Рішення № 82639398, 25.06.2019, Господарський суд Хмельницької області

Дата ухвалення
25.06.2019
Номер справи
924/225/19
Номер документу
82639398
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2019 р. Справа № 924/225/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик" м. Житомир

до державного підприємства "Нігинський кар`єр" с. Сахкамінь, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області

про усунення перешкод у користуванні майном

Представники сторін:

Позивача: Софійський С.Ю. - адвокат

відповідача: Іващенко Ю.А – за довіреністю №17 від 31.01.2019р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматик» звернулось до суду з позовом до державного підприємства «Нігинський кар`єр» про зобов`язання останнього усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом надання позивачу доступу до майна, а саме: відсіву щебеню у кількості 350 тисяч тон, що знаходиться за адресою: 32322 Хмельницька обл., Кам`янець – Подільський район, с. Сахкамінь. В обґрунтування позовних вимог вказує, що між сторонами 28.07.2008 року укладено договір поставки №1-28/07/08 та договір купівлі – продажу №2-28/07/08, за умовами яких позивач поставив (продав) відповідачу відсів щебеню вапнякового, однак відповідач за вказаний щебінь вапняковий розрахунок не провів. 25.09.2008 року між сторонами підписано договір відповідального зберігання №1-25/09/2008, за умовами якого відповідач зобов`язався за винагороду надавати позивачу послуги із зберігання, відпуску та обліку щебеню фракції 0-20 у кількості 350000 тон загальною вартістю 7510000,00грн. У п. 1.3 сторони погодили, що товар, переданий на зберігання є власністю поклажодавця (позивача) та був переданий відповідачу раніше за договором поставки та купівлі – продажу від 28.07.2008 року. Сторонами зазначено, що у зв`язку з несплатою вказані договори було припинено, товар є власністю поклажодавця і предметом цього договору. Зазначає, що у відповідності до п. 5.2 договору позивач має право на доступ до місця зберігання товару для розташування транспортних засобів, обладнання для відвантаження та технологічної доробки щебеню; на надання зберігачем умов для місцезнаходження представників поклажодавця у місці зберігання товару. Звертає увагу суду, що позивач звертався до відповідача з листом про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом надання доступу до вищезазначеного майна у відповідності до положень договору зберігання від 25.09.2008 року. Проте, відповідач відповіді не надав, зобов`язання за договором зберігання не виконав. Враховуючи, що відповідач своїми діями порушує умови договору зберігання та Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №924/225/19.

Відповідач у відзиві на позов від 10.04.2019 року позовні вимоги не визнає у повному обсязі. При цьому вказує, що згідно додаткових угод до договору поставки та договору купівлі – продажу від 28.07.2008 року, сторони дійшли згоди розірвати договори та повернути усе отримане за ними майно, обов`язок оплати вважати припиненим. Відповідно до актів прийому – передачі №2/1 та №2/2, складених на виконання зазначених додаткових угод відповідач передав а позивач прийняв відсів щебеню вапнякового в загальній кількості 350000 тон. Таким чином, як вказує відповідач, у позивача відсутні підстави для звернення до суду із даним позовом.

Крім того, відповідач в письмових поясненнях від 22.04.2019 року та поясненнях від 11.06.2019 року звертає увагу суду, що на виконання додаткових угод про розірвання договорів відповідачем складено та надано позивачу видаткову накладну (повернення) №ВП-0000001 від 25.09.2008 року та видаткову накладну (повернення) №ВП-0000003 від 25.09.2008 року. Про факт виконання сторонами додаткових угод свідчать складені сторонами розрахунки №1/3 та №2/4 коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 3 від 22.07.2008 року та №3 від 15.07.2008 року. У відповідності до п. 12 зазначених розрахунків податкове зобов`язання позивача зменшилося на 750000,00грн. та на 502000,00грн. Вказує, що станом на 20.02.2019 року між сторонами відсутні будь - які договірні відносини та зобов`язання.

14.06.2019 року до суду надійшла заява позивача про врегулювання спору за участю судді, згідно якої останній просить суд винести ухвалу про проведення врегулювання спору за участю судді, в порядку передбаченому ст. 186 ГПК України, одночасно зупинивши провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін, а заява позивача містить лише його підпис (відповідач згоди на врегулювання спору за участю судді не надав), суд залишає заяву позивача без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні та в відповіді на відзив звертає увагу суду, що факт укладення між сторонами договору відповідального зберігання, відповідно до якого позивач передав відповідачу належне йому майно (щебінь вапняковий) підтверджується, серед іншого ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.09.2008 року у справі №3/146-Б. Доказів, що підтверджують повернення отриманого за договорами поставки та купівлі - продажу відповідачем не надано, у зв`язку із чим позивач правомірно звернувся до суду із даним позовом та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив.

28.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (далі - постачальник) та державним підприємством «Нігинський кар`єр» (далі - покупець) укладено договір поставки №1-28/07/08, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця відсів щебеню вапнякового (щебінь вапняковий фракції 0 - 20), далі - Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах визначених цим Договором. Кількість Товару - 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) тон. (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.1 договору вартість однієї тони Товару складає 30,00 (тридцять) гривень, в т,ч. ПДВ; всього Товару за цим Договором на загальну суму 4 500 000,00 (чотири мільйони п`ятсот тисяч) гривень, в т.ч. ПДВ. Усі розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 2.2. договору).

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що поставка зазначеного у пункті 2.1 цього Договору Товару здійснюється постачальником за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Сахкамінь. Зобов`язання постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту підписання Покупцем Акту приймання - передачі, який є невід`ємною частиною даного Договору, а також відповідної видаткової накладної на Товар, що передається (з обов`язковим значенням у накладній специфікації Товару).

У відповідності до п. 6.1 договору товар за цим Договором відвантажується та приймається уповноваженими представниками Покупця на підставі накладних, де зазначається повний перелік Товару, що відвантажується.

Договір підписано та скріплено відтиском печаток сторін.

Крім того, 28.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (далі - продавець) та державним підприємством «Нігинський кар`єр» (далі - покупець) укладено договір купівлі – продажу №2-28/07/08, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця відсів щебеню вапнякового (щебінь вапняковий фракції 0 - 20), далі - Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах визначених цим Договором.

Передача Товару за цим Договором здійснюється на складі Продавця за адресою Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Кармелюка, 1 – а (п.1.2 договору). Кількість Товару - 200 000 (двісті тисяч) тон. (п. 1.4 договору).

У відповідності до п. 2.1 договору вартість однієї тони Товару складає 15 (п`ятнадцять) гривень 05 копійок, в т.ч. ПДВ всього Товару за цим Договором на загальну суму 3 010 000 грн. у тому числі ПДВ.

Усі розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті Україні шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Продавця (п. 2.2 договору).

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що передача зазначеного у пункті 2.1 цього Договору Товару здійснюється Продавцем за місцем його зберігання: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Гуменці, вул. Кармелюка, 1-а. Зобов`язання Продавця щодо передачі Товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту підписання Покупцем Акту приймання - передачі, який є невід`ємною частиною даного Договору, а також відповідної видаткової накладної на Товар, що передається (з обов`язковим значенням у накладній специфікації Товару).

Згідно п. 6.1 договору товар за цим договором відвантажується та приймається уповноваженими представниками покупця на підставі накладних, де зазначається повний перелік товару та відвантажується.

Договір підписано та скріплено відтиском печаток сторін.

28.07.2008 року між сторонами підписано акти прийому – передачі до вищевказаних договорів у відповідності до яких продавець передав а покупець прийняв відсів щебеню вапнякового (щебінь вапняковий фракції 0-20) у кількості 200000 тон на загальну суму 3010000грн., у т.ч. ПДВ. А також у кількості 150000 тон на загальну суму 4500000грн. у т.ч. ПДВ.

На виконання умов вказаних договорів між сторонами також були підписані видаткові накладні №ВН-0000163 від 28.07.2008 року на суму 4500000,00грн. та №ВН-0000164 від 28.07.2008 року на суму 3010000,00грн.

25.09.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №1-28/07/08 від 28.07.2008 року про розірвання договору, у відповідності до п. 1. якої сторони дійшли згоди розірвати договір поставки №1-28/07/08 від 28.07.2008 року з моменту укладення цієї угоди. ДП «Нігинський кар`єр» зобов`язався повернути все отримане за договором та за актом приймання – передачі. Обов`язок ДП «Нігинський кар`єр» з оплати отриманого за договором товару вважається припиненим з моменту повернення товару ТОВ «Автоматик» (пункти 2 та 3 додаткової угоди).

Також, 25.09.2008 року між сторонами підписано додаткову угоду до договору купівлі – продажу №2-28/07/08 від 28.07.2008 року про розірвання договору, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди розірвати договір купівлі – продажу №2-28/07/08 від 28.07.2008 року з моменту укладення цієї угоди. ДП «Нігинський кар`єр» зобов`язався повернути все отримане за договором та за актом приймання – передачі. Обов`язок ДП «Нігинський кар`єр» з оплати отриманого за договором товару вважається припиненим з моменту повернення товару ТОВ «Автоматик» (пункти 2 та 3 додаткової угоди).

Актами №2/1 та №2/2 сторонами оформлено прийом – передачі до додаткових угод до договорів поставки та купівлі продажу, згідно яких ДП «Нігинський кар`єр» передав ТОВ «Автоматик» відсів щебеню вапнякового (щебінь вапняковий фракції 0-20) в кількості 150000 тон та 200000 тон.

Матеріали справи містять видаткові накладні (повернення) №ВП-0000001 та №ВП-0000003 від 25.09.2008 року, згідно яких ДП «Нігинський кар`єр» повернув ТОВ «Автоматик» відсів щебеню на загальну суму 7510000,00 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені відтиском печатки ДП «Нігинський кар`єр».

Крім того, матеріали справи містять розрахунки №1/3 та №2/4 коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №3 від 15.07.2008 року та №4 від 22.07.2008 року, у відповідності до яких податкове зобов`язання ТОВ «Автоматик» зменшилося на 1252000,00грн.

25.09.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик» (далі -поклажодавець) та державним підприємством «Нігинський кар`єр» (далі - зберігач) укладено договір матеріально – відповідального зберігання №1-25/09/2008 (далі договір), згідно п. 1.1 якого зберігач зобов`язується за винагороду надавати Поклажодавцю послуги із зберігання, відпуску та обліку щебеневої продукції: щебінь вапняковий фракції 0-20) у кількості 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) тон загальною вартістю 7510000 (сім мільйонів п`ятсот десять тисяч гривень 00 копійок) (надалі - Товар), що належать Поклажодавцю, протягом строку дії цього Договору.

Згідно п. 1.2 договору зберігання Товару за умовами цього Договору здійснюється на виробничих та складських потужностях Зберігача, далі - склад, за адресою: 32322 Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Сахкамінь, вул. Радянська, 1.

Сторони дійшли згоди, що основним місцем зберігання Товару є територія Державного підприємства «Нігинський кар`єр» у відповідності до схеми, що надана Зберігачем, та є невід`ємною частиною даного Договору. Локація місця зберігання Товару визначається Сторонами у Акті приймання - передачі та схемі, які є невід`ємними частинами Договору. У випадку необхідності переміщення Товару з основного місця його зберігання Сторони домовились, що таке переміщення відбувається за попереднім погодженням з Поклажодавцем ( пункти 1.2.1., 1.2.2. договору).

У відповідності до п. 1.3 договору сторони погодили, що Товар, переданий на зберігання, є власністю поклажодавця та був переданий Зберігачу раніше за Договором поставки № 1-28/07/08 від 28.07.2008 та Договором купівлі-продажу № 2-28/07/08 від 28.07.2008. Сторонами зазначено, що у зв`язку з несплатою вказані договори було припинено; товар є власністю поклажодавця і предметом цього договору.

Згідно п. 2.1 договору передача товару на зберігання здійснюється поклажодавцем на підставі акту приймання – передачі, де зазначається асортимент, кількість товару. Дата підписання акту приймання – передачі є датою прийняття товару на відповідальне зберігання (п. 2.7 договору).

Пунктом 4.6 договору передбачено обов`язок зберігача надати доступ поклажодавцю до місця зберігання товару для розташування транспортних засобів поклажодавця, обладнання для відвантаження та технологічної доробки щебеню; безперебійне електропостачання; умови для місцезнаходження представників поклажодавця у місці зберігання товару.

Пунктами 5.2 та 5.3 договору визначено, що поклажодавець має право: на доступ до місця зберігання Товару для розташування транспортних засобів, обладнання для відвантаження та технологічної доробки щебеню; на забезпечення з боку Зберігача безперебійним електропостачанням; на надання Зберігачем умов для місцезнаходження представників Поклажодавця у місці зберігання Товару. Поклажодавець має право на отримання зі зберігання Товару, в тому числі партіями (частинами). Повернення Товару зі зберігання оформлюється відповідним Актом приймання - передачі Товару.

Згідно п. 7.1 договору товар, що передається на зберігання відповідно до умов цього договору є його власністю.

Сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту повернення товару із зберігання, але не раніше до строку визначеного ч. 2 ст. 938 ЦК України.

Договір підписано та скріплено відтиском печаток сторін.

На виконання умов вказаного договору між сторонами 25.09.2008 року підписано акт приймання – передачі у відповідності до якого загальна кількість товару передана на зберігання становить 350000 тон. Сторони погодили, що зазначений об`єм товару переданий на зберігання у кількістю та якості відповідно до умов чинного законодавства. Місце зберігання товару є територія Державного підприємства «Нігинський кар`єр», локацію складу визначено у схемі, що є невід`ємною частиною договору.

Матеріали справи також містять копію схеми місцезнаходження складу товару, який є власністю поклажодавця, що є невід`ємною частиною договору зберігання від 25.09.2008 року.

Позивач вказуючи, що відповідач перешкоджає йому користуватися майном (відсівом щебеню), що передано на зберігання за договором від 25.09.2008 року, звернувся до суду із даним позовом.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір матеріально – відповідального зберігання №1-25/09/2008, за умовами якого на підставі акту приймання – передачі від 25.09.2008 року позивач передав на зберігання відповідачу щебеневу продукцію (щебінь вапняковий фракції 0-20 у кількості 350000 тон).

У відповідності до п. 1.3 договору сторони передбачили, що щебінь, переданий на зберігання, є власністю поклажодавця (позивача) та був переданий відповідачу раніше за договором поставки № 1-28/07/08 від 28.07.2008 та договором купівлі-продажу № 2-28/07/08 від 28.07.2008. Сторонами зазначено, що у зв`язку з несплатою вказані договори було припинено; товар є власністю позивача і предметом цього договору.

Крім того, сторони у п. 4.6 та п. 5.2 договору передбачили обов`язок відповідача надавати позивачу доступ до місця зберігання товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Стаття 316 Цивільного кодексу України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 Цивільного кодексу України).

Статтею 319 Цивільного кодексу України регламентовано порядок здійснення права власності, згідно якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивач звертаючись до суду із даним позовом вказує, що в порушення укладеного між сторонами договору матеріально – відповідального зберігання від 25.09.2008 року та норм чинного законодавства, відповідач перешкоджає товариству з обмеженою відповідальністю «Автоматик» користуватися належним йому та переданим на зберігання щебенем, оскільки не надає доступу до вказаного майна.

При цьому, позивач посилається на лист, що надсилався на адресу відповідача з вимогою про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом надання доступу до майна у відповідності до положень договору зберігання №1-25/09/2008 від 25.09.2008 року, який залишено відповідачем без відповіді.

Частина 1 статті 73 ГПК України унормовує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК України). В свою чергу ч. 3 ст. 74 ГПК України регламентує, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює такі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.ст. 79, 86 ГПК України).

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу користуватися відсівом щебеню, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам`янець – Подільський район, с. Сахвамінь, шляхом не надання останньому доступу до вказаного майна. Саме лише посилання позивача на залишення без відповіді його листа не свідчить про вчинення відповідачем перешкод у користуванні спірним майном.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у пункті 58 зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку із безпідставністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик" м. Житомир до державного підприємства "Нігинський кар`єр" с. Сахкамінь, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області про усунення перешкод у користуванні майном, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.06.2019 року.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 7, офіс 33),

3 - відповідачу (32322, с. Сахкамінь, Кам`янець - Подільського р-ну, Хмельницької обл., вул. Радянська,1А).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Попередній документ : 82639397
Наступний документ : 82639399