Рішення № 8263671, 17.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2010 р.Справа № 15/140-2165

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", с. Рожанівка, Заліщицький район, Тернопільська область

про стягнення 247.594,74 грн. заборгованості за поставлений товар, 23.270,10 грн. пені, 15.201,63 грн. трьох відсотків річних, 100.307,82 грн. інфляційних витрат.

за участю представників сторін:

позивача:           Представник Дзюндзя Л.Є., довіреність № 1 від 19.03.09р.;

відповідача:          не зявився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", с. Рожанівка, Заліщицький район, Тернопільська область, про стягнення 247.594,74 грн. заборгованості, 23.270,10 грн. пені, 15.201,63 грн. трьох відсотків річних, 100.307,82 грн. інфляційних витрат.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 27.11.2009р., 14.12.2009р. та 13.01.2010р. матеріалів не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився, повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, є юридичною особою, що підтверджується довідкою № 31-15 від 09.07.2009р. Головного управління статистики у Тернопільській області, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар", с. Рожанівка, Заліщицький район, Тернопільська область (Покупець), 14.03.2007 року укладено договори поставки № мНПК-40100008, № мЗЗР-40100006 та 04.04.2007р. договір поставки № мЗЗР-40600005відповідно до яких сторони взяли на себе зобов’язання:

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов’язується передати у власність Покупцеві на умовах СРТ склад Покупця (згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.) товари за номенклатурою, та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором вартість в строки та в порядку, передбаченому договором (п. 1.1 Договорів). Вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід’ємними частинами цього договору (п. 1.2. договорів).

Пунктом 8.3. договорів сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Позивач на виконання взятих зобов’язань по вищезазначених договорах відпустив, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності, через свого представника Стефаняк П.О. (довіреності ЯНЮ № 866452 від 14.06.2008р., ЯНЮ № 866460 від 09.07.2007р.) товарно-матеріальні цінності на суму 322.594,74 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 3 договорів сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 3.1. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20 % від суми договору, яка розраховується згідно п. 1.2. до 01.09.2007р., решта суми до 01.11.2007р..

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов’язання по договорах поставки № мНПК-40100008, № мЗЗР-40100006 від 14.03.2007р. та № мЗЗР-40600005 від 04.04.2007р. в повному обсязі не виконав і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 247.594,74 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (247.594,74 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4.2. договорів, сторони передбачили, що у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 22.612,51 грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

В частині стягнення 657,59 грн.. пені в позові відмовляється, як надмірно заявленій.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 100.307,82 грн. інфляційних нарахувань та 15.160,93 грн. грн. річних такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 40,70 грн. 3 % річних в позові відмовляється, як надмірно заявленій.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", с. Рожанівка, Заліщицький район, Тернопільська область –8.346,91 грн. основного боргу, 123,56 грн. інфляційних нарахувань, 561,58 грн. пені, 81,58 грн. 3% річних обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 –551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", с. Рожанівка, Заліщицький район, Тернопільська область, код 32290743 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, код 34401968 –247.594,74 грн. заборгованості за поставлений товар, 22.612,51 грн. пені, 15.160,93 грн. трьох відсотків річних, 100.307,82 грн. інфляційних витрат, 3856,76 грн. державного мита та 235,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В часині стягнення 657,59 грн. пені та 40,70 грн. 3 % річних в позові відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "22" лютого 2010 року через місцевий господарський суд.

          Суддя