Ухвала суду № 82625885, 24.06.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12327/19

н/п 2-з/640/130/19

УХВАЛА

"24" червня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Черниш О.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місцеперебування: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місцеперебування: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місцеперебування: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_5 (місцеперебування: АДРЕСА_5 ), треті особи – Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А), комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, буд. 35) про усунення перешкод у користуванні майном, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.06.2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

Позивачі разом з позовною заявою також звернулись до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просять забезпечити позов шляхом заборони Департаменту ДАБІ у Харківській області до вирішення справи по суті приймати в експлуатацію об`єкт «Реабілітація нежитлових приміщень підвалу № І, ІІ та 1-го поверху №1-10 в житловому будинку літ. «А-4» в м. Харкові. Реставрація» посилаючись на те, що якщо вентиляційні труби будуть введені в роботу, то вказане призведе до руйнування балконів, а запахи від приготування їжі зроблять неможливим будь-який вихід навіть на закриті трубами балконами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

До суду надано копію листа Департаменту містобудування та архітектури ХОДА від 21.05.2019 року, відповідно до якого, встановлено факт наявності вентиляційних труб по балконам дворового фасаду, та зазначено що відповідно до положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 №294, до її повноважень належить здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовником вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт.

Матеріали справи свідчать, що предметом позову є усунення перешкод у користуванні мешканцями будинку балконами шляхом демонтування вентиляційних труб, які розміщені на балконах.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, встановленню підлягають усі обставини справи, зокрема: чи звертався відповідач до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; та чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Однак, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом п.п.1, 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Отже, Інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Положеннями ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані: утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об`єкта, додержуватися під час експлуатації

об`єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Пунктом 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, визначено, що будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, для здійснення будівельних робіт (в тому числі реставрації) законодавець встановлює обов`язковість наявності документів, що надають право на виконання таких робіт, та затвердженої проектної документації, а також обов`язковість введення відповідного об`єкта в експлуатацію після завершення реставрації.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет спору, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаної заяви, оскільки доказування не може грунтуватись на припущеннях, та доказів того, що існує небезпека заподіяння шкоди правам та свободам позивачів до суду надано не було, та відповідного припису щодо порушення відповідачем будівельних норм до суду також не надано. Також, взагалі ніякими доказами не підтверджено, що прийняття об`єкту в експлуатацію є необхідним заходом забезпечення позову, який буде співмірним із заявленими позовними вимогами, та призведе до неможливості виконання рішення суду про зобов`язання демонтування вказаних вентиляційних труб.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд протягом 15 діб.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя – Г.А. Зуб