Ухвала суду № 82639340, 25.06.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

25 червня 2019 року Справа № 923/333/16

Суддя Господарського суду Херсонської області Литвинової В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пінтеліної Т.Г. (зареєстровано за вх. № 2/1407/19 від 24.06.2019) у справі

за заявою: ОСОБА_1

до: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити"

про банкрутство

без участі представників сторін,

в с т а н о в и в:

21.06.2019 представник кредитора ОСОБА_1. подав заяву про відвід судді Пінтеліної Т.Г.

Згідно частин другої та третьої статті 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали заяви про відвід у нарадчій кімнаті, суд визнав вимоги представника кредитора ОСОБА_1., непереконливими, а заявлений відвід необґрунтованим, у зв`язку з чим ухвалою від 21.06.2019 провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід; ухвалено передати заяву про відвід судді у справі № 923/333/16 на повторний авторозподіл для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.

За текстом заяви про відвід судді від 21.06.2019 підставами для відводу зазначені сумніви заявника щодо неупередженості судді відносно розгляду справи, оскільки:

- при винесенні ухвали від 13.06.2019 суддею неправомірно зупинено виконання за наказом від 15.05.2019 без дослідження всіх обставин справи та зазначення мотивів таких дій та не враховано, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є аналогічною заяві ОСОБА_1 ., яка вже судом розглянута ухвалою від 11.06.2019;

- при зупиненні виконання за наказом, суд фактично висловив свою думку щодо суті самої заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, без заслуховування доводів сторін та без виходу до нарадчої кімнати.

24.06.2019 представник кредитора ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Пінтеліної Т.Г., посилаючись на те, що 21.0.62019 ним було подано заяву про відвід судді. В судових засіданнях 21.06.2019 виникло питання, чи стосується подана заява про відвід конкретної заяви чи всієї справи. У зв`язку з цим заявник повідомляє, що заява про відвід судді Пінтеліній Т.Г. стосувалась не окремо поданої заяви в рамках провадження у справі № 923/333/16, а всіх заяв в межах справи про банкрутство № 923/333/16, які розподілені судді Пінтеліній Т.Г. у зв`язку з відпусткою судді Пригузи П.Д., який розглядає дану справу.

Тому, ОСОБА_1 . заявляє судді Пінтеліній Т.Г. відвід з тих же підстав, що вказані в заяві від 21.06.2019.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Господарського суду Херсонської області Литвинову В.В. для розгляду заяви про відвід судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду справи № 923/333/16.

Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 39 ГПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пінтеліної Т.Г., суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3, 7-8,11 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як вбачається з поданої відповідачем заяви про відвід, заявником не наведено та не обґрунтовано наявності підстав, визначених частинами першою, другою та третьою статті 35, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.

Викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є незгодою ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді Пінтеленої Т.Г по даній справі.

Крім того, суд зазначає, що заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також незгода з процесуальними рішеннями судді, наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи чи на процесуальні рішення прийнятті суддею, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ не можуть бути підставами для відводу судді.

Означене передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.

Окрім того, в порушення приписів статті 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) заявником не надано доказів упередженості судді Пінтеліної Т.Г.

Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пінтеленої Т.Г. (вх. № 2/1407/19 від 24.06.2019) від розгляду справи № 923/333/16.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 35-36, 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пінтеленої Т.Г. (вх. № 2/1407/19 від 24.06.2019) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2019

Суддя В.В.Литвинова