Рішення № 82639088, 25.06.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/109/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "SUN FOOD"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

про стягнення 60 464,15 доларів США (1 642 200,27 грн. за курсом НБУ станом на 16.02.2019 року)

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Sun Food" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" про стягнення 60 464,15 доларів США (1 642 200,27 грн. за курсом НБУ станом на 16.02.2019 року).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами контракту №28/07 від 28 липня 2017 року в частині поставки оплаченого товару. Зокрема позивач зазначає, що після підписання сторонами специфікацій, відповідач підготував та надав для внесення оплати за товар позивачу рахунки-фактури від 31 січня 2018 року №4, №5, №6. На виконання умов контракту №28/07 позивач, шляхом безготівкової оплати зі свого рахунку перерахував на рахунок відповідача у якості 100% передоплати гроші у сумі 50 422,50 доларів США, що по курсу на дату звернення з позовом становить 1 369 4710,06 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання за контрактом не виконав, товар не поставив.

Також позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 8 574,58 грн. доларів США, що за курсом становить 232 884,95 грн., та 3% річних у сумі 1 467,07 грн. США, що за офіційним курсом становить 39 845,47 грн.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, а проте зауважив, що 06 березня 2019 року Господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі № 918/99/19 про банкрутство ТОВ "Мілк Ворд". Оскільки заборгованість ТОВ "Мілк Ворд" перед ТОВ "Sun Food" виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мілк Ворд", вимоги позивача до відповідача мають розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство останнього.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/109/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 12 березня 2019 року.

07 березня 2019 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 11 червня 2019 року.

Ухвалою суду від 11 червня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 25 червня 2019 року.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

28 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" (відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Sun Food" (позивач, покупець) було укладено контракт №28/07 (далі контракт), відповідно до предмету якого продавець зобов`язаний поставити у строки погоджені сторонами у контракті покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах та у строки погоджені сторонами.

Відповідно до пункту 2.1. контракту, товар поставляється продавцем покупцю партіями виключно після замовлення покупця та тільки після погодження сторонами специфікацій на поставку замовленого товару.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., та 3.4., контракту ціна товару погоджується сторонами на кожну партію товару у конкретній специфікації на поставку та відображається у комерційному рахунку (Інвойсі) продавця у доларах США. Ціна товару в будь-якому випадку включає в себе вартість тари, упаковки та маркування товару.

Валюта контракту - долари США.

Сторони дійшли згоди, що оплата товару буде відбуватись шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок продавця.

Відповідно до пункту 3.5. контракту, покупець рахується таким, що виконав свої зобов`язання зі сплати за товар, з моменту надходження 100% грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно з умовами пункту 3.6. контракту покупець зобов`язався оплачувати кожну замовлену партію товару відповідно до комерційного рахунку (Інвойсу) продавця, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця вказаний в даному контракті чи комерційному рахунку (Інвойсі), умови оплати за погодженням сторін окремо підписуються в специфікації, по кожній партії товару, або додатковою домовленістю. Сторони погодили для цілей даного контракту вважати моментом відвантаження партії товару - дату штампу митних органів країни продавця "Випуск дозволено" на товаро-супровідних документах.

Як визначили сторони у пунктах 4.1., 4.2. контракту, поставки по контракту мають бути на наступних умовах: FСА м. Городок, Хмельницької області, пер. Молочноконсервний 1. Розвантаження товару у місці призначення має відбуватися силами та за рахунок покупця.

Згідно з умовами пункту 3.1. контракту, строк відвантаження товару - 14 календарних днів з моменту передплати замовленої партії товару, на умовах що відповідають специфікаціям, на основі комерційного рахунку (Інвойсу) продавця в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не обумовлено у специфікаціях.

31 січня 2018 року сторонами було погоджено специфікації №4, №5, №6, згідно яких ТОВ "Мілк Ворд" зобов`язувався поставити ТОВ "Sun Food" товари обумовлені контрактом.

Загальна вартість товару у трьох специфікаціях складає 50 422,50 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, після підписання сторонами специфікацій ТОВ "Мілк Ворд" направив позивачу рахунки-фактури (Інвойси).

Як зазначає позивач, на виконання умов контракту, останній перерахував на рахунок ТОВ "Мілк Ворд"", грошові кошти у сумі 50 422,50 доларів США, що підтверджується наданою позивачем копією платіжного документу від 05 лютого 2018 року, а також довідкою ВАТ "Азербайджанський Промисловий Банк" від 05 лютого 2018 року.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язань по контракту в частині відвантаження товару.

У березні та квітні 2018 року відповідачем направлялися позивачу гарантійні листи №136 та №148, згідно змісту яких відповідач визнавав наявну заборгованість згідно контракту.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" на свою користь 50 422,50 доларів США, що за офіційним курсом на час звернення з позовом до суду становить 1 396 470,06 грн.

Пунктом 7.3 контракту передбачено, що у разі порушення продавцем свого зобов`язання з поставки товару, продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості не поставленої партії товару за кожний день прострочення. Пеня повинна бути оплачена продавцем на протязі 10 днів з моменту отримання від покупця електронного листа з вимогою про оплату.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Мілк Ворд" договірних зобов`язань, позивач направив відповідачу лист - претензію з вимогою погасити наявну заборгованість, а також сплатити нараховану пеню.

Вказана вимога відповідачем залишена без задоволення, доказів повернення попередньої оплати відповідач суду не надав.

Також керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1 467,07 грн. США, що за офіційним курсом становить 39 845,47 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

Судом взято до уваги, що позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Sun Food", яке є іноземною компанією, та не є резидентом України.

Згідно з умовами пункту 6.1. укладеного між сторонами контракту, відносини сторін по даному контракту регулюються у відповідності з діючим законодавством України.

За змістом пункту 6.2. контракту, всі спори, які можуть виникнути з даного контракту, або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом перемовин між сторонами. У випадку недосягнення сторонами згоди, спір підлягає вирішенню господарським судом України за місцезнаходженням продавця.

Згідно з нормами статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до положень статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, а також якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Згідно з правилами статті 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності (Угоду ратифіковано Постановою ВР N 2889-XII ( 2889-12 ) від 19.12.92 ), документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2018 року, між адвокатом Білоконем Едуардом Миколайовичем та ТОВ "Sun Food" було укладено договір, згідно змісту якого адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту у зв`язку з невиконанням ТОВ "Мілк Ворд" своїх обов`язків за контрактом на поставку молочних консерв.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що адвокату надано повноваження бути представником у державних та недержавних органах, зокрема в судових органах зі всіма необхідними повноваженнями, які надані юридичній особі, в тому числі здійснювати надані законом повноваження у сфері представництва, подавати позовні заяви та інше.

Пунктом 2.3. договору узгоджено, що адвокат уповноважений отримувати рішення суду.

Таким чином, у зв`язку з уповноваженням позивачем свого адвоката на представництво його інтересів з наданням відповідних повноважень, рішення по даній справі направлялись на адресу представника позивача.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються зобов`язань з поставки товару.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Як унормовано приписами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до норм статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до положень статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до норм статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За умовами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з положеннями частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, та приймаючи до уваги положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що згідно з положеннями пункту 4.3. контракту, у відповідача виникло зобов`язання щодо відвантаження товару протягом 14 календарних днів з моменту передоплати замовленої партії товару, яка відбулася 05 лютого 2018 року. Разом з тим, свої зобов`язання щодо відвантаження погордженого контрактом товару відповідач не виконав.

Надалі позивач направив відповідачу претензію про виконання зобов`язання щодо поставки товару до 30 травня 2018 року, або повернення передоплати в сумі 50 422,50 доларів США.

Проте відповідач вимог вказаної претензії не виконав. Таким чином суд робить висновок, що пред`явлений позов ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Як встановлено судом, 06 березня 2019 року було порушено провадження у справі №918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД".

06 березня 2019 року на веб-сайті Верховного суду оприлюднене офіційне оголошення №58003 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД".

З огляду на такі обставини, суд ухвалою від 12 березня 2019 року зупинив провадження у справі №918/109/19. Також суд роз`яснив позивачу зміст частин 1 та 4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

24 травня 2019 року судом отримано відповідь на запит, відповідно до змісту якого зазначено, що 06.03.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення №58003 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК-ВОРД"; визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення. Станом на 24.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "SUN FOOD" до Господарського суду Рівненської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі №918/99/19 не зверталось.

06 червня 2019 року розпорядник майна ТОВ "Мілк Ворд" повідомив суду, що станом на 04 червня 2019 року, до розпорядника майна не надходила заява про визнання грошових вимог ТОВ "SUN FOOD" до боржника ТОВ "Мілк Ворд" у справі про банкрутство №918/99/19.

Як передбачено статтею 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред`явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз`яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до приписів статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем договірних зобов`язань з повернення отриманих коштів, свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Водночас, ураховуючи положення статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та приймаючи до уваги ті обставини, що позов ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суд не має достатніх підстав для задоволення даного позову з огляду на пряме застереження закону. Відтак в задоволенні позову суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати в сумі 19 065,73 грн. судового збору підлягають покладенню на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено 26 червня 2019 року.

Суддя Качур А.М.