Рішення № 8263636, 16.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2010 р.Справа № 10/8-115 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „ Тернопільобленерго ” , м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" смт. Козова, вул. Грушевського, 1а, Тернопільської області

За участю представників

Позивача: Гаврілова С.О.- представника , довіреність № 4679/24 від 23.12.2009 року .

Відповідача: не прибув ;

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

ВАТ „ Тернопільобленерго ”, м. Тернопіль звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" смт. Козова, вул. Грушевського, 1а, Тернопільської області про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 2571,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови Договору № 47 на постачання електричної енергії, укладеного між сторонами 08 листопада 2006 року та невиконання відповідачем його умов в частині оплати за перевищення спожитої електроенергії, рахунками на оплату за перевищення ліміту споживання електроенергії, актом про обсяги спожитої енергії тощо; витрати по сплаті державного мита та послуг за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача по справі.

Ухвалою суду від 29 січня 2010 року судове засідання призначене о 15 год. 20 хвилин 16 лютого 2010 року.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання 16.02.2010 року не прибув.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов’язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, господарський суд встановив наступне :

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Визначені статтею 1 ГПК юридичні особи та громадяни можуть бути сторонами в господарському судовому процесі.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено , що 08 листопада 2006 року між ВАТ «Тернопільобленерго», м. Тернопіль (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп" смт. Козова, вул. Грушевського, 1а, Тернопільської області (Споживач) укладено договір № 47 про постачання електричної енергії, згідно умов якого, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 250 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору .

Відповідно до п. 2.2.1., 2.2.2., 2.3.2. даного Договору Постачальник зобов’язується виконувати умови цього Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу "; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем, визначених додатком №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" ; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 250 кВт; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки –Додаток №3.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" ) (п. 5.1. Договору).

          Згідно п. 4.2.2. Договору сторони передбачили, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці від фактичної спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 250 кВт. І більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год. і більше.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання (купівлі – продажу) електроенергії, згідно якого, в силу ст. ст. 712,714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов’язана надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

П.1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання згідно умов договору щодо постачання електричної енергії позивач виконав повністю, однак , як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, виставленими рахунками за спожиту електроенергію –за серпень 2009 року, відповідач в порушення п.2.3.2. Договору перевищив договірні величини споживання електроенергії, які визначені додатком №1 до договору на 4398 кВт/год.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язаний був сплатити по рахунку №0000047/8908-5 від 28.08.2009 р. за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 2571,07 грн., доказів ,які б свідчили про погашення заборгованості перед позивачем не представило , а тому суд визначає, що на час розгляду заяви в суді борг не сплачений і грошові вимоги на суму 2571,07 грн. суд вважає обґрунтовано заявленими та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу , згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22,32,33, 43, 44-49,64,75,82,84,85,115-118 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" смт. Козова, вул. Грушевського, 1а, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31104405 в користь Відкритого акціонерного товариства “ Тернопільобленерго “ м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603531020147 ОПЕРВ філії -Тернопільське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545, інд. код 25781010 - 2571,07 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії та інфляційних нарахувань. Видати наказ .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" смт. Козова, вул. Грушевського, 1а, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31104405 в користь Відкритого акціонерного товариства “ Тернопільобленерго “ м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 на рахунок 260053000146, МФО 338545, ОПЕРВ філії-Тернопільське обласне управління ВАТ «Ощадбанк»м. Тернопіль, ЗКПО 00130725 - 102 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ .

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу , а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття , через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя