Рішення № 82638971, 24.06.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1125/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Заболотній Я. О. розглянув справу № 916/1125/19:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод” (65007, м. Одеса, пров. Вознесенський, буд. 2А, код ЄДРПОУ 30827073)

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (код – 38016923, 65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6)

про стягнення 379469 грн.

за явкою представників сторін:

від позивача: Глиняна Г.В. - довіреність

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: 19.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод” (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі – відповідач) про стягнення 379469 грн. донарахованої орендної плати, яка була помилково сплачена.

22.04.2019 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, з повідомленням сторін, залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області.

15.05.2019 року Відповідач надав суду відзив, яким просить суд в задоволені позову відмовити.

17.05.2019 року Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області надало суду пояснення.

23.05.2019 року Позивач надав суду відповідь на відзив, просить суд позов задовольнити.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. У зв`язку з тим, що про час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, справа розглядається за відсутності представника відповідача – за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

02.10.01р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Котовський виноробний завод», за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Котовський виноробний завод» (ЦМК), склад і вартість якого визначено відповідно у наведених у додатках № 1, 2, З акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного за станом на 01.08.01 р. і вартість якого становить 1357 тис, грн., у т.ч. основні засоби за залишковою вартістю 1014 тис.грн. та відновлення майна, що реалізовано без узгодження РВ ФДМ України 11 тис.грн.(п. 1.1. договору). Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786 зі змінами внесеними Постановою КМУ від 19.01.00 р, № 75 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2001р.) 6833,33 грн. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї сторони в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.п.3,1,, 3.4. договору). Цей договір діє з моменту підписання і складається терміном на п`ять років. Умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати до виконання зобов`язань. Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншої сторони (п.п.11.1, 11.2., 11.3. договору).

02.11.2016 р. між РВ Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ "Котовський винзавод" укладено договір про внесення змін до договору оренди від 02.10.2001р., (обліковий номер договору N° 2098409103) відповідно до якого договір оренди було доповнено п. 2 договору про внесення змін від 02.11.2016 р. сторони узгодили п. 5.8. розділу 5 договору оренди шляхом викладення його в новій редакції, а саме: „5.8. Протягом двох місяців з моменту підписання цих змін, орендар зобов`язується сплатити до Державного бюджету орендну плату, донараховану із 20.09.2011 р. по 02.10.2016 р. у розмірі 2794687,94грн., з урахуванням орендної ставки 25 %, Несплата донарахованої орендної плати є підставою для подачі позову до господарського суду Одеської області щодо розірвання договору оренди від 02.10.2001 р.”

Позов ґрунтується на тому, що на виконання зазначеного пункту Договору про внесення змін у договір оренди від 02.11.16р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» було помилково сплачено суму у розмірі 379469 грн., а саме: за платіжним дорученням N° 1001693456 від 07.11.2016р, сплачено 279469,0 грн. та за платіжним дорученням N° 1001711499 від 28.11.2016р. сплачено 100000,0 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. у справі №916/1545/17, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2019р. та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано недійсним п. 2 договору від 02.11.2016р. про внесення змін до договору оренди від 02.10.2001р. (обліковий номер договору №2098409103) цілісного майнового комплексу ДП "Котовський виноробний завод", яким передбачено: „П.5.8, розділу 5 договору оренди викласти в новій редакції: "5.8. Протягом двох місяців з моменту підписання цих змін, орендар зобов`язується сплатити до Державного бюджету України орендну плату, донараховану із 20.09.2011 р. по 02.10.2016 р. у розмірі 2794687, 94 грн., з урахуванням орендної ставки 25%”.

На звернення Позивача до Відповідача щодо зарахування суми у розмірі 379469 грн. в рахунок орендних платежів та про повернення помилково сплачених коштів відповідних дій з боку Відповідача вчинено не було.

Отже, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на його користь 379469 грн., сплачених на виконання пункту Договору, який було визнано судом недійсним.

Відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, ТОВ „Котовський виноробний завод” досі не підписано запропоновані відповідачем зміни до Договору оренди від 02.10.2001р. та не здійснено перерахунку орендної плати, у зв`язку з чим регіональне відділення змушено вирішувати зазначене питання у судовому порядку (справа №916/3171/17 щодо зобов`язання ТОВ внести зміни до договору оренди з урахуванням нової оцінки, ставки 25%). Відповідач посилається на те, що, з метою недопущення втрат державного бюджету України від неефективного використання державного майна, Регіональне відділення ФДМУ листом від 11.05.2019 №11-06- 02042 повідомило позивача, що не погоджується повернути ТОВ „Котовський виноробний завод” кошти у сумі 379 469,0 грн., до моменту винесення судом рішення по вищевказаній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, Рішенням господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. у справі №916/1545/17, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2019р. та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним п. 2 договору від 02.11.2016р. про внесення змін до договору оренди від 02.10.2001р. (обліковий номер договору №2098409103) цілісного майнового комплексу ДП "Котовський виноробний завод", яким передбачено: „П.5.8, розділу 5 договору оренди викласти в новій редакції: "5.8. Протягом двох місяців з моменту підписання цих змін, орендар зобов`язується сплатити до Державного бюджету України орендну плату, донараховану із 20.09.2011 р. по 02.10.2016 р. у розмірі 2794687, 94 грн., з урахуванням орендної ставки 25%”.

Грошові кошти в сумі 379469грн. позивачем на користь відповідача були сплачені саме на підставі вищевказаного пункту Договору, який в подальшому визнано судом недійсним.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Главою 83 ЦК України врегульовано питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 1212 глави 83 ЦК України – положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Другим реченням частини 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, виходячи з вищевикладених вимог чинного законодавства, з моменту набрання законної сили Рішенням господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. по справі №916/1545/17, у відповідача виникло зобов`язання по поверненню позивачу грошових коштів в розмірі 379469 грн., отриманих на підставі окремої частини правочину (п.5.8.Договору), яка визнана в судовому порядку недійсною.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про відсутність підстав для задоволення позову з тих підстав, що між сторонами існує спір щодо зобов`язання ТОВ „Косовський винзавод” до внесення змін до Договору оренди від 02.10.2001р. в частині розміру орендної плати за базовий місяць листопад 2016року, оскільки на цей час між сторонами не укладено відповідної угоди про внесення змін до вищезазначеного договору оренди.

Крім того, предметом спору є стягнення грошових коштів, що були перераховані та сплачені відповідачу за період з 20.09.2011р. по 02.10.2016р. на підставі пункту 5.8. договору, який в судовому порядку визнано недійсним, а спір щодо внесення змін до договору, на який посилається відповідач у своєму відзиві, стосується зміни розміру орендної плати за базовий місяць листопад 2016року.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. та витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод” (65007, м. Одеса, пров. Вознесенський, буд. 2А, код ЄДРПОУ 30827073): 379469 гривень повернення виконаного за недійсним правочином та 5692 гривні 03 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 26 червня 2019 р.

Суддя О.А. Демешин