: вантажно-митною декларацією № 005210 від 01.09.2009 р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) А № 0105485 від 01.09.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В." свої зобов'язання по передачі товару виконало належним чином, у відповідності до умов контракту № 24 від 15.03.2006 р.

Відмітки Тернопільської митниці на INVOICE № R 08/09 від 27.08.2009 р. та № R 09/09 від 27.08.2009 р. вантажно-митної декларації № 005210 від 01.09.2009 р., міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А № 0105485 від 01.09.2009 р. свідчать, що товар на адресу відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити", м. Москва, Російська Федерація, відвантажено на загальну суму 224 409,94 грн., що відповідає еквіваленту 19 681,8 Євро відповідно до діючого на час поставки товару офіційного курсу НБУ (1 Євро = 11,401901 грн. станом на 01.09.2009 р.).

Таким чином, свої зобов’язання по передачі товару позивач виконав належним чином у відповідності до умов контракту та замовлень відповідача.

П.п. 4.1., 4.2. контракту оплата вартості проданого товару здійснюється у валюті Євро в безготівковій формі на рахунок продавця протягом 30 календарних днів після отримання товару на підставі пред’явлених рахунків-фактур.

Виходячи із встановленого контрактом порядку продажу товару, оплата за товар поставлений 01.09.2009 р. повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 01.10.2009 р.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 29.01.2010 р., підписаного сторонами, відповідач підтвердив отримання ним товару, а також заборгованість на суму 224 409,94 грн., що відповідає еквіваленту 19 681,8 Євро.

У відповідь на направлену позивачем претензію № 06/01 від 05.11.2009 р. з вимогою про сплату 19 681,8 Євро заборгованості та 984,09 Євро збитків, відповідач повідомив про визнання ним суми боргу та про зобов’язання його погасити.

За своєю правовою природою укладений контракт є договором купівлі-продажу.

У відповідності до статті 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі –продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На час розгляду позову в суді відповідач доказів сплати заборгованості не приставив.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 224 409,94 грн., що відповідає еквіваленту 19 681,8 Євро за неналежне невиконання останнім своїх зобов’язань обґрунтованими, правомірними такими, що визнані відповідачем, та підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити" (м. Москва, вул. Судостроительная, д. 15, стр. 2, Російська Федерація (поштова адреса: вул. Констянтинівська, 37-а, м. Київ), ідентифікаційний код 7725563973, в.р. № 40702840700330001100 в ВАТ "Банк Москвы") на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В." (вул. Текстильна, 30-А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 24635111, п.р. № 26007013097 в ТФ ВАТ "Кредобанк", МФО 338244):

-          224 409,94 грн., що відповідає еквіваленту 19 681,8 Євро відповідно до діючого на час поставки товару офіційного курсу НБУ (1 Євро = 11,401901 грн. станом на 01.09.2009 р.);

-          2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 10 коп. державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –16.03.2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя