Рішення № 8263574, 02.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2010 р.Справа № 18/104-1819 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" м. Київ, вул. Артема, 15, в особі Тернопільського регіонального управління філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" м. Тернопіль, вул. Замкова, 6

до відповідача Приватного підприємства "Тернопільм'ясо" с. Острів, вул. Промислова, 1, Тернопільський район Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в сумі 95 573,54 грн., з яких: 57 054,71 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 22 127,72 грн. - заборгованість по відсотках, 1 467,66 грн. - пеня за несвоєчасно погашені відсотки, 2 244,22 грн. - пеня за несвоєчасно погашений кредит, 12 679,23 грн. - штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків.

За участю представників сторін:

позивача: Міщишин А.В., довіреність № 1-11-146 від 11.01.2010 р.

відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" в особі Тернопільського регіонального управління філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача – приватного підприємства "Тернопільм'ясо" про cтягнення заборгованості в сумі 95 573,54 грн., з яких: 57 054,71 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 22 127,72 грн. - заборгованість по відсотках, 1 467,66 грн. - пеня за несвоєчасно погашені відсотки, 2 244,22 грн. - пеня за несвоєчасно погашений кредит, 12 679,23 грн. - штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами кредитного договору № 79/2006-МК від 15.02.2006 р. зобов’язання виконав не належним чином, зокрема допустив прострочення сплати основної суми кредиту та відсотків, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

В підтвердження викладеного додає кредитний договір № 79/2006-МК від 15.02.2006 р., графік погашення кредиту, додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 31.07.2008 р., меморіальні ордери № 1/NL-102 від 15.02.2006 р., № NL-1 від 15.02.2006 р., розрахунок заборгованості станом на 23.09.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представником позивача в судових засіданнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, із наведенням мотивів відхилення позовних вимог у поданому суду відзиві. Зокрема, вважає, що заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку не відповідає заборгованості відображеній у листі отриманому від позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

15.02.2006 р. між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі Тернопільського регіонального управління філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (надалі –банк) та приватним підприємством "Тернопільм'ясо" (надалі –позичальник) був укладений кредитний договір № 79/2006-МК, предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів в сумі 96 877 грн.(надалі –кредит), зі сплатою відсотків з розрахунку 19,5 % річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році. Строк користування кредитом починається з моменту надання кредиту у відповідності з п. 2.1. цього договору, строком по 07.02.2011 р. включно (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору).

Надання кредиту проводиться шляхом перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника (п. 2.1. договору).

Згідно додаткової угоди № 1 від 31.07.2008 р. до кредитного договору сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами –25 % річних.

Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами № 1/NL-102 від 15.02.2006 р., № NL-1 від 15.02.2006 р. на суми 93 601 грн. та 3 276 грн. відповідно.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно частин 1, 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, і являється однією з підстав виникнення зобов’язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи у суді відповідач не виконав умови кредитного договору № 79/2006-МК від 15.02.2006 р. та допустив заборгованість по сплаті тіла кредиту та відсотків за його користування. Доказів протилежного відповідачем не надано.

В п. 4.1.4. договору сторони домовилися, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, банк має право вимагати достроково витребувати наданий позичальнику кредит. Про дострокове витребування кредиту банк письмово сповіщає позичальника.

Відповідачу, у зв’язку із неналежним виконанням умов договору, була надіслана претензія № 7-1531 від 09.04.2009 р. про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, основна сума кредиту у розмірі 57 054,71 грн. підлягає до стягнення з відповідача як така, що передбачена умовами кредитного договору, нормами чинного законодавства, та не спростована жодними доказами відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частинами позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 3.1.2. відсотки за користування кредитом нараховуються банком наступним чином: починаючи з дати надання кредиту, відсотки за користування кредитом встановлюються у розмірі 20 % річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 днів. Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з графіком (п. 3.1.2.1. договору). У випадку прострочення виконання зобов’язання у відношенні повернення кредиту в обумовлений сторонами строк, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40 % річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 днів (п. 3.1.2.2. договору).

Згідно представленого позивачем розрахунку відповідачу нараховані 22 127,72 грн. несплачених відсотків за користування кредитом за період з 01.10.2008 р. по 23.09.2009 р. З огляду на наявність заборгованості відповідачем за кредитним договором, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 22 127,72 грн. підлягають до задоволення як такі, що передбачені умовами кредитного договору, нормами чинного законодавства, та не спростовані жодними доказами відповідачем.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.п. 9.1., 9.2., 9.3. договору сторони домовилися що:

у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня;

у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня;

за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі п. 9.1.,п. 9.2., п. 9.3. зазначеного договору нарахував відповідачу 1 467,66 грн. пені за несвоєчасно погашені відсотки, 2 244,22 грн. пені за несвоєчасно погашений кредит, 12 679,23 грн. штрафу за порушення строків повернення кредиту та відсотків.

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки ґрунтуються на положеннях ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України, є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 467,66 грн. пені за несвоєчасно погашені відсотки, 2 244,22 грн. пені за несвоєчасно погашений кредит, 12 679,23 грн. штрафу за порушення строків повернення кредиту та відсотків.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, оскільки позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, натомість відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували вимоги позивача, в тому числі підтвердили виконання ним договірних зобов'язань, позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Тернопільм'ясо" (с. Острів, вул. Промислова, 1, Тернопільський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 33622226) на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Київ, вул. Артема, 15), в особі Тернопільського регіонального управління філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Тернопіль, вул. Замкова, 6, ідентифікаційний код 25748024, рахунок № 29091800002042, одержувач філія ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ, МФО 338705):

-          57 054 (п’ятдесят сім тисяч п’ятдесят чотири) грн. 71 коп. заборгованість за основною сумою кредиту;

-          22 127 (двадцять дві тисячі сто двадцять сім) грн. 72 коп. заборгованість по відсотках;

-          1 467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 66 коп. пеню за несвоєчасно погашені відсотки;

-          2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 22 коп. пеню за несвоєчасно погашений кредит;

-          12 679 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн. 23 коп. штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків.

3.          Стягнути з приватного підприємства "Тернопільм'ясо" (с. Острів, вул. Промислова, 1, Тернопільський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 33622226) на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Київ, вул. Артема, 15), в особі Тернопільського регіонального управління філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (м. Тернопіль, вул. Замкова, 6, ідентифікаційний код 25748024, рахунок № 36192800002008, одержувач філія ВАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ, МФО 338705):

-          955 (дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 74 коп. державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 05.02.2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя