Рішення № 8263537, 04.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р.Справа № 18/132-2329 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Астон" м. Тернопіль, вул. Гайова, 8

до відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5

про визнання права власності на будівлю торгового призначення за адресою м. Тернопіль, вул. С.Качали –бульвар Т.Шевченка

За участю представників сторін:

позивача: Білах І.Б. –директор, паспорт МС 609647 від 10.12.1999 р.

відповідача: Павловська М.В. –юрисконсульт І категорії юридичного управління, довіреність № 1869/01 від 10.10.2007 р.

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Астон" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання права власності на кіоск, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Качали – бульвар Т.Шевченка.

Ухвалою суду від 18.12.2009 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 12.01.2010р., який відкладався до 04.02.2010 р.

Згідно заяви позивача від 04.02.2010 р., останній уточнив заявлену позовну вимогу, а саме –просить визнати за ним право власності на будівлю торгового призначення за адресою м. Тернопіль, вул. С.Качали –бульвар Т.Шевченка.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач необгрунтовано відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право власності на кіоск, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Качали –бульвар Т.Шевченка.

Відповідач проти позову заперечив, поряд з іншим зазначивши у поданому суду відзиві на позовну заяву, що кіоск являється малою архітектурною формою і є тимчасовою спорудою, а тому право власності на нього не підлягає державній реєстрації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів. Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Конституція України визначає, що виключно законами України визначається правовий режим власності (ст. 92). В свою чергу Закон визначає способи набуття майна тими чи іншими особами у власність. Майно, набуте особою за вказаними у законі підставами вважається належним цій особі. Майно може належати лише власнику, який має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також вимагати від інших осіб, аби ті не перешкоджали йому у здійсненні його права.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

06.06.2002 р. рішенням Тернопільської міської ради надано приватному підприємству "ІнТерСат" земельну ділянку за адресою бульв. Шевченка –вул. Качали, площею 12,60 кв. м. в оренду для обслуговування існуючого торгового павільйону.

11.02.2004 р. між Тернопільською міською радою як орендодавцем та приватним підприємством "ІнТерСат" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки площею 12,60 кв. м.

Згідно договору купівлі –продажу від 08.10.2008 р. приватне підприємство "ІнТерСат" як продавець передав, а товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Астон" як покупець прийняло у власність кіоск.

Листом №3816/07-2 від 23.09.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" повідомило позивача про неможливість проведення реєстрації кіоску із посиланням на п. 1.6. Тимчасового положення Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. №6/5.

Листом №1870 від 22.09.2009 р. Управління квартирного обліку та нерухомого майна Тернопільської міської ради було відмовлено позивачу в оформленні права власності, оскільки останнім не подано документа, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

18.01.2010 р. спеціалістами КП "Місто" за наслідками проведеного обстеження будівлі торгового призначення за адресою вул. С.Качали –бульв. Т.Шевченка у м. Тернополі на предмет визначення технічного стану приміщень та конструкцій, надано висновок, що технічний стан конструкцій задовільний, будівля торгового призначення з наявністю постійно влаштованого заглибленого в землю фундаменту має ознаки капітальної будівлі.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

З метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, до прийняття Верховною Радою України закону про державну реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна, оформлення права власності на такі об’єкти провадиться на підставі «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. (далі – Тимчасове положення).

До переліку правовстановлюючих документів, згідно п. 10 Додатку № 1 до Тимчасового положення, відноситься рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Беручи до уваги вищенаведені обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво Астон" (м. Тернопіль, вул. Гайова, 8, ідентифікаційний код 14029237) право власності на існуючу будівлю торгового призначення, за адресою вул. С.Качали-бульв. Т.Шевченка у м. Тернополі.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 08.02.2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя