Ухвала суду № 82634897, 24.06.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9012/18

Провадження №1-кп/367/196/2019

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Герасімчук Ю.О.,

за участю прокурора Іваніна П.В.,

захисників Козака І.О.,

Щербина Л.А.,

Майко М.В.,

Данко Ю.М.

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017100010000977 від 08.02.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гостомель Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Удовиченки Зіньківського району Полтавської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Деремезна Обухівського р-ну Київської обл., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Тростянець Сумської обл., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області з Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12017100010000977 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26.12.2018р. по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні, прокурор висловив думку про те, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України.

В підготовчому судовому засіданні захисники Козак І.О., Щербина Л.А., Майко М.В., яких підтримали обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник Данко Ю.М., якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 заперечували щодо призначення кримінального провадження до розгляду, заявили письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, оскільки він не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Крім того, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Так, згідно даного обвинувального акту під час викладення фактичних обставин справи по епізоду № 1, зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , своїми протиправними діями завдали матеріальної шкоди територіальній громаді селища Гостомель Київської області в особі Гостомельської селищної ради на суму 299 025,26 грн., що в 373 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить великі розміри. Зазначене кримінальне правопорушення кваліфіковане як розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, тобто ч. 4 ст. 191 КК України. Разом із тим, при викладені формулювання обвинувачення за даним епізодом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у пособництві в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, що суперечить викладеним встановленим фактичним обставинам справи.

Крім того, під час викладення фактичних обставин справи по епізоду № 2, зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , своїми протиправними діями завдали матеріальної шкоди територіальній громаді селища Гостомель Київської області в особі Гостомельської селищної ради на суму 369 098,09 грн., що в 461 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить великі розміри. Зазначене кримінальне правопорушення кваліфіковане як розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, у великих розмірах, тобто ч. 4 ст. 191 КК України. Разом із тим, при викладені формулювання обвинувачення за даним епізодом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у пособництві в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, у великих розмірах, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, що суперечить викладеним встановленим фактичним обставинам справи.

Крім того, під час викладення фактичних обставин справи по епізоду № 3, зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , своїми протиправними діями завдали матеріальної шкоди територіальній громаді селища Гостомель Київської області в особі Гостомельської селищної ради на суму 60 984,75 грн.. Зазначене кримінальне правопорушення кваліфіковане як розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, тобто ч. 3 ст. 191 КК України. При цьому, при викладенні формулювання обвинувачення за даним епізодом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у пособництві в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК України, що суперечить викладеним встановленим фактичним обставинам справи.

З такого викладу фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення, які мають суперечності та не узгоджені між собою, не зрозуміло, який саме злочин інкримінується обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Крім того, при викладі фактичних обставин справи, встановлених прокурором, а саме епізодів №№ 1-3 за ч. 3, 4 ст. 191 КК України та при формулюванні обвинувачення епізодів №№ 1-3 за ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191 КК України вказано, що ОСОБА_3 достовірно знаючи про відсутність у повному обсязі фактично виконаних будівельних робіт згідно Договорів підряду як безпосередній їх виконавець, виготовив Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, до яких вніс завідомо неправдиві відомості про виконання робіт та після цього передав службовим особам Гостомельської селищної ради для погодження з метою сприяння у безпідставному витрачанні бюджетних коштів, які виділялися для проведення будівельних робіт.

Крім того, при викладі фактичних обставин справи, встановлених прокурором, а саме епізодів №№ 1-3 за ч. 3, 4 ст. 191 КК України та при формулюванні обвинувачення епізодів №№ 1-3 за ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191 КК України вказано, що ОСОБА_4 діючи в інтересах службових осіб Гостомельської селищної ради з метою розтрати бюджетних коштів.

При цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вищевказані дії, інкримінуються як пособництво в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

З такого викладу не зрозуміло якій службовій або яким службовим особам, конкретно (ПІБ, посада), сприяли обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під час вчинення ними конкретних інкримінованих їм дій. Оскільки даний обвинувальний акт містить інформацію щодо двох службових осіб Гостомельської селищної ради, які обвинувачуються у вчиненні викладених в ньому злочинів, а саме ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ..

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред,явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати,беручи до уваги розгляд справи в цілому(рішення від.01.03.2001р., справа «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).

Крім того, в обвинувальному акті, як в фактичних обставинах справи так й при формулюванні обвинувачення прокурором викладені висновки експертиз, проведених на досудовому слідстві та безліч повних викладів договорів.

Відповідно до ст. 84, ст.ст. 98, 101 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отриманні у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті. Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, який має докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, які не є обов`язковими для особи або органу, яка здійснює провадження.

Суд, вважає, що описання в обвинувальному акті висновків експерта та викладення змісту договорів не є викладом фактичних обставин по конкретному кримінальному провадженню, які прокурор вважає встановленими, а тим більш формулюванням обвинувачення, в розумінні вимог діючого КПК України та практики Європейського суду з прав людини, та є посиланням прокурора на зібрані під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні докази.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступень тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Статтею 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення, однак це є правом прокурора, а не обов`язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом. Тому, з урахуванням того, що в силу ст. 22 КПК України підтримання державного обвинувачення в суді здійснюється лише прокурором, і без дотримання останнім загальних засад кримінального провадження, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором не було дотримано вимог закону, оскільки направлений обвинувальний акт містить у собі не зрозумілий, громіздкий, сумбурний, суперечливий та неконкретний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення, що тягне за собою важкість сприйняття викладеного як обвинуваченими так і їх захисниками, викликає незрозумілість у кваліфікації їх дій, що тягне за собою й незрозумілість та неконкретність сформульованого обвинувачення.

Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.

Такі недоліки як відсутність в обвинувальному акті викладу усіх фактичних обставин кримінального злочину, які прокурор вважає встановленими та неконкретність сформульованого обвинувачення, свідчать про оформлення обвинувального акту з недотриманням вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, та такі недоліки не можуть бути усунуті у іншому порядку, аніж шляхом повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Так, як вбачається з доданого до обвинувального акту Реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_3 07.09.2018 року було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, 26.10.2018 року йому було змінено підозру на ч. 5 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 191 та ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 05.09.2018 року було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, 26.10.2018 року йому було змінено підозру на ч. 5 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 191 КК України, однак посилання в даному Реєстрі на те, що відомості про вчинення даних злочинів були внесені до ЄРДР - відсутні.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права обвинувачених, в тому числі і право на захист, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України, впродовж розумного строку, який суд визначає у продовж 7 днів з моменту його отримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 110, 291, 314, 315, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12017100010000977 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 191 КК України, повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 1, який направив його до суду, ОСОБА_5 , для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків, а саме протягом 10 днів з моменту його отримання.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 25 червня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Я.В. Шестопалова