Рішення № 8263307, 13.01.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2010 р.Справа № 15/108-1920

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль

до Державного підприємства ”Бережанське лісомисливське господарство”, вул. Замкова, 6, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 36.992,43 грн..

за участю представників сторін:

позивача:           Юрисконсульт Луків Р.М., доручення № 01/10-2010 від 02.01.10 р. ;

відповідача: Юрист Мартищук Л.П., довіреність № б/н від 01.12.09 р..

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область про стягнення заборгованості в сумі 36.992,43 грн., із яких: 33.888,61 боргу, 2.108,24 пені, 278,27 грн. 3 % річних, 717,31 грн. інфляційних нарахувань.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача 21.12.2009р. подав суду заяву про зменшення позовних вимог № 01/2015 у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем основної суми заборгованості в сумі 33.888,61 грн. та просить суд стягнути з відповідача 2.108,24 грн. пені, 278,27 грн. 3 % річних, 717,31 грн. інфляційних нарахувань.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав, однак його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Несвоєчасну сплату заборгованості пояснив відсутністю у підприємства грошових коштів, а також наявністю великої дебіторської заборгованості. Просить суд зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

01 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль (Постачальник) та Державним підприємством ”Бережанське лісомисливське господарство", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область (Покупець) укладено договір № ПР/01-05 на постачання і транспортування природного газу, у відповідності до умов якого постачальник зобов’язався поставити Покупцю природний газ, а покупець зобов’язався прийняти його у відповідності з умовами договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 10.1 договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу 31.12.2008р., а в частині взаєморозрахунків –до повного їх виконання. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 15 днів до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

01 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль (Постачальник) та Державним підприємством ”Бережанське лісомисливське господарство", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область (Покупець) укладено договір № ПР/01-02 на постачання і транспортування природного газу, у відповідності до умов якого постачальник зобов’язався поставити Покупцю природний газ, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити вартість газу та його транспортування у відповідності з умовами договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 11.1 договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31.12.2009р., а в частині взаєморозрахунків –до повного їх виконання. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 15 днів до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договорів № ПР/01-05 від 01.01.2008р., № ПР/01-02 від 01.01.2009р. за період листопад 2008 –лютий 2009 року, квітень –серпень 2009 року Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль надано Державному підприємству ”Бережанське лісомисливське господарство", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області , послуги з постачання та транспортування 242.807 м3 природного газу, вартістю 581.120,77 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., які містять підписи повноважних представників сторін та відтиски печаток підприємств.

Розділом 5 договору № ПР/01-05 від 01.01.2008р. сторони передбачили, що розрахунки за газ здійснюються покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника вартості об’єму газу (п. 5.1. договору). Згідно п. 5.2. договору, після підписання даного договору Покупець зобов'язався сплатити у п’ятиденний 100 % вартості замовленого ним місячного об’єму природного газу, в дальнішому щомісячно покупець сплачує постачальнику вартість газу попереднього оплатою не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100 % вартості заявленого обсягу газу. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок постачальника в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом незалежно від часу одержання рахунку.

Розділом 6 договору №ПР/01-02 від 01.01.2009р. сторони передбачили, що розрахунки за газ здійснюються покупцем попередньою оплатою не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100 % вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок постачальника в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов’язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання та транспортування природного газу, і станом на день звернення позивача з позовом за ним рахувалася заборгованість в сумі 33.888,61грн.

В ході судового розгляду позивачем повністю погашено суму основного боргу, а саме 33.888,61 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За порушення терміну оплати згідно п. 6.2 договору № ПР/01-05 від 01.01.2008р., покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, а також відшкодовує понесені постачальником збитки.

Згідно п. 7.2 договору № ПР/01-02 від 01.01.2009р., у разі порушення термінів оплати, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період. За який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період 10.01.2009р. –06.10.2009р. відповідачу нарахована пеня в сумі 2.108,24 грн. грн. із врахуванням вимог Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, враховуючи повне погашення боргу, вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши 632,47 грн. пені, що становить 30 % від заявленої до стягнення пені.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати вартості поставленого газу та його транспортування, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 717,31 грн. інфляційних нарахувань за період січень –лютий 2009р. та 287,27 грн. 3 % річних за період з 10.01.2008р. по 06.10.2009р. правомірними.

Враховуючи, що відповідач не надав заперечень проти заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль щодо стягнення з Державного підприємства ”Бережанське лісомисливське господарство", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області, 632,47 грн. пені, 717,31 грн. інфляційних нарахувань, 287,27 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 1.475,84 грн. пені в позові відмовити.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільської області, код 00993018 на користь:

- Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, код 03353503 –632,47 грн. пені, 287,27 грн. три відсотки річних та 717,31 грн. інфляційних нарахувань, 369,92 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 33.888,61 грн. заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу провадження у справі припинити.

4.В частині стягнення 1.475,77 грн. пені відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "18" січня 2010р.через місцевий господарський суд.

          Суддя