Ухвала суду № 82634778, 25.06.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/711/19

Провадження №1-кп/157/46/19

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2019 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Фесь Т.І.,

прокурора – Смітюха В.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Сіжука П.О.,

цивільного позивача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 березня 2019 року за № 12019030090000112, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одружений, не працевлаштований, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а саме в тому, що він 8 березня 2019 року близько 19 години знаходячись у житловому будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виявивши у спальній кімнаті даного помешкання ОСОБА_3 , який спав та не міг чинити належного спротиву, скориставшись безпорадним станом останнього, на ґрунті довготривалих особистих неприязних відносин, умисно завдав в ліву ділянку голови ОСОБА_4 два удари металевою трубою, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в лівій тім`яній ділянці, дифузно-обмеженого крововиливу на апоневрозі в проекції рани на шкірі, вдавленого зламу склепіння черепа, зламу основи черепа, вогнища забою головного мозку, крововиливу під мозкові оболонки, синця в ділянці лівого ока, з яких тілесні ушкодження у вигляді зламу склепіння та основи черепа, забою головного мозку із крововиливами під оболонки, належать до тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння, від яких потерпілий, не приходячи до свідомості, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у реанімаційному відділенні КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ».

Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 березня 2019 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 12 год. 10 хв. 9 березня 2019 року до 7 травня 2019 року включно, з тих підстав, що він залишаючись на волі створює суспільну небезпеку для інших громадян, може перешкодити проведенню досудового слідства та впливати на інших свідків, а підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику, зокрема домашнього арешту, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого посягання на життя при обставинах встановлених в ході досудового розслідування, немає, оскільки перебування його в спільному будинку із сестрою та її дітьми буде негуманним та суперечитиме соціальним зв`язкам.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 7 травня 2019 року за клопотанням прокурора продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 5 липня 2019 року включно, з тих підстав, що суд дійшов висновку про наявність ризику втечі та переховування обвинуваченого від суду, а також і ризику незаконного впливу на потерпілу, яка проживає у тому ж будинку, що проживав обвинувачений до затримання та в якому було вчинено злочин.

Отже, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 5 липня 2019 року.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що не всі свідки допитані у кримінальному провадженні. Так, свідок ОСОБА_5 , яка викликалася у судове засідання на 25 червня 2019 року, не з`явилася і повідомила суд, що тимчасово у зв`язку з сезонними заробітками перебуватиме за межами території України, у зв`язку з чим судом постановлено повторно викликати цього свідка в судове засідання для допиту.

Таким чином, з об`єктивних причин суд не має можливості закінчити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою, а стороною обвинувачення відповідного клопотання про продовження строку тримання під вартою не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи тим, що ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні при вирішенні питання щодо продовження йому строку тримання під вартою поклався на розсуд суду та пояснив, що не знає де проживатиме в разі обрання йому менш суворого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні просив змінити щодо обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що останній тривалий час перебуває під вартою і такий запобіжний захід як тримання під вартою є найсуворішим, що не може не позначитися на стані здоров`я обвинуваченого.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника щодо про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що строк тримання обвинуваченого під вартою належить продовжити на 60 днів, зважаючи на таке.

Положення частини 1 статті 177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання про продовження строку тримання під вартою суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вину у вчиненні злочину, який ставиться йому у вину визнає, по місцю проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання.

Разом з тим, злочин, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується, відноситься до категорії тяжких злочинів, за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 5 років, злочин пов`язаний із застосуванням насильства, посягає на життя та здоров`я людини, які у відповідності до Конституції України є найвищими соціальними цінностями, до затримання він проживав у належному йому житловому будинку, в якому також проживає потерпіла у кримінальному провадженні.

Обвинуваченому ставиться у вину вчинення злочину у цьому ж житловому будинку, він не працевлаштований на території України та часто виїздив на сезонні заробітки за межі України.

Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення в сукупності з зазначеними вище обставинами та відсутністю у нього стійких соціальних зв`язків, суд дійшов висновку, що ризик втечі та переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати.

За таких обставин, з урахуванням стану здоров`я обвинуваченого, який, як останній пояснив у судовому засіданні, є задовільним, і беручи до уваги, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 5 липня 2019 року, а кримінальне провадження не завершено і закінчити його розгляд до цього часу не є можливим з об`єктивних причин, зокрема, і у зв`язку з неявкою в судове засідання свідка, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень і запобіганню ризику його втечі та переховування від суду, обраний раніше щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою належить продовжити на строк 60 днів.

На думку суду, застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_1 , в тому числі і домашнього арешту, не зможе дієво запобігти зазначеному ризику.

Керуючись ст. ст. 331, 369, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до 23 серпня 2019 року включно.

Ухвалу про продовження строку тримання під вартою вручити прокурору у кримінальному провадженні, обвинуваченому ОСОБА_1 та захиснику Сіжуку Петру Олександровичу.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: О. В. Антонюк