Рішення № 82634805, 17.05.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 758/331/18

Провадження № 2/369/1207/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Бугайовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулось до суду з позовом до Відповідача ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, посилаючись на те, що 04.06.2016 року по Брест-Литовському шосе у напрямку м. Києва, сталася ДТП за участю автомобілів «Лексус» з номерним знаком НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на відбійник, який зламався і вдарив автомобіль «Ніссан», з номерним знаком НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2016 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту ДТП 04.06.2016 року, при цьому вказано про порушення п. 2.3а, 31.4.5 ПДР України.

На час ДТП автомобіль «Лексус» з номерним знаком НОМЕР_1 був застрахований у Позивача за полісом № АЕ /9532271 .

Позивач вказує, що на виконання своїх зобов`язань, після аналізу всіх наданих документів ТОВ «Партнер-Консалт», з яким ТДВ «СК «Альфа-Гарант» укладено агентську угоду на врегулювання страхових випадків, було виплачено страхове відшкодування на користь ОСОБА_2 , після чого ТОВ «Партнер-Консалт» звернулося із відповідною вимогою до Позивача, яке на виконання своїх зобов`язань сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 75 000,00 грн.

У зв`язку із цим, та враховуючи п.п. г) п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивач заявляє вимоги до Відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 75 000,00 грн..

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду не заперечував, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2016 року приблизно о 15 год. 26 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Лексус» номерний знак НОМЕР_1 по Брест-Литовському шосе у напрямку м. Києва, під час руху перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан свого автомобіля, що призвело до втрати керування, у результаті чого здійснив наїзд на відбійник, який зламався і вдарив автомобіль «Нісан» номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2016 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту ДТП 04.06.2016 року, при цьому вказано про порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3а, 31.4.5 ПДР України.

На час ДТП автомобіль «Лексус» з номерним знаком НОМЕР_1 був застрахований у Позивача за полісом № АЕ /9532271 .

07.06.2016 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до Позивача із Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

08.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Позивача із Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно Звіту № 39-D/21/9 від 20.07.2016 року вказано, що матеріальний збиток завданий власнику ТЗ Нісан номерний знак НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження складає 148 966,65 грн. з урахуванням ПДВ та 124 138,88 грн. без урахування ПДВ.

20.07.2016 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до Позивача із Заявою про страхове відшкодування.

08.09.2016 року між Позивачем та потерпілим ОСОБА_2 укладено угоду про розмір страхового відшкодування, згідно якої сторони на підставі п. 2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» досягли згоди про розмір матеріального збитку та розмір страхового відшкодування за страховим випадком 04.06.2016 року складає: сума матеріального збитку 76 000,00 грн., сума страхового відшкодування 75 000,00 грн.

Згідно Агентського договору (договору доручення) № 1/12 від 09.01.2013 року, укладеного між Позивачем та ТОВ «Партнер-Консалт», ТОВ «Партнер-Консалт» було складено акт-розрахунок № ЦВ/16/1811 від 14.09.2016 року на суму 75 000,00 грн. та виплачено на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 75 000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 3168 від 14.09.2016 року.

15.09.2016 року ТОВ «Партнер-Консалт» звернулось до Позивача з Листом-Вимогою № ЦВ/16/1811 з проханням відшкодувати витрати на виплату страхового відшкодування у розмірі 75 000,00 грн.

Позивач на підставі вказаного листа, страхового акту № ЦВ/16/1811 від 15.09.2016 року, розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № ЦВ/16/1811, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 75 000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 84583 від 15.09.2016 року.

Як вбачається з постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2016 року Відповідач порушив вимоги п. 2.3а, 31.4.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно п. 2.3. а) Правил дорожнього руху Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам ПДР.

Відповідно до пп. г) п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За ст. 1191 Цивільного кодексу України Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 280, 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 75 000,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Інформація про позивача: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», Код ЄДРПОУ 32382598, місце знаходження 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.