Рішення № 8263722, 22.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 8/98-2143

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", вул. Хрещатик, 19-А, м. Київ (вул. Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг", вул. Мазепи, 15, с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області

про: cтягнення заборгованості на загальну суму 4050 грн. 83 коп., в т. ч. 205 грн. 95 коп. пені, 165 грн. 91 коп. інфляційних нарахувань та 65 грн. 29 коп. 3% річних.

За участю представників:

Позивача: Роспатнюка А. В. –юрисконсульта, довіреність№ 402 від 13.01.2009 р.

Відповідача: не з'явився

В попередніх судових засіданнях представникам сторін роз’яснювались їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми", м. Київ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг", с. Плотича Тернопільського району, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 4 088 грн. 15 коп., з яких: 3 651 грн. борг за надані послуги рухомого (мобільного) зв’язку, 205 грн. 95 коп. пеня, 165 грн. 91 коп. інфляційні нарахування та 65 грн. 29 коп. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 115366960 від 03.09.08 р. про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку, зокрема в частині проведення оплати наданих йому послуг, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем, станом на день звернення до суду, становить 3 651 грн., на яку відповідно до умов даного договору та вимог чинного законодавства нараховану пеню в розмірі 205,95 грн., інфляційні витрати в розмірі 165,91 грн. та 3% річних в розмірі 65,29грн.

В підтвердження викладеного додав: договір № 115366960 від 03.09.2008 р. про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку, заяву відповідача про зміну тарифного плану від 18.11.2008р., рахунки за послуги зв`язку № 100028055455 від 31.12.2008 р., № 100028078951 від 31.01.2009 р., № 100028098772 від 28.02.2009 р., № 100028116332 від 31.03.2009 р. та додатки до них, податкові накладні, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 11:50 год. 21.12.2009 року, в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено до 10:10 год. 18.01.2010р., до 09год. 40 хв. 04.02.2010р., та, відповідно, до 10:55 год. 22.02.2010р., у зв’язку із неявкою відповідача, клопотанням сторін, а також неподання відповідачем витребовуваних ухвалами суду документів.

В судове засідання 22.02.2010р. представник позивача прибув та в порядку ст. 22 ГПК України звернувся і письмовою заявою про уточнення (зменшення) позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу. Стверджує, що при написанні позовної заяви помилково до суми основного богу включено 37,32грн. пені, нарахованої позивачем згідно рахунку №100028116332 від 31.03.09р. Відтак, просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 4050грн. 83 коп., з яких: 3 613,68грн. –основний борг за надані послуги рухомого зв’язку, 205 грн. 95коп. - пеня, 165 грн. 91 коп. - інфляційні нарахування та 65 грн. 29 коп. - 3% річних.

В силу ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на суму 4050 грн. 83 коп..

Присутній в судовому засіданні 22.02.2010р. представник позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви від 22.02.2010р., підтримав в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 22.02.2010р. не забезпечив, документально обґрунтований відзив на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення №2609127 від 25.11.09р., №02665400 від 24.12.09р., №2681367 від 20.01.2010р. та б/н від 05.02.2010р., про вручення відповідачу поштових відправлень –ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду.

Разом з тим, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та обґрунтування представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

03.09.2008 р. між ЗАТ "Українські радіосистеми", надалі - Оператор, та ТзОВ "ПЕТРОС-ХОЛДИНГ", надалі - Абонент, укладено договір про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № 115366960, за умовами якого Оператор зобов’язався надавати Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв’язку відповідно до вказаного у договорі Тарифного плану та надавати додаткові супутні послуги, а Абонент зобов'язався своєчасно їх оплачувати (п.2 Договору).

Згідно п.4 договору, Абонентом обрано тарифних план "Максимум".

24 жовтня 2008 року в газеті "Урядовий кур'єр" за № 199 позивачем опубліковано оголошення про зміну з 01 листопада 2008 року умов у тарифному плані "Максимум" для контрактних абонентів мобільного зв'язку ЗАТ "Українські радіосистеми", у зв'язку з чим 18.11.2008 року відповідачем подано позивачу заяву про зміну з 01.11.2008р. тарифного плану "Максимум" на тарифний план "Бізнес-простір".

Відповідно до п.1,3 договору, права та обов’язки сторін та інші умови взаємодії між сторонами вказані у правилах надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку оператора –ЗАТ "Українські радіосистеми".

П. 10 Договору, сторони передбачили, що підписання договору Абонентом свідчить про його згоду з умовами Правил.

Відповідно до п.п.1.2-1.3, 1.5,1.6 р.1 Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку ЗАТ "Українські радіосистеми", останні розроблені та затверджені у відповідності до діючого законодавства України, зокрема Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003р. та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005р., та регулюють відносини з приводу надання Оператором Абонентам послуг рухомого (мобільного) зв'язку.

Послуги рухомого мобільного зв'язку надаються Абонентам на підставі договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, який укладається між Абонентом та Оператором або його належним чином уповноваженими представниками. Правила є обов’язковими для виконання Оператором з моменту їх офіційного оприлюднення. Для Абонента Правила є обов’язковими лише з моменту укладення ним договору. Укладення договору свідчить про згоду Абонента виконувати ці правила.

Згідно п. 11 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє безстроково.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст. 901, 903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема: рахунків за послуги зв`язку № 100028055455 від 31.12.2008 р., № 100028078951 від 31.01.2009 р., № 100028098772 від 28.02.2009 р., № 100028116332 від 31.03.2009 р. та додатків до них, податкових накладних № 000001789804 від 31.12. 08 р., № 00001802862 від 31.01.09 р., № 000001817897 від 28.02.09 р., № 000001829733 від 31.03.09 р., за період з грудня місяця 2008 року по березень місяць 2009 року (включно), відповідачу надано послуги рухомого (мобільного) зв’язку на загальну суму 3 613,68 грн., з них: в грудні місяці 2008р. на суму 1458,43грн., в січні місяці 2009 року на суму 1274,16грн., в лютому місяці 2009 року на суму 427,65грн. та в березні місяці 2009 року на суму 453,44грн. (без врахування пені в сумі 37,32 грн.)

Факт надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.

Відповідно до п.п. 7-8 Договору, оплата розрахунків проводиться після надання послуг оператором та рахунки за надані послуги надсилаються поштою на адресу Абонента.

Відповідно до п. п. 7.10., 7.14. Правил, у разі, якщо відповідний тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим виставляє абоненту рахунок на оплату послуг та додаткових послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. При неотриманні абонентом від оператора рахунку у строк, він зобов’язаний самостійно звернутися до оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими Правилами.

Відповідно до положень статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства свої зобов’язання по оплаті вартості отриманих послуг рухомого (мобільного) зв'язку не виконав, і його заборгованість перед позивачем, становить 3 613,68 грн.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів погашення відповідачем заборгованості по оплаті вартості наданих позивачем послуг рухомого (мобільного) зв'язку в сумі 3613,38 грн. в добровільному порядку, як і не надано належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги ЗАТ "Українські радіосистеми" щодо стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Лотовського О. В. –3 613 грн. 68 коп. основного боргу за надані послуги рухомого (мобільного) зв’язку згідно договору № 115366960 від 03.09.2008 р., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.

З огляду на наведене, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 205 грн. 95 коп. пені.

Судом проведено помісячний перерахунок заявленої до стягнення суми пені, з врахуванням терміну настання обов’язку по оплаті наданих послуг, на підставі якого суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 205,95 грн. пені обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення та такими, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та Закону України “Про телекомунікації” (розрахунок проведений судом долучено до матеріалів справи).

Окрім цього, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем (з врахуванням терміну настання обов’язку оплати наданих послуг) нараховано інфляційні нарахування в сумі 165 грн. 91 коп., а також 3% річних в сумі 65 грн. 29 коп.

Розглянувши представлений розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми інфляції та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 – 85, 87, 115 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрос-Холдинг", вул. Мазепи,15, с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35193970, на користь Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", вул. Хрещатик, 19-А, м. Київ (вул. Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ) ідентифікаційний код № 23151188 –3 613 грн. 68 коп. основного боргу, 205 грн. 95 коп. пені, 165 грн. 91 коп. інфляційних нарахувань, 65 грн. 29 коп. 3% річних та 338 грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя