Вирок № 82624423, 25.06.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/172/19

Провадження № 1-кп/352/129/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурора Романовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Тиніва І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018090000000739 від 10.09.2018 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, утриманця двох неповнолітніх дітей - дочки ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина інваліда другої групи ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою спеціальною освітою, працюючого неофіційно автослюсарем, інваліда третьої групи, депутатом будь-якої ради не обирався, комісованого з лав ЗСУ, раніше не судимого, якому пам`ятку про права обов`язки вручена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 .

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

09.09.2018 р. приблизно о 21 год. 45 хв., в темну пору доби, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки ВАЗ-21140 реєстраційний № НОМЕР_1 , та рухався через с. Угринів, Тисменицького району автодорогою Н-09 Мукачево - Львів у напрямку с. Ямниця. Швидкість руху автомобіля ВАЗ-21140 становила біля 128 - 134 км/год, що значно перевищувала максимально допустиму в населеному пункті. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по дві смуги для руху в кожному напрямку, протилежні потоки транспорту розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3., а суміжні смуги - переривчатою лінією дорожньої розмітки 1.5., пішохідний перехід відсутній. В той час, цю ділянку проїзної частини, що на відстані біля 68 метрів до закінчення населеного пункту с. Угринів, у недозволеному місці, у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ-21140, переходив пішохід ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Водій ОСОБА_1 проявив неуважність, рухаючись автомобілем зі значним перевищенням допустимої швидкості руху, сам себе поставив в такі умови, що з моменту реагування на небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_2 вже не володів технічною можливістю попередити ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування автомобіля. Згідно висновку експерта від 03.01.2019 № 4.2-946/18 інженерно-транспортної експертизи дослідження обставин і механізму ДТП водій ОСОБА_1 за умови руху автомобіля із швидкістю 50 км/год мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху.

При цьому, водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

12.4., згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми грудної клітки, живота, тазу, їх органів, шийного та грудного відділів хребта, верхніх та нижніх кінцівок з множинними переломами кісток скелету, забоями та розривами внутрішніх органів, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком, від яких на місці події наступила його смерть.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні пред`явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілою дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок ДТП та постійних переживань значно погіршився стан її здоров`я. Заподіяні потерпілій ОСОБА_3 злочином збитки відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку. Просить суд суворо його не карати та при призначенні покарання врахувати, що він будучи інвалідом третьої групи являється єдиним працездатним утриманцем двох неповнолітніх дітей - дочки ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ІНФОРМАЦІЯ_4 інваліда дитинства та безробітної дружини., працюючи займається суспільно-корисною працею, по місцю проживання характеризується позитивно.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 .

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілій заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує думку потерпілої щодо несуворості міри покарання, яке слід призначити ОСОБА_1 , як і те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, будучи інвалідом третьої групи має вкрай незадовільний стан здоров`я, являється єдиним працездатним утриманцем двох неповнолітніх дітей - дочки ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ІНФОРМАЦІЯ_4 інваліда дитинства та безробітної дружини. Поряд із вищенаведеним, суд враховує неправомірну поведінку і самого потерпілого ОСОБА_2 , який перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння переходив проїзну частину дороги в недозволеному місці та яка передувала настанню саме таких негативних наслідків для останнього.

З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи основне покарання у вигляді позбавлення волі, суд застосовує щодо підсудного норми ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Також суд застосовує щодо обвинуваченого додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною ст..286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Накладений, згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11.09.2018 р. арешт на автомобіль марки «ВАЗ-21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 слід зняти.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - три роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченогоОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код ЄДРПОУ - 37952250, розрахунковий рахунок -31118115009002 за кодом класифікації доходу 24060300, банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 899998) - 1430 грн. за проведення інженерно-технічної експертизи № 4.2-646/18, 858 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи № 4.2-661/18 від 17.05.2018 р., 1144 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи № 4.2-130/18 від 18.12.2018 р., 715 грн. за проведення експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № 4.2-647/18, 1144 грн. за за проведення експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № 4.2-946/18, а всього 4147 грн. понесених Івано-Франківським НДЕКЦ МВС витрат на проведення судових експертиз.

Накладений, згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11.09.2018 р. арешт на автомобіль марки «ВАЗ-21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 - зняти.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-21140» реєстраційний № НОМЕР_1 , що знаходяться на зберіганні на майданчику для затриманого транспорту Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківськів області, повернути власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами; одяг в який ОСОБА_2 був одягнений під час ДТП, а саме куртку, штани, сорочку, пару кросівок, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області, повернути потерпілій ОСОБА_3

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику негайно після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський