Рішення № 8263879, 02.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2010 р.Справа № 17/9-125

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Андрусик Н.О.

Розглянув матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", с. Ступки Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир", м. Миколаїв

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", м. Тернопіль

про cтягнення заборгованості в сумі 72649,30 грн..

Представник від:

позивача: Котис В.Я., адвокат, довіреність№ 8 від 01.01.10 р.;

відповідача: не з’явився

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв’язку з відсутністю письмового клопотання сторони.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", с. Ступки Тернопільського району Тернопільської області, звернулося до господарського суду Тернопільської області 25.01.2010 р. з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир", м. Миколаїв та Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", про стягнення солідарно з відповідачів 72649,30 грн., з яких: 61284,43 грн. заборгованості за поставлену продукцію; 6502,95 грн. нарахованої пені; 1294,36 грн. - 3% річних та 3567,56 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору постачання № 405/98 КБ від 12.02.2009р. Вимоги до відповідача-2 Позивач обґрунтовує з посиланням на умови договору поруки, укладеного 12.02.2009р. між ТОВ "Захід ТМ", як Кредитором, та ТОВ "Національна торгова компанія", як Поручителем.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору постачання №405/98кб від 12.02.09р.; копії видаткових накладних №ЗХ-0004242 від 12.02.09р., №ЗХ-0004269 від 13.02.09р., № ЗХ-0004287 від 18.02.09р., № ЗХ-0004297 від 19.02.09р., № ЗХ-0004336 від 24.02.09р., № ЗХ-0004338 від 26.02.09р., № ЗХ-0004360 від 26.02.09р., № ЗХ-0004433 від 06.03.09р., № ЗХ-0004435 від 06.03.09р., № ЗХ-0004456 від 11.03.09р., № ЗХ-0004514 від 17.03.09р., № ЗХ-0004515 від 17.03.09р., № ЗХ-0004531 від 19.03.09р., № ЗХ-0038391 від 20.05.09р., № ЗХ-0038397 від 20.05.09р., № ЗХ-0038398 від 20.05.09р., № ЗХ-0038457 від 26.05.09р., № ЗХ-0038473 від 27.05.09р., № ЗХ-0038482 від 28.05.09р., № ЗХ-0038551 від 04.06.09р., № ЗХ-0038588 від 10.06.09р., № ЗХ-0038589 від 10.06.09р., № ЗХ-0038616 від 12.06.09р., № ЗХ-0038663 від 17.06.09р., № ЗХ-0038664 від 18.06.09р., № ЗХ-0038691 від 23.06.09р., № ЗХ-0038724 від 25.06.09р., № ЗХ-0038756 від 30.06.09р., № ЗХ-0038769 від 01.07.09р., № ЗХ-0038770 від 02.07.09р., № ЗХ-0038835 від 08.07.09р., № ЗХ-0038853 від 09.07.09р., № ЗХ-0038883 від 14.07.09р., № ЗХ-0038898 від 15.07.09р., № ЗХ-0038943 від 22.07.09р., № ЗХ-0038970 від 23.07.09р., № ЗХ-0039016 від 28.07.09р., № ЗХ-0039023 від 29.07.09р., № ЗХ-0039040 від 30.07.09р., № ЗХ-0039111 від 07.08.09р., № ЗХ-0039121 від 07.08.09р., № ЗХ-0039162 від 13.08.09р., № ЗХ-0039163 від 13.08.09р., № ЗХ-0039164 від 13.08.09р., № ЗХ-0039211 від 19.08.09р., № ЗХ-0039217 від 20.08.09р., № ЗХ-0039218 від 20.08.09р., № ЗХ-0039266 від 26.08.09р., № ЗХ-0039271 від 26.08.09р., № ЗХ-0049403 від 27.08.09р., № ЗХ-0049450 від 02.09.09р., № ЗХ-0049451 від 02.09.09р., № ЗХ-0049456 від 03.09.09р., № ЗХ-0049574 від 15.09.09р., № ЗХ-0049583 від 16.09.09р.; копії банківських виписок по рахунку позивача; копії накладних на повернення товару№ ЗХ-0000757 від 03.09.09р., № ЗХ-0000802 від 24.09.09р., № ЗХ-0000803 від 24.09.09р.; розрахунки суми позову; акти звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 14.01.10р. та 31.10.09р.; копію претензії №10/12 від 10.12.09р.; копію договору поруки від 12.02.09р.; інші матеріали.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2010р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 11.02.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 02.03.2010р. у зв’язку з неявкою представників відповідачів та необхідністю подання сторонами додаткових доказів, необхідних для вирішення спору.

Позивачем в судовому засіданні 11.02.2010р. подано заяву №10/02 від 10.02.2010р., згідно якої зазначено, що відповідачем-1 сплачено 26.01.2010р. –5000,00 грн. боргу та повернуто продукції на загальну суму 1254,17 грн. Окрім того, згідно поданої заяви позивач зазначив, що 14.12.09р. укладено та підписано додаткову угоду до Договору поруки від 12.02.09р., згідно якої визначено термін дії договору поруки –до 05.02.2010р., тому зобов’язання відповідача-2 перед позивачем, що виникли з договору поруки від 12.02.09р. припинилися. У зв’язку з наведеним просить стягнути борг з відповідача-1 в розмірі 66395,13 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що відповідає правам сторони в господарському процесі, визначеним ст. 22 ГПК України, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Крім того, до початку судового засідання 02.03.2010р. позивачем подано заяву за №01/03 від 01.03.2010р. про відмову від стягнення з відповідача-1 6502,95 грн. пені, 1294,36 грн. нарахованих 3% річних та 3367,56 грн. інфляційних втрат, відтак, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир" 55030,26 грн. основного боргу та судові витрати по справі.

Представник відповідача-1 в судові засідання не з’явився жодного разу, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2710200 та без номеру).

Відповідач-2 в судові засідання також не з'явився. Згідно поданого відзиву на позов №08-3 від 08.02.2010р. Товариство позовні вимоги не визнавало, зазначивши, що у відповідності до додаткової угоди від 14.12.09р. до договору поруки б/н від 12.02.2009р., останній припинив свою дію 05.02.2010 р., відповідно, зобов'язання Поручителя перед кредитором також припинилися.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов’язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

12 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Водній мир", як Покупцем, укладено (з протоколом розбіжностей від 12.02.09р.) договір постачання №405/98кб (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник взяв на себе зобов’язання поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець, в свою чергу, прийняти і оплатити товар відповідно до умов договору. (п. 1.1. Договору).

У відповідності до п.п. 3.2., 3.3. Договору доставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника на умовах "до складу Покупця" в термін, зазначений у заявці.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач протягом лютого-вересня 2009р. згідно видаткових накладних №ЗХ-0004242 від 12.02.09р., №ЗХ-0004269 від 13.02.09р., № ЗХ-0004287 від 18.02.09р., № ЗХ-0004297 від 19.02.09р., № ЗХ-0004336 від 24.02.09р., № ЗХ-0004338 від 26.02.09р., № ЗХ-0004360 від 26.02.09р., № ЗХ-0004433 від 06.03.09р., № ЗХ-0004435 від 06.03.09р., № ЗХ-0004456 від 11.03.09р., № ЗХ-0004514 від 17.03.09р., № ЗХ-0004515 від 17.03.09р., № ЗХ-0004531 від 19.03.09р., № ЗХ-0038391 від 20.05.09р., № ЗХ-0038397 від 20.05.09р., № ЗХ-0038398 від 20.05.09р., № ЗХ-0038457 від 26.05.09р., № ЗХ-0038473 від 27.05.09р., № ЗХ-0038482 від 28.05.09р., № ЗХ-0038551 від 04.06.09р., № ЗХ-0038588 від 10.06.09р., № ЗХ-0038589 від 10.06.09р., № ЗХ-0038616 від 12.06.09р., № ЗХ-0038663 від 17.06.09р., № ЗХ-0038664 від 18.06.09р., № ЗХ-0038691 від 23.06.09р., № ЗХ-0038724 від 25.06.09р., № ЗХ-0038756 від 30.06.09р., № ЗХ-0038769 від 01.07.09р., № ЗХ-0038770 від 02.07.09р., № ЗХ-0038835 від 08.07.09р., № ЗХ-0038853 від 09.07.09р., № ЗХ-0038883 від 14.07.09р., № ЗХ-0038898 від 15.07.09р., № ЗХ-0038943 від 22.07.09р., № ЗХ-0038970 від 23.07.09р., № ЗХ-0039016 від 28.07.09р., № ЗХ-0039023 від 29.07.09р., № ЗХ-0039040 від 30.07.09р., № ЗХ-0039111 від 07.08.09р., № ЗХ-0039121 від 07.08.09р., № ЗХ-0039162 від 13.08.09р., № ЗХ-0039163 від 13.08.09р., № ЗХ-0039164 від 13.08.09р., № ЗХ-0039211 від 19.08.09р., № ЗХ-0039217 від 20.08.09р., № ЗХ-0039218 від 20.08.09р., № ЗХ-0039266 від 26.08.09р., № ЗХ-0039271 від 26.08.09р., № ЗХ-0049403 від 27.08.09р., № ЗХ-0049450 від 02.09.09р., № ЗХ-0049451 від 02.09.09р., № ЗХ-0049456 від 03.09.09р., № ЗХ-0049574 від 15.09.09р., № ЗХ-0049583 від 16.09.09р. передав, а відповідач прийняв зазначений у накладних товар на загальну суму 118310,15 грн. Факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача на вказаних накладних, котрі скріплені відтиском печатки юридичної особи відповідача і не заперечується сторонами у справі у встановленому законом порядку.

Умовами укладеного договору (розділ 5) сторони також визначили порядок, форму та термін проведення розрахунків за поставлений товар. Так, пунктом 5.3. Договору визначено, що товар, що поставляється за даним договором підлягає оплаті протягом наступного тижня за товар реалізований йому позивачем протягом попереднього тижня.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору в частині проведення оплати отриманого ним товару згідно договору постачання №405/98кб від 12.02.2009р.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини, що випливають з договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право Продавця вимагати оплати товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як стверджує позивач і це не заперечено відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" свої зобов’язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов’язання, не провівши оплати за отриманий товар в повному обсязі, внаслідок чого станом на 10.02.2010р. (дата оформлення заяви про зменшення суми позову) заборгованість відповідача за Договором постачання №405/98кб від 12.02.2009р. становила 55030,26 грн. (з урахуванням часткової оплати вартості отриманого товару в загальній сумі 54170,59 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 25.05.09р., 22.06.09р., 01.07.09р., 09.07.09р., 06.08.09р., 19.08.09р., 27.08.09р., 16.10.09р., 14.01.10р., 26.01.10р. та беручи до уваги повернення товару в загальній сумі 4109,30 грн. згідно накладних на повернення № ЗХ-0000757 від 03.09.09р., №№ ЗХ-0000802, № ЗХ-0000803 від 24.09.09р., №№ ЗХ-0000041, ЗХ-0000043 від 02.02.2010р., ЗХ-0000042 від 02.02.2010р.). Наведене, серед іншого, підтверджується наданим суду актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.10.09р.

Надіслана відповідачу претензія №10/12 від 10.12.2009р. з вимогою в семиденний термін погасити заборгованість, в розмірі 66284,43 грн., залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Водній мир" без відповіді та повного задоволення. Окрім того, залишились без відповіді та підписання надіслані позивачем на адресу ТОВ "Водній мир" акти звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 14.01.2010р. та 17.02.2010р.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати купленого товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем в установлені договором строки вартість поставленого товару повністю не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.

У зв’язку з наведеним, позовні вимоги, як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення в сумі 55030,26 грн. основного боргу.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 6502,95 грн. пені; 1294,36 грн. - 3% річних та 3567,56 грн. інфляційних втрат, що нараховані по кожній накладній окремо, беручи до уваги подану позивачем заяву №01/03 від 01.03.2010р. про відмову від позову в цій частині вимог, заслухавши пояснення представника позивача, суд задовольняє клопотання ТОВ «Захід ТМ»як правомірне, подане в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, та, одночасно роз’яснивши позивачу правові наслідки відмови від позову, зважаючи, що така відмова не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, відповідає правам сторони в процесі, суд приймає відмову позивача від позову, а провадження у справі в частині стягнення 6502,95 грн. нарахованої пені; 1294,36 грн. - 3% річних та 3567,56 грн. інфляційних нарахувань - припиняє згідно п. 4 статті 80 ГПК України.

У судовому засіданні також встановлено, що 12 лютого 2009 року між ТОВ “Захід ТМ”, як Кредитором та ТОВ "Національна торгова компанія", як Поручителем було укладено Договір поруки, згідно умов якого Поручитель зобов’язувався відповідати перед Кредитором за виконання Боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю "Водній мир", м. Миколаїв, своїх зобов’язань, що виникли з Договору постачання №405/98кб від 12.02.09р., укладеного між Кредитором та Боржником.

Пунктом 4. Договору поруки сторони погодили, що у разі порушення Боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно частини 2 статті 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений, або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Сторони передбачили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами усіх зобов’язань за Договором постачання №405/98кб від 12.02.09р. (п. 8. Договору поруки).

14 грудня 2009 року між ТОВ “Захід ТМ” та ТОВ "Національна торгова компанія" укладено та підписано Додаткову угоду до договору поруки від 12.02.2009р., у відповідності до якої п. 8. Договору поруки сторони вирішили викласти в наступній редакції: “Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 05 лютого 2010 року”. Дана додаткова Угода набирає чинності у день її підписання Сторонами і є невід’ємною частиною Договору поруки від 12 лютого 2009 року (п. 2 додаткової угоди від 14.12.2009р.).

Враховуючи, що позивач згідно заяв №10/02 від 10.02.2010р. та №01/03 від 01.03.2010р. відмовився від стягнення боргу солідарно з відповідачів, оскільки термін дії договору поруки встановлено до 05.02.2010р., господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині вимог в порядку п. 4 ст.80 ГПК України (у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова прийнята господарським судом).

Також, правомірними, такими, що ґрунтуються на положеннях статті 44, ч. 5 ст. 49 ГПК України є вимоги про стягнення з відповідача-1 судових витрат в розмірі 7200,00 грн., понесених за надання юридичних послуг адвокатом Котис В.Я. по підготовці та веденні справи про стягнення боргу з ТОВ "Водній мир", виходячи з такого.

Статтею 59 Конституції України гарантується можливість отримання правової допомоги, що пов'язується з вільним вибором “захи сника своїх прав”. Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуаль ного кодексу України до складу судових витрат у господарсь кому судочинстві можуть включатися витрати на оплату послуг лише адвоката. Подібний статус мають виключно особи, визначені у ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”, зокре ма ті, хто одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування позивачу сум в якості судових витрат, які були сплачені ним за отримання послуг адвоката.

З матеріалів справи випливає, що правова допомога по оформленню даного позову надавалася позивачу адвокатом Котис В.Я. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 511 від 29.06.2008р.), на підставі укладеного договору про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №01/01/10 від 01.01.2010р., факт надання послуг та вартість понесених Товариством витрат підтверджується наданим суду актом виконаних робіт №01/01/10 від 01.01.2010р. та платіжним дорученням №325 від 19.01.2010р., тому оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає, що розмір понесених витрат є співрозмірним з заявленою сумою позовних вимог, відтак, понесені витрати слід включити до складу судових витрат по даній справі, котрі підлягають відшкодуванню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 02.03.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 553, 554, 559, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 22, 32, 34, 43, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водній мир", м. Миколаїв, Ленінський район, вул. Новозаводська, 9, ідентифікаційний код 30396682, –55030,26 грн. основного боргу та 6182,92 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", с. Ступки Тернопільського району Тернопільської області, вул. Тернопільська, 35, ідентифікаційний код 32941822.

3. В решті позовних вимог –припинити провадження у справі.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "09" березня 2010 року, через місцевий господарський суд.

Суддя