Рішення № 8263789, 16.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2010 р.Справа № 12/3-70 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка, 12, м. Київ 1, в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Тернопіль", вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль

до приватного підприємства "Аграрія", с. Кордишів, Шумського району, Тернопільської області

про звернення стягнення на заставне майно відповідача на суму 911856грн.01коп.

За участю представників від:

позивача: Нитка Р.О. –в.о. начальника юридичного відділу (довіреність від 28.10.2009р.);

відповідача: не з’явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Тернопіль", м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Аграрія", с. Кордишів, Шумського району, Тернопільської області, про звернення стягнення на заставне майно відповідача, а саме: трактор колісний CLAAS XERION-3300, 2006 року випуску, реєстраційний номер ВО 03053, зерно озимої пшениці в кількості 1400 тонн, зерно озимого ріпаку в кількості 450 тонн, на суму 911856грн.01коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач своїх зобов’язань по кредитному договору №03-1/130 від 13.11.2007р. не виконав, станом на 24.12.2009р. заборгував 911856грн.01коп., з них: 780000грн.00коп. –боргу по кредиту та 131856грн.01коп. - несплачених відсотків за користування кредитом.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду від 18.01.2010р., 02.02.2010р. та 08.02.2010р. знаходяться в матеріалах справи), проте своїм конституційним правом на захист не скористався.

В судовому засіданні повноважний представник позивача надав суду доповнення до позовної заяви №09/38 від 12.02.2010р. та зазначив, що 15.12.2009р. відповідачу надсилалось досудове попередження №09/564 (в доповненні помилково зазначено №09/522) з вимогою погашення простроченої заборгованості по наданому кредиту та відсотків за користування ним в підсумку – 571856грн.01коп., а також попереджалось про те, що у випадку непогашення заборгованості по кредиту, позивач, згідно п. 4.3.4. кредитного договору, стягуватиме усю суму боргу по кредитному договору, не зважаючи на те, чи настав строк його сплати, проте жодної відповіді та сплати боргу від відповідача не надійшло.

Справа розглядається згідно вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання укладеного між сторонами 13 листопада 2007 року кредитного договору №03-1/130 (надалі –договір), банк (позивач - по справі) надав позичальнику (відповідачу - по справі), шляхом оплати його розрахункового документу (платіжного доручення) безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль", на рахунок контрагента позичальника відповідно до цільового призначення кредиту, а саме: придбання сільськогосподарської техніки, кредит у сумі 1000000грн.00коп. (підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення №1 від 13.11.2007р. на суму 1000000грн.00коп.), а останній зобов'язувався повернути кредит у відповідності до графіку, а саме: 110000грн.00коп. –не пізніше 01 вересня 2008 року, 110000грн.00коп. - не пізніше 01 жовтня 2008 року; 110000грн00коп. - не пізніше 01 листопада 2008 року; 110000грн.00коп. - не пізніше 01 вересня 2009 року; 110000грн00коп. - не пізніше 01 жовтня 2009 року; 110000грн.00коп. - не пізніше 01 листопада 2009 року; 113000грн.00коп. - не пізніше 01 вересня 2010 року; 113000грн.00коп. - не пізніше 01 жовтня 2010 року, кінцевий термін повернення решти кредиту – не пізніше 12 листопада 2010 року, а в разі несвоєчасної сплати плати за кредит відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредиту сум (п.п. 2.1.- 2.3., 3.1. договору).

У п.п. 3.2.-3.3. договору сторони погодили, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 16 відсотків річних у валюті кредиту; нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів; при розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році; відсотки за користування кредитом нараховуються банком 10, 20 числа та в останній робочий день поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця; відсотки за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з першого по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця. У випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 32 відсотки річних у валюті кредиту, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2 цього договору.

Згідно з умовами п. 3.8. договору зобов'язання банку з надання кредиту виникає після оформлення в заставу власного майна ПП "Аграрія", а саме: трактору Ксеріон 3300, 2006 р.в., реєстраційний номер ВО 03053; зерна озимої пшениці врожаю 2008р., в кількості 1400 тонн; зерна озимого ріпаку врожаю 2008р., в кількості 450 тонн, загальною заставною вартістю 2540000грн.00коп.

Відповідач згідно умов договору прийняв на себе зобов’язання (п.п. 2.2., 4.2.1., 4.2.2., 4.2.6., 4.2.8.) не пізніше 12.11.2010р. остаточно повернути суму кредиту; своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки; незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту, сплатити заборгованість за кредитом, нараховану плату за кредит, відсотки та неустойку за умови настання обставин, указаних в п. 4.3.4 договору в якому, зокрема, передбачено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/ або плати за кредит, та/ або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/ або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором, а також у випадку, коли позичальником порушений графік погашення кредиту, вказаний в п. 2.2. договору.

Пунктами 6.1. та 6.6. договору сторони встановили, що він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

30 квітня 2008 року сторони уклали договір про внесення змін №1 до кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., згідно якого сторони домовились внести зміни та доповнення до п.п. 3.2., 3.3. кредитного договору, а саме: встановили, що відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 16,5% річних у валюті кредиту; нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх, отриманих в межах кредитної лінії коштів; при розрахунку процентів використовується метод "факт - факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році"; відсотки за користування кредитом нараховуються банком в останній робочий день поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця; відсотки за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця, а у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 33% відсотки річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п.3.2 договору.

30 вересня 2008 року сторони підписали договір про внесення змін №2 до кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., яким встановили, що відсоткова ставка за користування кредитом становить 22 відсотки річних у валюті кредиту, а відсоткова ставка за неправомірне користування кредитом складає 44 відсотки річних у валюті кредиту.

24 червня 2009 року сторони уклали договір про внесення змін №3 до кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., згідно якого внесли зміни в п. 3.8. договору та встановили, що зобов'язання банку з надання кредиту виникає після оформлення в заставу власного майна ПП "Аграрія", а саме: трактору Ксеріон 3300, 2006 р.в., реєстраційний номер ВО 03053; зерна озимого ріпаку врожаю 2009 року, з площі 225 га, в кількості 450 тонн; зерна озимої пшениці врожаю 2009р., з площі 413 га, в кількості 1400 тонн, загальною заставною вартістю 2540000грн.00коп.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання згідно договору щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені кредитним договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, і не зважаючи на направлене останньому досудове попередження №09/564 від 15 грудня 2009 року, станом на 24.12.2009р. заборгував позивачу, враховуючи п. 4.3.4. договору, по поверненню кредиту - 780000грн.00коп. та в повному обсязі не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом (згідно поданого позивачем розрахунку) за період з лютого 2009 року по листопад 2009 року в сумі 131856грн.01коп.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 780000грн.00коп. та нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 131856грн.01коп.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

13 листопада 2007 року між сторонами укладено договір застави №12312 (надалі - договір застави №12312), згідно п. 1.1. якого від забезпечує вимоги заставодержателя (позивача –по справі), що випливають з кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., а також з усіх договорів про внесення змін і доповнень до нього, за умовами якого заставодавець (відповідач –по справі) зобов'язаний повернути заставодержателю до 12.11.2010р. кредит у сумі 1000000грн.00коп., проценти за користування ним в розмірі 16 процентів річних, комісійну винагороду за управління кредитом, в тому числі проценти за неправомірне користування кредитом в розмірі 32 процентів річних, а також сплатити неустойку (штрафи, пеню) та відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього договору, дія застави за яким зберігається до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.4. договору застави №12312 предметом застави є: трактор колісний марки CLAAS XERION-3300, 2006 року випуску; заводський №78100119, двигун №CLJ01057, реєстраційний № ВО03053, який знаходиться за адресою: село Кордишів Шумського району Тернопільської області.

У п.п. 3.1.8., 3.1.9. договору застави №12312 сторони передбачили, що заставодержатель має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору, а при незадоволенні його вимоги –звернути стягнення на предмет застави у відповідності до закону та цього договору, зокрема, за умови невиконання позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором, а заставодавцем за цим договором; задовольняти свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому законом та договором.

Згідно з пунктом 4.1. договору застави №12312 якщо в момент настання терміну виконання кредитного договору зобов'язання за ним не буде виконано позичальником в повному обсязі, заставодержатель має право одержати задоволення за рахунок звернення стягнення на предмет застави в позасудовому та судовому порядку згідно до цього договору та чинного законодавства України.

Пунктами 6.1., 6.2. договору застави №12312 сторони встановили, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором; в разі часткового виконання позичальником зобов'язань застава зберігається в початковому вигляді.

30 січня 2009 року сторони підписали договір про внесення змін та доповнень до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. 13 листопада 2007 року по реєстру № 12312, а саме до п. 1.1., в якому, зокрема, встановили, що договір застави №12312 забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., договору про внесення змін №1 від 30 квітня 2008 року до кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р. та договору про внесення змін №2 від 30 вересня 2008 року до кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., укладеного між заставодержателем та Приватним підприємством "Аграрія", а також усіх договорів про внесення змін і доповнень до нього, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 12 листопада 2010 року кредит у сумі 1000000грн.00коп., проценти за користування ним в розмірі 22% річних, комісійну винагороду за управління кредитом, в тому числі проценти за неправомірне користування кредитом в розмірі 44% річних, а також сплатити неустойку (штрафи, пеню) та відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

13 листопада 2007 року на виконання умов п. 3.8. кредитного договору між сторонами укладено договір застави №05-100 (надалі - договір застави №05-100), згідно п.п. 1.2.,1.7. якого предметом застави є зерно озимої пшениці врожаю 2008 року, в кількості 1400 тонн та зерно озимого ріпаку врожаю 2008 року, в кількості 450 тонн, яке знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Шумський район, с. Кордишів.

Відповідно до п. 1.1. договору застави №05-100, сторони узгодили, що даний договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., (а також з усіх інших додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю кредит у розмірі 1000000грн.00коп., відсотки за користування ним в розмірі 16% річних, в тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі 32% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього договору. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання кредитного договору.

Заставодавець у п.п. 2.1.3., 2.1.8. договору застави №05-100 засвідчив, що на підставах, передбачених чинним законодавством України, на майно може бути безумовно і беззаперечно звернене стягнення; в разі, коли в момент настання терміну виконання заставодавцем будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов'язання заставодавцем виконане не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим договором, для звернення стягнення на майно, заставодержатель отримає право звернути стягнення на майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору) переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Пунктами 3.1.4. та 5.1. договору застави № 05-100 сторони визначили, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію, зокрема, у випадку якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повність, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2. кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу, що передбачені кредитним договором.

У п.п. 7.2., 7.3. договору застави №05-100 сторони встановили, що цей договір діє до повного виконання зобов'язань заставодавцем за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством України; у випадку часткового виконання зобов'язань заставодавцем за кредитним договором застава зберігається в початковому вигляді.

24 червня 2009 року сторони підписали договір про внесення змін №1 до договору застави №05-100 від 13 листопада 2007 року, а саме до п.п. 1.1., 1.2., в яких, зокрема, визначили, що вищевказаний договір застави забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., а також з усіх інших додаткових угод до нього, укладених між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 12 листопада 2010 року кредит у розмірі 1000000грн.00коп., відсотки за користування ним у розмірі 22% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 44% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором; предметом застави є зерно озимої пшениці врожаю 2009 року, в кількості 1400 тонн та зерно ярого ячменю врожаю 2009 року, в кількості 450 тонн.

У відповідності до п. 1.3. договору застави №12312 на момент укладення цього договору вартість предмету застави складає 1250000грн.00коп., яка встановлена за домовленістю сторін та згідно п. 1.4. договору застави №05-100 сторони оцінили майно у 1290000грн.00коп., отже загальна вартість заставного майна становить 2540000грн.00коп.

Відповідно до ст.20. Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що позичальник: приватне підприємство „Аграрія” належним чином не виконало взяті на себе згідно з кредитним договором зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно, зазначене п. 3.8. кредитного договору, п. 1.2. договору застави №12312 та п. 1.2. договору застави №05-100.

При таких обставинах, позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Тернопіль", м. Тернопіль про стягнення з приватного підприємства "Аграрія", с. Кордишів, Шумського району, Тернопільської області, 911856грн.01коп., з них: 780000грн.00коп. –боргу по кредиту та 131856грн.01коп. - несплачених відсотків за користування кредитом, шляхом звернення стягнення на заставлене майно (предмет застави) згідно договорів застави №12312 та №05-100 від 13.11.2007р. –трактор колісний марки CLAAS XERION-3300, 2006 року випуску; заводський №78100119, двигун №CLJ01057, реєстраційний № ВО03053, зерно озимої пшениці врожаю 2009 року, в кількості 1400 тонн та зерно ярого ячменю врожаю 2009 року, в кількості 450 тонн, є такими, що підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.          

2.          Стягнути з приватного підприємства "Аграрія", с. Кордишів, Шумського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 32807939, на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка, 12, м. Київ 1, в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Тернопіль", вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 09338427, - 911856грн.01коп. заборгованості згідно кредитного договору №03-1/130 від 13.11.2007р., шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно договорів застави №12312 та №05-100 від 13.11.2007р. –трактор колісний марки CLAAS XERION-3300, 2006 року випуску; заводський №78100119, двигун №CLJ01057, реєстраційний № ВО03053, зерно озимої пшениці врожаю 2009 року, в кількості 1400 тонн та зерно ярого ячменю врожаю 2009 року, в кількості 450 тонн.

3.          Стягнути з приватного підприємства "Аграрія", с. Кордишів, Шумського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 32807939, на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка, 12, м. Київ 1, в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Тернопіль", вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 09338427, - 9118грн.56коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”_____2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя