Рішення № 8263764, 25.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2010 р.Справа № 18/4-36 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Співдружність" м. Київ, вул. Жилянська, 68

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" м. Тернопіль, вул. Степана Будного, 3

про стягнення заборгованості у сумі 10 125,17 грн., з яких 9 659,9 грн. - основний борг, 175,47 грн. - 3 % річних, 289,8 грн. - інфляційні нарахування.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 04.02.2010 р. представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Співдружність" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" про cтягнення заборгованості у сумі 10 125,17 грн., з яких 9 659,9 грн. - основний борг, 175,47 грн. - 3 % річних, 289,8 грн. - інфляційні нарахування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання виконав не належним чином, зокрема не провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі. В підтвердження викладеного додає видаткову накладну № 61 від 06.04.2009 р., довіреність серії ЯПЕ № 706795 від 06.04.2009 р., обґрунтований розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, виписку з банківського рахунку, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні 04.02.2010 р. підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень № 2688302 із датою вручення 18.01.2010 р. та № 2712319 із датою вручення 10.02.2010 р. знаходяться в матеріалах справи), а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач поставив, а відповідач отримав через Кунець Д.Д. за довіреністю серії ЯПЕ № 706795 від 06.04.2009 р. згідно видаткової накладної № 61 від 06.04.2009 р. товар на суму 19 319,9 грн.

Представлені позивачем документи свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, а саме –договору купівлі –продажу, в якому сторони досягли згоди щодо його умов.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі –продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).

Як стверджує позивач, та підтверджується банківською випискою, оплата за отриманий товар проведена частково в сумі 9660 грн., відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 9 659,9 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У видатковій накладній № 61 від 06.04.2009 р. встановлений термін оплати до 09.04.2009 р. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 9 659,9 грн., відтак вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення як такі, що заявлені підставно та обґрунтовано.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 175,47 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 289,8 грн. за період з 03.04.2009 р. по 09.11.2009 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами був встановлений термін виконання зобов’язання –до 09.04.2009 р., відтак задоволенню підлягає стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 169,91 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 289,8 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При даних обставинах справи позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" (м. Тернопіль, вул. Степана Будного, 3, ідентифікаційний номер 30836947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Співдружність" (м. Київ, вул. Жилянська, 68 ідентифікаційний номер 32659318):

-          9 659 (дев’ять тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 90 коп. заборгованості за поставлений товар;

-          169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 91 коп. 3% річних;

-          289 (двісті вісімдесят дев’ять) 80 коп. інфляційних нарахувань;

-          101 (сто одну) грн. 94 коп. державного мита;

-          235 (двісті тридцять п’ять) грн. 87 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті частині позову відмовити.

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –26.02.2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя