Рішення № 82635157, 06.12.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5615/18

Провадження № 2/752/3791/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.12.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

з участю секретаря - Якушко Т.А.,

з участю представника позивача Курганова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 11844,91 гривня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, постачання якого з 01.07.2015 року здійснює «КиївГазЕнерджи» на підставі ліцензії АЕ №299069 від 26.06.2015 року.

Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, було опубліковано 26.06.2015 року в газеті «Сегодня» за №116.

Всі побутові споживачі, які продовжили після 30.06.2015 року отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов`язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю, безумовно. Після 30.06.2015 року отримання природного газу побутовим споживачем є момент укладання вказаного договору . Уразі якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07.2015 року, то він є таким, що з 01.07.2015 року уклав договір про надання послуг з газопостачання.

Постачання природного газу здійснювалося у порядку передбаченому договором постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням вимог Правил надання населенню послуг з газопостачання затверджених Постановою КМ України №2246 від 09.12.1999 року , у редакції що діяла з 02.03.2015 року по 16.07.2016 року та Правил постачання природного газу, зтверджених Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року.

Згідно пункту 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання, починаючи з 01.04.2015 року здійснюється за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, диференційованими залежно від місячного обсягу та видів споживання, що встановлені НКРЕКП, за показаннями лічильніків газу, а у разі їх відсутності за нормами споживання природного газу. Згідно п. 4.6. договру та п. 17 Правил, розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць, плата за надані послуги протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Позивач зазначає, що в зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за спожитий газ у неї виникла заборгованість у сумі 10151,99 грн. за період з 01.07.2015 рку і по 31.08.2017 року включно, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, на підставі положень ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від суми заборгованості.

В ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не з`явилась, про місце і час судового розгляду повідомлялась судом у спосіб, перебачений ст. 128 ЦПК України. Судові повістки повернуто на адресу суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

На підставі ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачем природного газу за даною адресою.

За даними статуту ДП «КиївГазЕнерджи», затвердженого рішенням Наглядової ради ПАТ «Київгаз» 08.06.2015 року, ДП «КиївГазЕнерджи» засноване на власності юридичної особи - ПАТ «Київгаз», цілями діяльності підприємства є здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку та задоволення потреб засновника, предметом діяльності якого є не заборонені законодавством види господарської діяльності (у тому числі на основі ліцензії) включаючи - постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.06.2015 року було прийнято рішення №1838 про видачу ДП «КиївГазЕнерджи» ліцензії № 299069 на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом зі строком дії з 01.07.2015 року і по 30.06.2020 року .

26.06.2015 року в газеті «Сегодня» №116 постачальником ДП «КиївГазЕнерджи» опубліковано пропозицію укладення договору (оферту), щодо надання послуг з газопостачання, що відповідала умовам Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», який відповідно до вимог ст.ст. 12,40 Закону України «Про ринок природного газу» затверджено Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року.

Відповідно до положень ст. ст. 633,634,641,642 ЦК України: публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.; договором приєднання є договір, цмови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхм приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої мови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови , явно обтяжливі для сторони яка приєднплпся Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, аиходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості боати участь у визначенні умов договору.; пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторн майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні у мови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття; відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропощзиції.

Відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання, починаючи з 01.04.2015 року здійснюється за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, диференційованими залежно від місячного обсягу та видів споживання, що встановлені НКРЕКП, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу, розрахунквим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

За наданим суду позивачем розрахунком боргу за надані послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . вбачається, що за даною адресою встановлене газове обладнання - газова плита, газова колонка, і станом на 31.08.2017 року заборгованість за період з 01.07.2015 року становить 10151,99 грн.

Відповідно до ст, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що з боку відповідача суду не надано доказів на спростування обставин, викладених позивачем, а також щодо виконання відповідачем зобов`язань по сплаті за спожитий газ, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, їх доведеність, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджі» (п/р НОМЕР_3 в філії Головне управління по м.Києву і Київській області АТ «Ощадбанк», код банку 332669, код ЄДРПОУ 39835779, м.Київ, вул.М.Бойчука, 4-б) заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 10151 (десять тисяч сто п`ятдесят одна) гривня 99 копійок, інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 1394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) гривні 07 коп., 3% річних в розмірі 298 (двісті дев`яносто вісім) гривень 85 коп., а всього 11844 (одинадцять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 91 копійка, судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя