Рішення № 82624049, 18.06.2019, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/369/18

38

2/339/18/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Козаківська сільська рада Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Козаківська сільська рада Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності , -

в с т а н о в и в:

24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просила визнати за нею право власності на спадкове майно - Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 міської ради після смерті матері ОСОБА_5

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Козаківка померла їх з відповідачем мама ОСОБА_5 і після її смерті відкрилася спадщина у вигляді будинковолодіння по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 заповіту не склала, тому спадкування здійснюється за законом між нею та братом ОСОБА_3 , як спадкоємців першої черги.

Реєстрація права власності на дане будинковолодіння не проводилася та згідно записів погосподарських книг вказаний будинок обліковувався за ОСОБА_5

Позивач стверджує, що вона прийняла спадщину після смерті матері, оскільки у визначений законом термін 20 лютого 2018 року подала заяву про її прийняття в нотаріальну контору.

Однак постановою від 17 жовтня 2018 року приватний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на відсутність документів про право власності щодо належного спадкодавцеві майна та його державної реєстрації.

В той час коли було збудовано вказане домоволодіння (1948-1989 роки), то виникнення права власності не залежало від державної реєстрації.

07 листопада 2018 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до судового засідання.

22 листопада 2018 року відповідачем ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву, в якій також просить визнати за ним право власності на спадкове майно - Ѕ частину спадкового майна, яке АДРЕСА_2 по АДРЕСА_1 міської ради після смерті матері ОСОБА_5

Окрім того, просить визнати за ним право власності на інше спадкове майно, що належало матері - Ѕ частину будинковолодіння по АДРЕСА_3

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вказаний будинку ( в якому раніше знаходились бібліотека і ФАП по АДРЕСА_3 ) належав матері і був повернутий їй, як дружині репресованого відповідно до рішення Козаківської сільської ради від 20 червня 1994 року.

Ставши власником будинку, ОСОБА_5 здійснювала за ним догляд, підтримувала в належному стані, проводила ремонти, разом з ним добудувала стайню біля будинку, але не виготовила правовстановлюючі документи, адже вважала, що достатньо рішення Козаківської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області про передачу їй будинку.

За життя ОСОБА_5 не передавала нікому повернутий їй будинок, не оформляла ніяких документів про передачу його у власність іншим особам. У 2007 році ОСОБА_5 дозволила дочці ОСОБА_1 проживати у цьому будинку разом з сім`єю.

Будинок по АДРЕСА_1 Козаківка мати успадкувала після смерті чоловіка (їхнього батька) ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки мати ОСОБА_5 не виготовила правовстановлюючі документи на вказані будинки, то вони з позивачем не можуть оформити право власності в позасудовому порядку.

03 грудня 2018 року вказані позови об`єднано в одне провадження.

18 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на зустрічний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову в частині визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна, яке розташоване по АДРЕСА_3 , після смерті матері ОСОБА_5 , оскільки вважає, що до спадкового майна належить лише будинок по АДРЕСА_1 , який обліковувася за матір"ю до її смерті.

Відповідно до рішення Козаківської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 20 червня 1994 року ОСОБА_5 , так їх батько ОСОБА_6 репресований, а згодом реабілітований, повернуто будинок, в якому знаходиться бібліотека і ФАП. Рішення про повернення приймалось за умови повернення сільській раді матеріалів, які Козаківська сільська рада використала при ремонті приміщення бібліотеки та ФАП.

Згідно акту обстеження стадії виконання робіт від 15 жовтня 1994 року відповідно до вказаного рішення сесії, слід було: повернути кахель на чотири опалювальні точки, цеглу, вапно; побудувати з вказаних матеріалів пічку в новому приміщенні ФАПУ, 54 кв.м. підлоги у новому приміщенні бібліотеки зі своїх дощок, повернути лічильник, електропроводку 30 м. Всі матеріали повернуті і роботи виконані виключно нею та членами її сім`ї, так як даний будинок був призначений для її проживання та членів сім`ї.

Мати ОСОБА_5 та вона з братом ОСОБА_3 проживали по АДРЕСА_1 . У 1990 році ОСОБА_3 одружився і перебрався проживати до тещі і одночасно будував житловий будинок на присадибі батьківського будинку, неподалік від нього. ОСОБА_5 і вона допомагали йому в будівництві, щоб брат мав своє житло.

Їй мав належати будинок по АДРЕСА_3 . Ще з 1996 року за життя ОСОБА_5 цей будинок та земля обліковувалися по записам погосподарських книг за нею та членами її сім`ї, в якому вони мають зареєстроване місце проживання. За життя мати ніколи це питання не оспорювала .

З 1996 року по даний час вона володіє та розпоряджається будинком по АДРЕСА_3 , як власним. Зі старого будинку залишилася тільки дерев`яна коробка. Вона з членами своєї сім`ї поміняла підвалини будинку, підморували каменем, залили цементом, зробили нове перекриття, новий верх будинку, перекрили будинок металочерепицею, облаштували нову дерев`яну підлогу з дощок, перемурували 2 пічки 1 кухонне кафельну плиту на 3 пічки та 2 кафельні плити, поміняли всі вікна будинку на металопластикові, встановили нові вхідні дерев`яні двері.

27 листопада 2018 року представник третьої особи ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив розглядати первісний позов без участі представника Козаківської сільської ради, відповідно до матеріалів справи та вказав, що позов визнають (а.с.40).

09 січня 2019 року представник третьої особи ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив розглядати зустрічний позов без участі представника Козаківської сільської ради відповідно до матеріалів справи (а.с.111).

Свідок ОСОБА_8 вказав, що в 1990-1996 роки працював сільським головою с. Козаківка. До сільської ради звернулася ОСОБА_5 про повернення майна, яке належало її чоловікові, як репресованому і було конфісковано. Сесію Козаківської сільської ради в 1994 році прийнято рішення про повернення ОСОБА_5 будинку, в якому знаходилася ФАП та бібліотека, як дружині реабілітованого ОСОБА_6 Будинок повернули, але потрібно було перенести пічки. ОСОБА_5 виконала умови рішення. Будинок збудований в 60-70 роках. ОСОБА_6 був репресований в 1948-1949 роках і конфісковано майно, де він народився і жив. Коли повернувся, то йому не повертали майно і повідомили, щоб побудував будинок, замість того, де був медпункт і ФАП, що він і зробив: побудував інший будинок з свого матеріалу. Будинок повернули ОСОБА_5 , як дружині. Чи віддавала будинок ОСОБА_5 згідно документів не знає. В даний час по АДРЕСА_3 с.Козаківка живе позивач ОСОБА_1 , йому невідомо коли і за яких обставин став обліковуватися будинок за позивачем.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що в 2000 роках він здійснював у будинку (де колись була бібліотека) та в якому живе ОСОБА_1 ремонтні роботи: викладав дерев"яну підлогу в кожній кімнаті та обробляв будинок вагонкою. За виконану роботу оплачувала позивач ОСОБА_1 , яка жила з матір"ю ОСОБА_5 та доглядала за нею.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що є тіткою сторін та сестрою ОСОБА_5 , яка померла і все життя прожила в будинку (вулиці не знає), де колись був медпункт. ОСОБА_1 доглядали матір до смерті. Чоловік ОСОБА_5 був засланий в Сибір, а потім репресований. Після смерті батька, відповідач жив з матір"ю, а після одруження став жити у дружини і розпочав будівництво біля старого будинку. Документів на будинок, в якому живе ОСОБА_1 , не бачила. Позивач робила всі ремонтні роботи в даному будинку та проживала з матір"ю.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що є сусідом ОСОБА_1 Спочатку в будинку, де вона проживає, був медпункт і бібліотека. З яких підстав позивач стала проживати в будинку з 90 років, йому невідомо. Допомагав позивачці будувати стайню, криницю. У 2016 році перекривав дах металочерепицею у будинку по АДРЕСА_3 . Оскільки позивач там проживає, то є власником будинку, але документів на будинковолодіння у неї не бачив.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила, що є сестрою ОСОБА_5 , якій був повернутий будинок, а вона дозволила проживати у ньому дочці ОСОБА_1 зі сім"єю. Вважає, що будинок, в якому живе позивач, не входить до спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , оскільки позивач сама здійснила його ремонт, вклала значні кошти, так як будинок був старий ( був медпункт) і потребував більше вкладень.

Свідок ОСОБА_13 вказав, що є братом чоловіка ОСОБА_1 ЇЇ матері ОСОБА_5 повернуто будинок, який вона віддала ОСОБА_1 та говорила : "Беріть будинок, робіть ремонт і будете там жити". Ходив допомагати ремонтувати будинок: будувати стайню, стодолу. Колись там був медпункт, бібліотека та сільський голова Савчин вирішив повернути ОСОБА_5 будинок, який належав її чоловіку ОСОБА_6 , якого після засудження забрали в Сибір. Приблизно позивач живе в будинку з 1996-1997 років і будинок зазнав значних змін. Хто є власником будинку не знає, будинок не приватизований, документів на момент передачі будинку не бачив.

Суд, вислухавши вступне слово сторін та їх представників та свідків, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є спадкове майно у вигляді будинковолодінь в АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_1 , право на яке мають спадкоємці після смерті матері ОСОБА_5

Встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 1960 року і в цьому шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_1 , яка після одруження змінила прізвище з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 » та ОСОБА_3 (а.с.7-8,36, 49).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.35).

З технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 вбачається, що такий був збудований в 1948-2006 роки (а.с.13-16).

Згідно записів погосподарських книг Козаківської сільської ради за 2016-2017 роки та облікової картки об`єкту погосподарського обліку за 2011—2017 роки по АДРЕСА_1 будинок, загальною площею 60 м2 та земельні ділянки, площею 0.88 га облікувався за ОСОБА_5 (а.с.10-12, 209-210,212).

З довідки Івано-Франківського ОБТІ вбачається, що реєстрація права власності на на дане будинковолодіння в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не проводилась (а.с.18).

Сторони : позивач, відповідач в судовому засіданні та представник третьої особи в письмових поясненнях не заперечували того факту та визнали, що вказаний будинок був власністю ОСОБА_5 , а отже, він є об"єктом спадкування після її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.9).

Через відсутність заповіту спадкування здійснюється за законом.

Як зазначено в ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з положеннями частин 1,2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст. 1270 ЦК строк.

Встановлено, що як позивач ОСОБА_1 так і відповідач ОСОБА_3 , будучи спадкоємцями першої черги за законом, кожний зокрема, звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини 20 лютого 2018 року та 02 березня 2018 року, тобто у встановлений законодавцем термін з часу відкриття спадщини (а.с.19-20).

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів у спадкодавця (а.с.17).

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 будучи спадкоємцям за законом, вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 і вона належить їм з часу її відкриття і кожен із них успадковує по 1/2 частині будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

З технічного паспорту вбачається, що вказане будинковолодіння складається: із житлового будинку «А», стайні «Б», стодоли «В», сараю «Г», погребу «Д», вбиральні «Е», криниці, воріт, огорож, вартістю 140903грн. ( а.с.13-17).

Спір фактично виник між позивачем та відповідачем з приводу належності будинковолодіння по АДРЕСА_3 до спадкового майна після смерті їх матері ОСОБА_5

Встановлено, що у вказаному будинку проживала ОСОБА_1 зі своєю сім"єю разом з матір"ю ОСОБА_5

При цьому ОСОБА_1 стверджувала, що вказане майно є її власністю, оскільки її мати ОСОБА_5 , якій згідно рішення виконавчого комітету повернуто вказаний будинок, як сім"ї реабілітованої особи, ніколи не заперечувала факту користування нею вказаним будинком та нею здійснено його ремонт і з 1996року по даний час володіє та розпоряджається будинком, як власним та зареєстрована у ньому на проживання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

На підставі пояснень свідків та письмових доказів суд встановив такі обставини.

Так, поясненнями свідків стверджується, що ОСОБА_6 , чоловік спадкодавця ОСОБА_5 , був репресований, а майно, зокрема будинок по АДРЕСА_1 , - конфісковане. У вказаному будинку розмістили сільську бібліотеку та ФАП.

Після реабілітації ОСОБА_6 повернувся в с. Козаківка. Оскільки він та його сім"я не мали де проживати, то сільська рада погодилася повернути будинок ( АДРЕСА_1 ) за умови, що він побудує приміщення, в яке перенесуть бібліотеку та ФАП.

Отже, ОСОБА_6 разом із дружиною в 60 роках побудував будинок (по АДРЕСА_3 ), в якому розмістили вказані установи, натомість будинок по АДРЕСА_1 був повернутий ОСОБА_6 .

В 1994 році депутатами Козаківської сільської ради вирішено повернути ОСОБА_6 та ОСОБА_5 будинок по АДРЕСА_3 , який був ними побудований та належав їм та в якому на той час були розміщені бібліотека та ФАП.

Оскільки на момент розгляду даного питання про повернення будинку на сесії сільської ради ОСОБА_6 помер ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), то будинок повернули його дружині ОСОБА_5 .

Вказані обставини підтвероджуються і матеріалами справи.

Так, відповідно до Протоколу 18 сесії сільської ради народних депутатів 21 скликання від 20.06.1994 р. депутати сільської ради ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 виступили про повернення конфіскованого майна колишнім власникам, а саме жителям с. Козаківка ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , так як для цього є всі підстави та документи (а.с. (а.с.50-51).

Рішенням Козаківської сільської ради народних депутатів, Болехівської міської ради від 20.06.1994 року «Про повернення конфіскованого майна репресованим громадянам с. Козаківка» повернуто колишнім власникам, жительці с. Козаківка гр. ОСОБА_5 їх будинок, в якому знаходиться бібліотека і ФАП с. Козаківка. Зобов`язано ОСОБА_5 повернути Козаківській сільській раді матеріали , які Козаківська сільська рада використала при ремонті приміщень бібліотеки та ФАП (а.с.52).

Отже, вказаний будинок був повернутий ОСОБА_5 , а вона відшкодувала всі витрати сільській раді на проведення ремонтних робіт, що підтверджується актом і спростовує доводи позивача ОСОБА_1 про те, що ці витрати понесені нею особисто.

Так, відповідно до акту обстеження стадії виконання робіт згідно рішення сесії сільської ради від 20.06.1994 р., складеного 15.10.1994 р. вказано, що всі матеріали та роботи ОСОБА_5 виконано та повернуто, а виконавчим комітетом сільської ради надано дозвіл на проживання у даному будинку. ОСОБА_5 з сім`єю дочки проживає в повернутому будинку (а.с. 102).

Підтвердженням того, що будинок по АДРЕСА_3 та належав ОСОБА_5 , в якому вона проживала разом з дочкою ОСОБА_20 , свідчать пояснення свідків, які були опитані за клопотанням позивача ОСОБА_1

Так, свідок ОСОБА_12 (сестра спадкодавця ОСОБА_5 ) підтвердила, що будинок у 1994 році був повернутий її сестрі ОСОБА_21 , який вона віддала для проживання своїй доньці ОСОБА_22 .

Свідок ОСОБА_13 (брат чоловіка позивачки) підтвердив, що спірний будинок повернутий був ОСОБА_23 , а вона дозволили проживати у ньому своїй дочці ОСОБА_22 разом із сім`єю.

Отже, судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_3 належало спадкодавцю ОСОБА_5 , яка в 1996році надала його для проживання своїй дочці, позивачці ОСОБА_1 , з якою проживала.

Встановлено, що ОСОБА_5 , ставши власником вказаного будинковолодіння згідно рішення Козаківської сільської ради від 20.06.1994 р., не здійснила реєстрацію права власності, що підтверджено матеріалами справи. (а.с.59).

Як передбачено ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закон у права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Таким чином, оскільки спірний будинок ОСОБА_5 набула до 01.07.2004 року, то державна реєстрації прав на нього не була обов`язковою, а відтак виникнення права власності на нього не залежить від державної реєстрації.

Однак за життя ОСОБА_5 не оформляла ніяких правочинів про передачу вказаного будинковолодіння у власність іншим особам, в тому числі і своїй дочці ОСОБА_1

А записи в погосподарських книгах де зазначено, що в будинку по АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_1 свідчать лише про факт проживання та користування вказаним будинком, про що ніхто не заперечував.

Сам факт реєстрації та проживання ОСОБА_1 у вказаному будинку при наявності рішення органу місцевого саморядування про передачу його ОСОБА_5 , не породжує у ОСОБА_1 права власності на нього, якщо воно не набуте в законному порядку.

Так, стаття 41 Конституції України та стаття 328 Цивільного кодексу України встановлюють, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності, відповідно до ст. 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Однак, ні ОСОБА_1 , ні Козаківською сільською радою не надано суду доказів, які б підтвердили правову підставу набуття ОСОБА_1 права власності на вказане будинковолодіння.

Не підтвердили таких обставин і опитані за клопотанням позивача свідки.

Надані ОСОБА_1 докази на а.с.103-105 ( щодо вартості заміни вікон в будинку) та її доводи про те, що вона понесла значні витрати на ремонтні роботи, внаслідок чого зазнало значних покращень будинковолодіння, власником якого вона не була, не слугують для прийняття висновку, що її мати ОСОБА_5 втратила право власності на нього.

Окрім того, в судовому засіданні позивач вказувала, що проводила ремонтні роботи для облаштування житла на власний розсуд, довіряючи матері та вважаючи себе власником.

Разом з тим, у зв"язку з проведеними покращеннями спадкового будинку позивач не заявляла ніяких позовних вимог і водночас не позбавлена права вимагати відшкодування понесених нею витрат.

Слід зазначити, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення припинення права власності на майно.

Разом із тим, оскільки судом не встановлено, що з передбачених законом підстав (ст.346 ЦК України) право власності ОСОБА_5 на вказане будинковолідння було припинено, то спірне домоволодіння по АДРЕСА_3 належало спадкодавцю ОСОБА_5 , матері позивача та відповідача, тому воно належить до спадкового майна і підлягає успадкуванню.

Немає правового значення наданий позивачем ОСОБА_1 доказ щодо розміру пенсії матері ОСОБА_5 , оскільки предметом спору є визнання права власності на спадкове майно: домоволодіння по АДРЕСА_3 , власником якого суд визнав ОСОБА_5 (а.с. 136-146).

З технічного паспорту вбачається, що дане будинковолодіння складається із житлового будинку «А-1», сходів а1, гаражу «Б», погребу «В», навісу «Г», сараю «Д», сараю «Е», вбиральні «З», колодязю «к», воріт, огорож , вартістю 609361 грн.

А відтак, за ОСОБА_3 , як спадкоємцем за законом, слід визнати права власності на 1/2 частину вказаного будинковолодіння після смерті матері ОСОБА_5

Судові витрати розподілу не підлягають за клопотанням сторін ( а.с.242,243).

Окрім того, з ОСОБА_3 слід стягнути в дохід держави недоплачений ним судовий збір в розмірі 3047 грн. ( 1% від (609361:2) при поданні зустрічного позву в частині визнання права власності на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_3 , вартістю 304680 грн.

На підставі наведеного ст. 328, 346, 1220-1223,1268,1269 ЦК України, керуючись ст. 258-259,263-265 ЦПК України суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Козаківська сільська рада Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Козаківська сільська рада Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 :

- на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається: із житлового будинку «А», стайні «Б», стодоли «В», сараю «Г», погребу «Д», вбиральні «Е», криниці, воріт, огорож.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 :

- на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається: із житлового будинку «А», стайні «Б», стодоли «В», сараю «Г», погребу «Д», вбиральні «Е», криниці, воріт, огорож.

- на Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_3 яке складається: із житлового будинку «А-1», сходів а1, гаражу «Б», погребу «В», навісу «Г», сараю «Д», сараю «Е», вбиральні «З», колодязю «к», воріт, огорож .

Стягнути з ОСОБА_3 недоплачений ним судовий збір в розмірі 3047 (три тисячі сорок сім) грн. розрахунковий рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача:899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікація доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_4 .

Козаківська сільська рада – місцезнаходження с.Козаківка Болехівської міської ради Івано-Франківської області, код ЄДРПУ 04355958.

Дата складання повного тексту рішення – 25 червня 2019 року.

Суддя Головенко О.С.