Рішення № 82625104, 25.06.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 25.06.2019

ЄУ № 420/707/19

Провадження №2-о/420/185/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

присяжних Грачової І.О.,

Мельник О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересована особа – Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутньою.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що з 05.09.2012 він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , громадянкою Російської Федерації. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 Проживали вони з ОСОБА_2 та сином за адресою: АДРЕСА_1 . У червні 2014 року ОСОБА_2 зібрала свої речі та покинула їх з сином, з того часу її місцезнаходження йому не відоме. Рідні в неї відсутні, з сином вона не спілкується. Заявник зазначає, що визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою має для нього юридичне значення, оскільки він матиме право на отримання соціальної допомоги, а також матиме змогу вивезти дитину з тимчасово окупованої території України.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 26.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 27.05.2019.

27.05.2019 розгляд справи відкладено до 12.06.2019 у зв`язку з повторним направленням запиту до Державної прикордонної служби України.

12.06.2019 розгляд справи відкладено до 25.06.2019 у зв`язку з ненадходженням відповіді на запит.

Заявник в судовому засіданні 27.05.2019 підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити. В подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідка, дослідивши у своїй сукупності та взаємозв`язку всі матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

За нормою ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно вимогам ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідомо, або за місцезнаходження її майна.

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 03.11.2010, заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Петровське Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_2 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.07.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Перевальського районного управління юстиції у Луганській області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Перевальськ Перевальського району Луганської області народився ОСОБА_3 , його батьками записані – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В заяві заявник зазначив, що в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 не перебував.

Після відкриття провадження у справі та в ході розгляду заяви ОСОБА_1 суд виконував положення ч.1 ст.307 ЦПК України шляхом направлення відповідних письмових запитів для отримання інформації відносно громадянки ОСОБА_2 , інформація, що надійшла до суду, приєднана до матеріалів справи та була досліджена в ході судового розгляду справи.

Згідно інформації Новопсковського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області за вих. № 734/18.7-30 від 06.05.2019 за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

З повідомлення Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Луганській області за вих. 2068/111/20-2019 від 10.05.2019 вбачається, що станом на 08.05.2019 в інформаційній підсистемі «Розшук» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відсутня інформація щодо розшуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З отриманої на запит суду інформації з Управління Державної міграційної служби України в Луганській області вбачається, що за наявними обліками УДМС та його територіальних підрозділів, які розташовані на підконтрольній українській владі території України і працюють в штатному режимі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання не значиться.

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за вих. № 0.184-20576/0/15-19-Вих від 06.06.2019, відомостей про перетинання державного кордону України громадянкою Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що його син ОСОБА_1 з вересня 2012 року проживав разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . Однак, в червні 2014 року ОСОБА_2 покинула будинок сина, залишила сина та онука, і з того часу будь-який зв`язок з нею відсутній, додому вона не поверталася, за цей період вона не телефонувала, листів чи повідомлень не надсилала.

Як вбачається з обґрунтування заяви ОСОБА_1 та його пояснень в судовому засіданні, оголошення ОСОБА_2 безвісно відсутньою має для нього юридичне значення та необхідне йому для оформлення соціальної допомоги на неповнолітнього сина, можливості перетину лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей без нотаріальної згоди матері дитини.

Згідно зі ч.1 ст.43 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання не має відомостей про місце її перебування.

Згідно ч.2 ст.43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Відповідно до імперативних положень ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, про розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою. Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18).

Таким чином, з урахуванням сукупності вищевикладеного та аналізу наявних у справі доказів в сукупності з показаннями допитаного свідка, з огляду на практику Верховного Суду щодо розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою, враховуючи, що відомості про місце перебування ОСОБА_2 відсутні понад чотири роки, суд приходить до висновку, що подану заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

Враховуючи наявні матеріали справи та зміст показань допитаного судом свідка, зокрема, що останні відомості про місце перебування ОСОБА_2 були отримані в червні 2014 року, відповідно, початком безвісної відсутності ОСОБА_2 слід вважати дату 01 липня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 293, 294, 305-307 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересована особа – Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, задовольнити.

Визнати громадянку Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , безвісно відсутньою.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2 вважати 01 липня 2014 року.

Роз`яснити, що відповідно до ст.45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 03.11.2010, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 ) АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 03196720, місцезнаходження: вул.Новікова, 15-б, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Суддя: В.В. Пронька

Присяжні: І.О. Грачова

О.Ю. Мельник