Постанова № 82630766, 06.06.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.06.2019

Справа № 334/2394/19

Провадження № 3/334/726/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 11/41217318 від 25 березня 2019 року, відповідно до якого встановлено, що боржник ОСОБА_1 аліменти не сплачує, має заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Станом на 25.03.2019 року сума боргу складає 79037,67 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань заяв щодо відкладення засідання до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Диспозиція статті 183-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за несплату аліментів:

- несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання (частина 1);

- несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання (частина 2);

- повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті (частина 3).

Суд звертає увагу, що в супереч вимогам даної статті в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано точну кваліфікацію дій особи, щодо якої складено протокол, зазначено лише статтю 183-1 КУпАП без зазначення частини.

Крім того, адміністративна відповідальність за вчинення вказаного адміністративного правопорушення запроваджена Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», який набрав чинності 06 лютого 2018 року, а отже з цього часу діють положення ст. 183-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП, закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За загальним положенням, встановленим цією статтею Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або не набрав чинності.

Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом.

Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в статті 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

З огляду на те, що ст. 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів та передбачає суспільно корисні роботи, як вид адміністративного стягнення, то дана норма не має зворотної дії в часі. При цьому період часу несплати аліментів особою до набрання чинності ст. 183-1 КУпАП не має братися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 183-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183-1, 247, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 183-1 КпАП України на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя О.М. Гнатюк