Рішення № 8263622, 29.01.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2010 р.Справа № 14/118-1959 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави, 46000, м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 6 в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м.Львів, 79000

до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод ", вул. Ст. Бандери, 2, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400

про cтягнення заборгованості в сумі 101828,92 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Тарарук Л.Р., довіреність № НЮ-16 від 01.01.09 р.;

відповідача: Слюсарчук П.Я., довіреність № 62 від 15.12.09 р.;

прокуратури: Житовецька О.А., посвідчення.

Суть справи:

          Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" про cтягнення заборгованості в сумі 101828,92 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, підтриманих в судовому засіданні його повноважним представником та прокурором, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по договорах оренди рухомого складу та договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, зважаючи на що в останнього виникла заборгованість, яку позивач з урахуванням пені просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач, згідно пояснень повноважного представника, проти позовних вимог не заперечив.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судових засіданнях представникам сторін та прокурору належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст.81-1ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Строк вирішення спору продовжено на підставі ч.4 ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є правочини.

24 та 26 грудня 2008 року між Державним територіально-галузевим обєднанням "Львівська залізниця" - Орендодавець (позивач по справі) та Державним підприємством "Бучацький мальтозний завод" - Орендар (відповідач по справі) укладено договори оренди рухомого складу №163 та №166, згідно із п.1.1. яких Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування вагони інвентарного парку Укрзалізниці, приписані до ст.Пишківці Львівської зал., а саме цистерни №73947970 на термін з 24.12.2008р. до 11.02.2009р. та №74925603 на термін з 26.12.2008р. до 13.02.2009р. для слідування на Туркменську залізницю.

На виконання взятих на себе по договору зобов'язань, згідно Актів прийому-передачі цистерни в оренди від 26.12.2008р. та від 24.07.2009р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи) Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято у користування цистерни №74925603, побудована 143 1990р., кап.рем. 429 29.09.03р., деп.рем. 862 12.10.07р. та №73947970, побудована 1431 1997р., кап. рем. -, деп.рем. 862 03.07.07р.

Однак відповідачем, договірні свої зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого майна виконані не були, зважаючи на що в останнього виникла прострочена заборгованість по орендній платі, з урахуванням збору за обслуговування орендованих вагонів, в розмірі 45 552,58 грн., яка станом на час подання позовної заяви до суду в установленому законом порядку не сплачена.

Крім того, відповідачу нараховано плату за час перебування орендованих цистерн на місцях загального користування, а саме - 50110,80 грн. плати за користування вагонами залізниці та 1557,60 грн. збору за зберігання рухомого складу на своїх осях.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялись листи із вимогами оплати допущеної заборгованості, які, однак, останнім залишено без відповідного реагування та виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

          Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Згідно із п.9.3. Договорів, в разі затримки з вини Орендаря повернення вагонів Орендодавцеві в обумовлений договором термін Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату за весь термін затримки.

          Відповідно до п.3.4. Договорів, у випадку несвоєчасного повернення вагонів з оренди збір за обслуговування орендованих вантажних вагонів стягується з урахуванням відповідних діючих коефіцієнтів.

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України та складає 10% від експертної оцінки майна на рік і становила в грудні 2008р. відповідно за цистерну №73947970 -57,27 грн. та №74925603 - 57,56 грн. за добу. Згідно із п.13 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Ставка збору за обслуговування орендованих вагонів за добу встановлена Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Тарифним керівництвом №1, із застосуванням коефіцієнта 2,346 та становить 115 грн.

          Як слідує із п.10.1 Договору №163 та №166 строк дії договору встановлено із 24.12.2008р. до 11.02.2009р. та із 26.12.2008р. до 13.02.2009р. відповідно. Передача в оренду та повернення з оренди проводиться на станції Пишківці ДТГО "Львівська залізниця" на підставі актів прийому-передачі.

          Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме розрахунку позовних вимог орендовані цистерни повернені відповідачем з порушенням терміну оренди 24.07 2009 року, зважаючи на що позивачем нараховано орендну плату, з урахуванням збору за обслуговування орендованих вагонів за час затримки: по цистерні №73947970 за період з 12.02.2009р. по 23.04.2009р. в сумі 22963,28 грн. з урахуванням ПДВ; по цистерні №74925603 за період з 14.02.2009р. по 23.07.2009р. в сумі 22 589,30 грн. Всього за час затримки повернення орендованих цистерн нараховано 45552,58 грн. з урахуванням ПДВ.

          Крім того, як слідує із матеріалів справи, у зв'язку із відсутністю коштів на особовому рахунку відповідача в ЄТехПД орендовані цистерни 27.03.2009 року затримані на місцях загального користування станції Птшківці до внесення платежів, про що складено акти загальної форми №1 та №2.

          Відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) провізні платежі за перевезення залізницями призначення стягуються із одержувача на станції призначення відповідно до правил, діючих на залізницях призначення. Порожні власні або орендовані вагони перевозяться за повними перевізними документами і вважаються вантажем на власних осях.

          Згідно із ст.62 Статуту залізниць України (далі Статут) у разі несвоєчасного внесення вантажоодержувачем належної плати, зборів, видача вантажу може бути затримана, за час затримки одержувач сплачує залізниці плату за час користування вагонами та збір за зберігання.

          Статтею 119 Статуту , передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправниками, вантажоодержувачами вноситься плата. За час затримки на коліях залізниці орендованих вагонів стягується 50% зазначених розмірів плати.

          Згідно із поданого позивачем розрахунку, відповідачу за користування вагонами залізниці у період з 27.03.2009р. по 15.07.2009р. нараховано плату разом із ПДВ в розмірі 50110,80 грн.

          Крім того, ст.46 Статуту передбачено, вагони, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби, за зберігання вантажу понад терміни безкоштовного зберігання справляється плата.

          Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано збір за зберігання орендованого рухомого складу за час перебування на коліях залізниці із врахуванням терміну безоплатного зберігання (за 110 діб) з урахуванням ПДВ в розмірі 1557,60 грн.

          У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно із ст. 625. ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. із наступними змінами та доповненнями, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 9.5. Договорів сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Зважаючи на наведене вище, згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу за період з 05.06.2009р. по 28.09.2009р. нараховано пеню у розмірі 4607,94 грн.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, підприємством не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" про стягнення 50110,80 грн. плати за користування вагонами залізниці, 1557,60 грн. збору за зберігання рухомого складу на своїх осях, 45552,58 грн. заборгованості по орендній платі та 4607,94 грн. пені за несвоєчасну оплату, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" стягується з відповідача .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства Бучацький мальтозний завод" (вул. Ст.Бандери, 2, м. Бучач, Тернопільська область, ід.код 00375148) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (вул. гоголя,1, м. Львів, ід. код 01059900, р/р 26007000046 у Львівській філії АБ "Експрес Банк" м. Львів, МФО 325956) - 50110 (п'ятдесят тисяч сто десять) грн. 80 коп. плати за користування вагонами залізниці, 1557 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп. збору за зберігання рухомого складу на своїх осях, 45552 (сорок п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 58 коп. заборгованості по орендній платі та 4607 (чотири тисячі шістсот сім) грн. 94 коп. пені за несвоєчасну оплату.

3. Стягнути з Державного підприємства Бучацький мальтозний завод" (вул. Ст.Бандери, 2, м. Бучач, Тернопільська область, ід.код 00375148) в дохід державного бюджету - 1018 (одну тисячу вісімнадцять) грн. 28 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя