Рішення № 8262266, 27.01.2010, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-288/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 січня 2010 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Мазур О.В.

За участю представників позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову (з врахуванням збільшення обсягу позовних вимог), 21 січня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № ML-107/009/2008 для придбання позичальником нерухомого майна на суму 59795 доларів США. Відповідач згідно умов кредитного договору, зобов’язався прийняти, належним чином використати та повертати позивачку кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплачувати відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах кредитного договору. Зокрема згідно п.п. 1.5.1. кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися відповідачем щомісячно на рахунок позивача згідно графіку погашення кредиту та сплати відсотків. Згідно п.п. 4.1.1 п. 4 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов’язань по повному та своєчасному погашенню кредиту, сплати відсотків щодо користування кредитними коштами, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних грошових зобов’язань за кожний день прострочення. При цьому пеня нараховується та сплачується додатково до прострочених сум за основним зобов’язанням. У зв’язку з тим, що відповідач не дотримувався оплати зазначеної в умовах кредитного договору, позивач на підставі п. 1.9 кредитного договору здійснив повідомлення та досудові (іпотечні) вимоги щодо дострокового виконання позичальником його зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі. Зазначені досудові вимоги згідно п.п. 1.9.1. кредитного договору підлягали виконанню протягом 30 банківських днів з дня їх отримання, але позичальником зазначені вимоги не були виконані. Станом на 01 січня 2010 року сума, що підлягає до сплати позичальником становить:

- 54157,98 доларів США – сума кредиту, що залишилась неповернутою боржником;

- 4080,80 доларів США – відсотки за користування кредитом;

- 12140,44 гривень – пеня;

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь зазначену заборгованість та понесені ним судові витрати.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Пояснила, що дійсно вона отримала у позивача кредит у зазначеному ним розмірі, який використала на придбання квартири. Вона є одинокою матір’ю - 07 липня 2009 року народила дитину ОСОБА_4. Перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з чим об’єктивно не має заробітку та не може оплачувати кредит. До цього вона вчасно оплачувала кредит та відсотки, навіть мала переплату. Просить відстрочити їй сплату кредиту до виходу з декретної відпустки.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії кредитного договору (а.с. 8-12), 21 січня 2008 року відповідач ОСОБА_3 уклала з позивачем ОСОБА_5 акціонерним товариством “ОТП Банк” кредитний договір № ML-107/009/2008. Згідно досягнутих сторонами умов надання кредиту, на виконання своїх зобов’язань, відповідно до умов вказаного договору, позивач на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності надав відповідачці грошові кошти (кредит) у розмірі 59795 доларів США для придбання нерухомого майна, строком кредитування 28 років до 21 січня 2036 року з оплатою відсотків за користування кредитними ресурсами за плаваючою процентною ставкою. Плаваюча процентна ставка складається з фіксованого відсотка 1 чи 2 (1,99 % та 3,33 % відповідно) + FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення дії депозитного договору). Згідно п.п. 1.1 частини № 2 договору, банка надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначених у частині № 1 договору, а позичальник приймає кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у цьому договорі. Абсолютні суми та дати здійснення платежів погоджені сторонами в графіку платежів (а.с. 106-117). Згідно п.п. 1.4.1.2 частини № 2 договору, у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + фіксований податок-1 чи фіксований податок-2 з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR, що діє на момент укладання договору. Згідно п.п. 1.4.1.3 частини № 2 договору, плаваюча процентна ставка по договору підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного дванадцятого календарного місяця. Згідно п.п. 1.4.1.3.1 частини № 2 договору, плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії договору розраховується FIDR + фіксований податок-1 та підлягає корегуванню після перебігу одинадцятого, але не пізніше дванадцятого календарного місяця, починаючи з дати укладання договору. Згідно п.п. 1.4.1.3.2 частини № 2 договору, плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного одинадцяти/дванадцяти місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат проценти нараховуються виходячи зі ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) + фіксований податок-2 з розрахунку річної бази нарахування процентів. Згідно довідки позивача, процентна ставка FIDR по долару США в АТ „ОТП Банк” становила:

- з 04.01.2008 року по 02.06.2008 року – 7,5 %;

- з 02.06.2008 року по 01.09.2008 року – 8,5 %;

- з 01.09.2008 року по 03.11.2008 року – 10 %;

- з 03.11.2008 року по 05.01.2009 року – 109,5 %;

- з 05.01.2009 року по 01.02.2009 року – 9,5 %;

- з 01.02.2009 року по теперішній час – 7,5 %.

Згідно п.п. 1.4.1.5.1.1 частини № 2 договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов’язань, фіксований відсоток підвищується на 4 %. Згідно п.п. 1.5.1. частини № 2 договору, повернення відповідної часини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Згідно п. 1.9.1 частини № 2 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов’язань за договором. При цьому зобов’язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведене позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Згідно п.п. 4.1.1 частини № 2 договору, за порушення прийнятих на себе зобов’язань по повному та своєчасному погашенню кредиту, сплати відсотків щодо користування кредитними коштами, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних грошових зобов’язань за кожний день прострочення. При цьому пеня нараховується та сплачується додатково до прострочених сум. Згідно копії кредитної заявки (а.с. 13) та копії меморіального ордеру (а.с. 17), кредитні кошти за договором позивачем відповідачці були видані готівкою в повному обсязі 21 січня 2008 року в день укладення договору. Згідно копії договору іпотеки (а.с. 18-25) та технічного паспорту на квартиру (а.с. 26), отримані кредитні кошти відповідачка використала за призначенням на придбання квартири АДРЕСА_1.

Згідно копії заяви (а.с. 100), 10 лютого 2009 року відповідачка звернулася до позивача із заявою про зниження розміру плаваючої процентної ставки за кредитним договором шляхом зменшення відсоткової ставки до наступного перегляду. Заява позивачки була розглянута на кредитному комітеті позивача та задоволена (а.с. 101-102), дозволено знизити відсоткову ставку на 2 % до 11,49 % (FIDR + 1,99 %.). Зазначені умови знайшли своє відображення в підписаному сторонами 18 лютого 2009 року додатковому договорі № 1 до кредитного договору № ML-107/009/2008 від 21 січня 2008 року (а.с. 103-104) та Графіку платежів (а.с. 118-130).

Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 70-71), який підтверджується деталізацією руху коштів по позичковому рахунку відповідачки (а.с. 72-86), останнє погашення по тілу кредиту відповідачка здійснила 23 лютого 2009 року, а за процентами – 24 березня 2009 року.

Згідно копії заяви (а.с. 95), 21 квітня 2009 року відповідачка повторно звернулася до позивача із заявою щодо відстрочки з погашення тіла та процентів строком на 2 місяці за кредитним договором та встановлення процентної ставки 7 % на 6 місяців. Заява позивачки була розглянута на кредитному комітеті позивача (а.с. 96-97) та задоволена частково - погоджено за кредитним договором наступну схему реструктуризації:

1. здійснити форми погашення на ануїтет з нарахованими відсотками на дату підписання додаткової угоди;

2. встановити фіксований платіж за кредитом в розмірі 420 доларів США строком на 6 місяців з подальшою амортизацією накопиченої суми шляхом збільшення ануїтетного платежу;

3. з 21 квітня 2009 року встановити фіксовану відсоткову ставку за кредитом в розмірі 7 %. З 21 вересня 2009 року до кінця строку дії кредитного договору встановити плаваючу відсоткову ставку за кредитом у розмірі FIDR + 4,41 %.

Зазначені умови знайшли своє відображення в підписаному сторонами 21 квітня 2009 року додатковому договорі № 2 до кредитного договору № ML-107/009/2008 від 21 січня 2008 року (а.с. 98-99) та д одатку № 1 (Графіку платежів) до зазначеного додаткового договору № 2 (а.с. 87-93). Незважаючи на укладення сторонами додаткової угоди за заявою відповідачки, жодного платежу за нею остання не здійснила.

Згідно копії іпотечного повідомлення (а.с. 27), 10 серпня 2009 року у зв’язку з наявною заборгованості з оплати чергової частини платежу за кредитом та належних банку процентів за користування кредитом, позивач направив відповідачці письмову вимогу достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі потягом 30 днів. Згідно копії поштового повідомлення (а.с. 28), зазначена вимоги була отримана відповідачкою 02 вересня 2009 року.

Згідно розрахунку заборгованості відповідачки (а.с. 70-71), станом на 01 січня 2010 року сума кредиту, що залишилась неповернутою боржником становить 54157,98 доларів США. За користування кредитом відповідачці були нараховані та не оплачені проценти у розмірі 4080,80 доларів США. На підставі п.п. 4.1.1 частини 2 укладеного сторонами кредитного договору, позивачем у зв’язку з простроченням здійснення чергових платежів, нараховані відсотки в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних грошових зобов’язань за кожний день прострочення, що складає 12140,44 гривень.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ... сплата неустойки;

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідачка ОСОБА_3, як позичальник за кредитним договором в порушення вимог ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054 ЦК України прострочила виконання грошового зобов’язання в частині повернення позикодавцеві чергової частини позики у строк та в порядку, що встановлені договором, та сплати процентів за користування кредитом, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 624, ч. 2 ст. 1050 ЦК України спричиняє наслідки:

- наявність у банківської установи права вимагати стягнення простроченої заборгованості за кредитом;

- наявність у банківської установи права вимагати дострокового повернення чергової частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних банку;

- наявність у банківської установи права вимагати сплати неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов’язання щодо сплати чергової частини кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідачка згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, тому позовні вимоги до неї підлягають задоволенню. Визначаючи розмір пені, який підлягає стягненню з відповідачки суд враховує, що згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно копії витягу з реєстру актів цивільного стану (а.с. 61), та копії наказу з місця роботи відповідачки (а.с. 60), остання 07 липня 2009 року народила сина ОСОБА_4, причому відомості про батька дитині занесені до актового запису про народження дитини за заявою матері згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу. У зв’язку з народженням дитини відповідачка з 31 серпня 2009 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наведені обставини на думку суду є саме тими обставинами, що мають істотне значення, за яких су може зменшити розмір неустойки. За перелічених обставин розмір неустойки може бути зменшений до 500 гривень, які і підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Суд враховує, що відповідачка просить відстрочити сплату нею кредиту до виходу з декретної відпустки, однак на думку суду, з врахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, таке відстрочення є неприпустимим, оскільки ставить позивача в становище більш невигідне ніж до подання позову до суду, за якого відповідачка всупереч вимогам укладеного сторонами кредитного договору та умовам надання кредитних ресурсів, протягом певного проміжку часу буде використовувати такі кредитні ресурси безоплатно.

З відповідача на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1700 гривень та інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2009 року вжито захід забезпечення позову – відповідачка тимчасово обмежена у праві виїзду за межі України. З врахування того, що договірні зобов’язання відповідачкою до цього часу не виконані, суд не вбачає за можливе скасувати захід забезпечення позову до виконання відповідачкою своїх зобов’язань в повному обсязі.

Керуючись ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в частково.

Стягнути з ОСОБА_3, яка народилася 10 вересня 1980 року в м. Донецьку, мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Батищева, б. 9, кв. 43, іпн НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, б. 43, код ЄДРПОУ 26153244):

- заборгованість за кредитним договором № ML-107/009/2008 від 21 січня 2008 року станом на 01 січня 2010 року у загальному розмірі 58238 (п’ятдесят вісім тисяч двісті тридцять вісім) доларів США 78 (сімдесят вісім) центів;

- пеню за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором № ML-107/009/2008 від 21 січня 2008 року у розмірі 500 (п’ятсот) гривень;

- судові витрати з оплати судового збору та інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у загальному розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :