Ухвала суду № 82631146, 05.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.06.2019

Справа № 320/4302/19

Провадження № 1-кс/320/2930/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

прокурора – Діденка А.А.,

слідчого Першого СВ СУ ТУ ДБР у м. Мелітополі – Дригайла Т.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного Зайделя О.В. – адвоката Ненашевої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Дригайла Т.В., за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону старшим лейтенантом юстиції Діденком А.А., у межах кримінального провадження за № 42019080370000040 від 24 квітня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лука-Малишевська Вінницького району Вінницької області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вищу освіту, проходить військову службу за контрактом на посаді заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного військового комісаріату, у військовому званні «майор», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Дригайла Т.В., за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону старшим лейтенантом юстиції Діденком А.А., у межах кримінального провадження за № 42019080370000040 від 24 квітня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні наполягали на задоволенні клопотання, та застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Ненашева Я.В., проти задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила клопотання задовольнити частково, а саме обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням засобів електронного контролю, а також покладенням обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 повністю підтримав думку свого захисника.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42019080370000040 від 24 квітня 2019 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) № 82 від 04 вересня 2015 року майора ОСОБА_1 призначено на посаду заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного військового комісаріату Запорізької області.

Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є військові посадові особи Збройних Сил України, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах, та які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», військові комісаріати, являючись структурним підрозділом Збройних Сил України, знаходяться у підпорядкуванні центрального органу виконавчої влади і військового управління – Міністерства оборони України.

Так, Зайдель О.В., при вступі до лав Збройних Сил України, відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», склав Військову присягу на вірність народу України та присягнув бути вірними та відданими українському народові, непохитно стояти на сторожі свободи і незалежності української держави, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та неухильно дотримуватися Конституції та законів України.

Перебуваючи на посаді заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного військового комісаріату Запорізької області, майор ОСОБА_1 знав та розумів, що відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року, на нього, у тому числі, покладено обов`язки додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону), військовий обов`язок включає, зокрема, призов на військову службу; проходження військової служби; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно ч. 7 ст. 1 Закону, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (об`єднані міські) військові комісаріати, військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.

Зокрема, згідно ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» військові комісаріати є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 9 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 9 Закону України «Про оборону України» Кабінет Міністрів України забезпечує комплектування Збройних Сил України особовим складом, їх мобілізаційне та оперативне розгортання в особливий період, здійснює заходи, пов`язані з підготовкою та призовом громадян на військову службу.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зміст мобілізаційної підготовки, зокрема, становить військовий облік військовозобов`язаних і призовників; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів військовозобов`язаних і призовників для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників та військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України: на військовий облік призовників приписані до призовних дільниць; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Призовники та військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Частиною 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України: з військового обліку призовників - які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» майор ОСОБА_1 . наділений правом виклику військовозобов`язаних та призовників, які перебувають на військовому обліку в Мелітопольському ОМВК для поставлення на облік, проходження медичної огляду та подальшого призову.

Пунктами 1, 3, 4 «Положення про військові комісаріати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 3 червня 2013 року (далі – Положення), передбачено, що військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Військові комісаріати очолюють військові комісари, які організовують діяльність комісаріатів.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 наведеного Положення завданнями військових комісаріатів є проведення призову громадян на військову службу у мирний і воєнний час, ведення військового облік призовників та військовозобов`язаних, а також видача необхідних довідок та інших документів.

Військові комісаріати відповідно до покладених на них завдань, у тому числі, здійснюють підготовку і виконують за сприянням місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування рішення призовних комісій про призов громадян на строкову військову службу, здійснюють відправлення призовників до військових частин, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних, у тому числі резервістів.

Відтак, військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що уповноважені Кабінетом Міністрів України на забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території, тобто є одиницею органу державної влади.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із п. 1 Примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з функціональними обов`язками заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату на ОСОБА_1 покладені наступні обов`язки:

-Відповідає за організацію підготовки громадян України до строкової військової служби;

-Відповідає за організацію військового обліку призовників;

-Відповідає за організацію призову громадян на строкову військову службу;

-Відповідає за стан військово-лікарської експертизи та медичний огляд;

-Відповідає за медичне забезпечення приписки громадян до призовних дільниць та призову на строкову службу;

-Відповідає за підготовку документації призовної дільниці та функціональних обов`язків посадових осіб;

-Відповідає за організацію та здійснення контролю за станом військового обліку призовників;

Таким чином, у розумінні п. 1 примітки до ст. 425 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України, майор ОСОБА_1 є військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов`язками.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_1 , усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин, а саме – виказав вимогу та одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе, за вчинення та невчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища, за наступних обставин:

На військовому обліку у Заводському РВК м. Запоріжжя станом на травень 2019 року перебував призовник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23 квітня 2019 року ОСОБА_3 , який є знайомим ОСОБА_2 , звернувся до ОСОБА_1 за консультацію щодо можливого надання відстрочки від призову ОСОБА_2 на строкову військову службу.

Однак, того ж дня, у невизначений слідством час, ОСОБА_1 , будучи заступником військового комісара – начальником відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату, тобто військовою службовою особою, перебуваючи на території Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату по вул. Михайла Грушевського, буд. № 35 в м. Мелітополь Запорізької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, використовуючи надане йому службове становище та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе, виказав вимогу ОСОБА_3 про передачу неправомірної вигоди для себебез визначення суми неправомірної вигоди, за зняття ОСОБА_2 з військового обліку у Заводському районному військовому комісаріаті м. Запоріжжя, постановку ОСОБА_2 на військовий облік у Мелітопольському об`єднаному міському військовому комісаріаті та подальший не призов останнього на строкову військову службу до лав Збройних сил України.

24 квітня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розуміючи протиправність вимог заступника військового комісара – начальником відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату, добровільно заявив до правоохоронних органів про незаконні дії ОСОБА_1 направлені на вимагання та одержання неправомірної вигоди.

31 травня 2019 року приблизно о 11 годині ОСОБА_1 , будучи заступником військового комісара – начальником відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату, тобто військовою службовою особою,перебуваючи на території Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату по вул. Михайла Грушевського, буд. № 35 в м. Мелітополь Запорізької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, використовуючи надане йому службове становище та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе, повторно виказав вимогу ОСОБА_3 про передачу неправомірної вигоди для себеу сумі 29 000 гривень, за зняття ОСОБА_2 з військового обліку у Заводському районному військовому комісаріаті м. Запоріжжя, постановку ОСОБА_2 на військовий облік у Мелітопольському об`єднаному міському військовому комісаріаті та подальший не призов останнього на строкову військову службу до лав Збройних сил України.

03 червня 2019 року близько 15 години 15 хвилин ОСОБА_1 , будучи заступником військового комісара – начальником відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату, тобто військовою службовою особою, перебуваючи у службовому кабінеті № 17 Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату по вул. Михайла Грушевського, буд. № 35 в м. Мелітополь Запорізької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, використовуючи надане йому службове становище та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе,одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду для себе у сумі 29 000,00 грн., за зняття ОСОБА_2 з військового обліку у Заводському районному військовому комісаріаті м. Запоріжжя, постановку ОСОБА_2 на військовий облік у Мелітопольському об`єднаному міському військовому комісаріаті та подальший не призов останнього на строкову військову службу до лав Збройних сил України.

В цей же день, о 15 годині 55 хвилин після одержання зазначеної неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_1 припинені правоохоронними органами.

04 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 в кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у провадженні доказами:

- заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 від 24 квітня 2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 вимагає неправомірну вигоду;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_3 від 31 травня 2019 року, 03 червня 2019 року, в ході яких підтвердив доводи, викладені в заяві та факт вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 24 квітня 2019 року;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів – грошових коштів від 03 червня 2019 року;

- протоколом затримання ОСОБА_1 від 03 червня 2019 року;

- протоколом освідування особи від 03 червня 2019 року, в ході якого з тіла виконано змиви ОСОБА_1 для встановлення слідів кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця обшуку 03 червня 2019 року, в ході якого виявлено предмет неправомірної вигоди у сумі 29 000,00 грн. які знаходились в службовому кабінеті ОСОБА_1 ;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з цим, частиною 3 зазначеної статті визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених, цим Кодексом, перелік обов`язків, визначених ст. 194 КПК України та наслідки їх невиконання.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, являється заступником військового комісара – начальником відділення комплектування Мелітопольського об`єднаного міського військового комісаріату Запорізької області, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян і суспільства негативне враження безладдя, безкарності та отримання неправомірної вигоди у військовій сфері, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі та ведення бойових дій на сході України, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину та, майнового стану останнього, слідчий суддя вважає за можливе та доцільне визначити розмір застави у розмірі 450 (чотирьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 864 450 (вісімсот шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят) гривень

У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: носити електронний засіб контролю; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Дригайла Т.В., за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні – прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону старшим лейтенантом юстиції Діденком А.А., у межах кримінального провадження за № 42019080370000040 від 24 квітня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 2 (два) місяці, але не більше 60 днів, тобто з 03 червня 2019 до 01 серпня 2019 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 години 15 хвилин 03 червня 2019 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 450 (чотирьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 864 450 (вісімсот шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний спеціальний (депозитний) рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, призначеного для внесення застави (вартості частки майна): р/р – 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ – 26316700, Код МФО – 820172, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ОСОБА_4 підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

-носити електронний засіб контролю;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 10 червня 2019 року о 12 годині 20 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ