Вирок № 82623536, 25.06.2019, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/857/19 Провадження №1-кп/0187/178/19

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014000000000561 від 24 листопада 2014 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого вищу освіту, зареєстрований за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за участю прокурора Красивіна В.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника адвоката Опари С.В., потерпілого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченою ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно зміненого обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2014 року, ОСОБА_2 звернувся до свого товариша ОСОБА_1 з проханням допомогти в збиранні документів для оформлення земельної ділянки, яка розташована на території Миколаївської селищної ради так як знаходився за межами Дніпропетровської області, на що ОСОБА_1 погодився.

В цей час, у ОСОБА_1 винник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Так, у липні 2014 року, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману (шахрайство), повідомив ОСОБА_2 , що для оформлення земельної ділянки, а саме розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, йому необхідно перерахувати грошові кошти у сумі 20 000 грн.

У подальшому, ОСОБА_2 01.09.2014 та 11.09.2014 перерахував на картковий банківський рахунок наданий ОСОБА_1 грошові кошти двома платежами у сумі 15 000 грн. та 5 000 грн. на загальну суму 20 000 грн. Після чого, ОСОБА_1 , попросив ОСОБА_3 , на картковий банківський рахунок якої були переведені кошти від ОСОБА_2 та яка не усвідомлювала злочинність дій ОСОБА_1 , передати йому вказані грошові кошти, що вона і виконала відповідно.

Після отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 20 000 гривень, ОСОБА_1 за договором на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки внатурі «на місцевості» № 297/1 б/д, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 здійснив оплату двома платежами 29.09.2014 - 2 000 гривень та 30.09.2014 - 2 200 гривень, на загальну суму 4 200 гривень, інші грошові кошти у сумі 15 800 грн. ОСОБА_2 не повернув, розпорядившись ними на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману (шахрайство).

Наявність складу кримінального правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується сукупністю досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів.

Так, ОСОБА_1 пояснив, що в 2014 році він працював на посаді заступника Петриківької РДА. В той час, була вказівка щодо надання всілякої допомоги добровольчому батальйону «Дніпро-1», який розташовувався на території, власником якої була ОСОБА_5 На вказані земельній ділянці, перебуває електрощитова, яка належить ОСОБА_2 , при цьому, в разі відключення електроживлення території, на якій розміщений добровольчий батальйон «Дніпро-1»у ОСОБА_2 також буде відсутнє електроживлення. Протягом певного проміжку часу у батальйону «Дніпро-1» виник борг за електроенергію у розмірі 27 000 грн. про який він повідомив ОСОБА_2

У вказаний час ОСОБА_2 , з яким у нього склалися дружні стосунки, попросив його допомогти з виготовленням технічної документації на земельну ділянку, яку останній мав намір взяти в оренду, для чого попросив надати номер карти для перерахунку коштів. Оскільки його картка на той час не працювала, він запропонував працівнику ОСОБА_3 надати для цих цілей банківську картку, на що вона погодилася. ОСОБА_2 він повідомив про необхідність перерахунку грошових коштів в сумі близько 20 тис. грн. Частину перерахованих ОСОБА_2 кошти він передав землевпорядній організації за виготовлення технічної документації на земельні ділянки. Решту грошових коштів ОСОБА_2 , за його ж проханням, він використав для сплати за спожиту електроенергію добровольчим батальйоном «Дніпро-1» через відділення Ощадбанка.

Він виконуючи обов`язки голови Петриківської РДА надавав дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 24 га із земель запасу, затверджував його та підписував договір оренди зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_2 , однак вказані дії ніяким чином не були пов`язані з отриманням винагороди в своїх інтересах.

ОСОБА_1 заперечує свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 суду пояснив, що на початку 2014 року йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував взяти в оренду земельну ділянку. Також, ОСОБА_1 повідомив йому, що оформлення земельної ділянки буде коштувати біля 20 000 грн., які необхідно витратити на розробку проекту відведення земельної ділянки і різні адміністративні послуги. У подальшому, ОСОБА_1 , дав йому номер банківської картки куди він частинами перерахував грошові кошти у сумі 20000 грн. Куди саме були використані дані грошові кошти він не цікавився, але після виготовлення необхідної землевпорядної документації, ним було укладено договір оренди земельної ділянки.

На території бази, яка належить ОСОБА_6 знаходиться належна ОСОБА_2 електрощитова. На вказаній базі в 2014 році було розміщено добровольчий батальйон «Дніпро-1», у якого з часом виникла заборгованість за електроенергію, про яку його повідомили. Дійсно, при відключенні електроенергії батальйону «Дніпро-1», без електропостачання залишаються його об`єкти.

Жодних матеріальних претензій до ОСОБА_1 він не має.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона має у власності базу в с. Іванівка Петриківського району де з 2014 року перебуває батальйону «Дніпро-1». Всі витрати по утриманню даної території несе батальйон «Дніпро-1» та ОСОБА_2 , який висловлював намір придбати дану територію.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює приватним підприємцем. На прохання ОСОБА_1 в 2014 році він займався розробленням проект землеустрою на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 , для чого документи та грошові кошти, отримані від ОСОБА_1 в загальній сумі 4200 грн. він передав ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що працює приватним підприємцем та займається землевпорядними роботами. В 2014 році ОСОБА_7 передав їй документи на підставі яких вона виготовила проектну документацію на земельну ділянку. За вказану роботу ОСОБА_7 передав їй біля 4000 грн. двома сумами.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що в 2014 році вона працювала на посаді головного спеціаліста по роботі зі звернення громадян Петриківської державної адміністрації. В той період часу, до неї звернувся ОСОБА_1 та попросив повідомити їй номер своєї картки, оскільки йому мають надійти грошові кошти, на що вона погодилася. В подальшому, в вересні 2014 їй на картку були перераховані кошти у розмірі 5000 грн. та 15000 грн., які вона передала ОСОБА_1 Від кого надходили вказані кошти, вона не звернула уваги.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що в 2014 році він працював в батальйоні «Дніпро-1», який розміщувався в с. Іванівка Петриківського району. В 2014 році службові особи Петриківської РДА сприяли в організації діяльності батальйону «Дніпро-1», в тому числі, в сплаті за використану електроенергію.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює на посаді голови Петриківської РДА. Деякий час в 2014 році та в проміжок часу з 09.04.2015 по 16.06.2015 обв`язки голови Петриківської РДА виконував ОСОБА_1 До функціональних обов`язків голови РДА окрім іншого, входить питання виділення земельних ділянок за рахунок не витребуваних паїв. В 2014 році в с. Іванівка Петриківського району батальйон «Дніпро-1» облаштував тренувальний табір. Будь-якої плати за укладення договорів оренди земельних ділянок не передбачено.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що в 2014 році вона працювала фахівцем в «Дніпрообленрго», в її обов`язки входить обробка електронних банківських виписок, однак хто є фактичним платником за наданими документами їй невідомо.

Крім того, 24.11.2014 року до єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України (Т. 1 а.с. 1).

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.11.2014 ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 вимагає від нього грошові кошти за сприяння в отриманні в оренду земельної ділянки площею 26 га (Т. 1 а.с. 17-20).

Згідно з банківських виписок від 01.09.2014 року та від 10.09.2014 ОСОБА_2 здійснив два платежі на банківську картку ОСОБА_3 (номер картки НОМЕР_1 ): 01.09.2014 року на суму 5000 грн., 10.09.2014 року на суму 15000 грн. (Т. 1 а.с. 37-38).

Згідно з випискою з банківської картки НОМЕР_3 від 09.10.2014 видана «ПриватБанк», на зазначену карту надійшло два платежі: 01.09.2014 у розмірі 5000 грн., 10.09.2014 року на суму 15000 грн. (Т. 1 а.с. 47-55).

Згідно договору від 15.05.2015 між Петриківською районною державною адміністрацією в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , загальною площею 24,9871 га ріллі з земель сільськогосподарського призначення (не витребувані паї) для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради була передана ОСОБА_2 в оренду терміном на 10 років. Зазначений договір зареєстрований в Миколаївській сільській раді 15.05.2015 року (Т. 1 а.с. 126-131).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 18.05.2015, ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав земельну ділянку загальною площею 24,9871 га в оренду терміном на 10 років (Т. 1 а.с. 132).

Згідно з випискою про рух коштів по банківській карті НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3 на зазначену карту надійшло два платежі: 01.09.2014 у розмірі 5000 грн. (підстава: поповнення готівкою в терміналі самообслуговування м. Бердичів, вул.. В. Чорновола, 9), 10.09.2014 року на суму 15000 грн. (підстава: зарахування експрес плежу по телефону 3700). Зазначені кошти були зняті з банкомату відповідно 01.09.2014 та 11.09.2014 (Т. 1 а.с. 188-193).

Згідно розпорядження в.о. голови Петриківської районної державної адміністрації ОСОБА_1 від 30.04.2015 № Р-280/о/343-15, останній затвердив проект відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 та передав ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку терміном на 10 років з кадастровим номером НОМЕР_2 , загальною площею 24,9871 га ріллі з земель сільськогосподарського призначення (не витребувані паї) для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради (Т. 1 а.с. 195).

За клопотанням ОСОБА_2 від 31.03.2015 голові Петриківської районної державної адміністрації, останній просить затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років загальною площею 24,9871 га (не витребувані паї) на території Миколаївської сільської ради (Т. 1 а.с. 198).

ОСОБА_2 на підставі договору на виконання робіт від 29.10.2014 ФОП ОСОБА_8 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , загальною площею 24,9871 в оренду (Т. 1 а.с. 208-259).

В матеріалах проведення негласних слідчих дій, зокрема протоколах за результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово спілкувався з ОСОБА_2 з приводу виготовлення технічної документації за земельну ділянку.

З документів, що складають особову справу ОСОБА_1 а також розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 06.06.2014 № 310-р-14, розпорядження № 111-к-14 від 19.06.2014 вбачається, що ОСОБА_1 з червня 2014 року займав посаду першого заступника голови Петриківської районної державної адміністрації, був службовою особою 5 категорії 9 рангу, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, яка займає відповідальне становище та був уповноважений зокрема:

-розробляти проекти розпоряджень голови райдержадміністрації, розробляти та погоджувати проекти нормативно-правових актів;

-координувати і контролювати діяльність відповідних підрозділів райдержадміністрації та взаємодіяти з виконавчими комітетами сільських і селищних рад, територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади вищого рівня, підприємствами, установами та організаціями і спрямовувати її на вирішення пріоритетних завдань розвитку району;

-у разі відсутності голови райдержадміністрації виконувати його обов`язки;

-відносно питань агропромислового комплексу та розвитку сільських територій, земельних відносин координувати формування та реалізацію соціальної політики на селі, сталого розвитку регіонального агропромислового ринку і територій району, а також регулювання земельних відносин, їх раціонального використання, відтворення та охорони проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру. (Т. 3 а.с. 1-160).

Згідно квитанції від 12.11.2014, платником за спожиту електроенергію у розмірі 24000 грн. є ПП ОСОБА_6 ( Т.3 а.с. 217-218).

З листа Петриківської райдержадміністрації від 23.10.2015 слідує, що ОСОБА_1 в періоди з 01.04.2014 по 05.04.2014, з 11.04.2014 по 24.04.2014, з 07.04.2015 по 14.06.2015 виконував обов`язки голови Петриківської райдержадміністрації (Т. 4 а.с. 59).

Будь-яких обставин для визнання досліджених доказів неналежними чи недопустимими судом не встановлено.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом Опарою С.В. заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Підсудний ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_2 надав до суду заяву, за змістом якої він не заперечує проти закриття кримінального провадження зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Прокурор підтримав клопотання захисника та вважає, що наявні всі підстави для закриття кримінального провадження внаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши учасників судового засідання, суд вважає клопотання захисника обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За пред`явленим ОСОБА_1 обвинуваченням його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає найсуворіше покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років.

Згідно положень ст. 12 КК України вказане правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 44 КК України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Обмеження, щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, визначені ч. 5 ст. 49 КК України та передбачають, що давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" за № 1 від 23.12.2005, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що існують умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

В п. 8 вказаної Постанови Пленуму ВСУ роз`яснено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Наявність жодних обставин, що перешкоджають застосування положень ч. 1 ст. 49 КК України, зокрема фактів ухилення від слідства або суду, чи вчинення підсудним нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого, судом не встановлено.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що наявний склад вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме: заволодіння останнім 01.09.2014 та 11.09.2014 чужими грошовими коштами шляхом обману (шахрайство), що кваліфікується за ч. 1 ст. 190КК України, а тому на час розгляду даного клопотання (25.06.2019) минули три роки, протягом яких особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, а тому, є всі умови та підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід обвинувачений не застосовується.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2015 року (справа № 757/19156/15-к) накладено арешт на тимчасово вилучене майна, яке було вилучено в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 та в приміщенні службового кабінету 321 ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 172-177).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, оскільки наявні підстави для закриття провадження, в даному випадку, не застосовується спеціальна конфіскація арештованого майна, тому накладений арешт на тимчасово вилучене майна слід скасувати.

На підставі ст. 12, 44, 48, 125 КК України, керуючись статтями 284 та 285 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Опари Сергія Валерійовича про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014000000000561 від 24 листопада 2014 року, відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України закрити у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінально процесуального кодексу України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2015 року (справа № 757/19156/15-к).

Речові докази: матеріали особової справи ОСОБА_1 повернути законному володільцю - Петриківській райдержадміністрації.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровської апеляційного суду області протягом семи днів з дня її оголошення через Петриківський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: В. О. Говоруха