Вирок № 82621389, 24.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4574/19

Провадження № 1-кп/520/626/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Зайкова Д.Б.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480003409 від 31.08.2018 року, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне, Тарутинського району, Одеської області, громадянина України,болгаріна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, 2014 року народження, інвалид 3-ої групи, працюючого ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2018 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем марки «BMW 530D», р\н НОМЕР_1 (BG), при достатній видимості, в умовах сухої проїзної частини з асфальтобетонним покриттям, по горизонтальній прямій ділянці, здійснював маневр проїзду рівнозначного перехрестя, вулиць Петрашевського та Кондрашина при цьому рухаючись по вул. Петрашевського в напрямку вул. І. Франка в м. Одеса зі швидкістю 52 км/год.

Виконуючи маневр проїзду рівнозначного перехрестя обвинувачений ОСОБА_2 був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував - відповідно не відреагував на її зміну.

В цей час, з права на ліво, відносно руху керованого обвинуваченим ОСОБА_2 автомобіля, по вул. Кондрашина, рухався потерпілий ОСОБА_1 на автомобілі «Toyota Rav 4» р\н НОМЕР_2 , зі швидкістю 39 км/год.

При об`єктивній можливості бачити дорожню обстановку ОСОБА_2 не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не урахував дорожню обстановкута не дав дорогу транспортному засобу, що наближався праворуч, та маючи технічну можливість уникнути події, допустив порушення вимог пунктів 1.4, 1.5, підпункт «б» п. 2.3, п. 12.1 та п. 16.12, «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

п. 1.4 кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

«б») бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 16.12 на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію автомобіля «Toyota Rav 4» р\н НОМЕР_2 ОСОБА_1 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: закриті переломи VII та VIII лівих ребер, два садна обличчя, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дії водія автомобіля «BMW 530D», р\н НОМЕР_1(BG )

ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам пунктів 12.1 і 16.12 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 30.08.2018 року о 17 годині 30 хвилин він керуючи автомобілем марки «BMW 530D», р\н НОМЕР_1 ( BG ) допустив зіткнення з автомобілем «Тoyota Rav 4» на перехресті вулиць Петрашевського та Кондрашина в місті Одесі, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження. У скоєному щиро кається, та просить його суворо не карати.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення його вина доведена дослідженими судом письмовими доказами кримінального провадження, якими підтверджуються показання обвинуваченого стосовно часу, місця і обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №12018160480003409 від 31.08.2018 року;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.08.2018 із додатками схемою та фототаблицею;

-висновком щодо результатів медичного огляду №001085 від 30.08.2018 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 ознак сп`яніння не виявлено;

-постановою про визнання речових доказів від 31.08.2018 року, з якої вбачається, що автомобіль марки «BMW 530D», р\н НОМЕР_1 (BG) та автомобіль марки «Toyota Rav 4» р\н НОМЕР_2 , визнати речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018160480003409;

-висновком експерта №989-А від 12.11.2018 за результатами комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи проведеної в кримінальному провадженні №12018160480003409 та довідкою про витрати на її проведення у сумі 4290 грн, згідно якого: рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобілю «Тoyota Rav 4» р\н НОМЕР_2 та автомобілю «BMW 530D», р\н НОМЕР_1 ( BG ) на момент виникнення події, знаходилися у працездатному стані та дозволяли водіям зазначених автомобілів змінювати напрямок та характер руху в залежності від ситуації, що виникає на дорозі;

-висновком експерта №2078 від 16.10.2018 року з якого вбачається, що у ОСОБА_1 малися наступні тілесні ушкодження: закриті переломи VII та VIII лівих ребер, два садна обличчя, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

-висновком експерта №18-5258 від 25.02.2019 судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів «Тoyota Rav 4» р\н НОМЕР_2 та автомобілю «BMW 530D», р\н НОМЕР_1 ( BG ), згідно якого фактичні дії водія автомобіля «BMW 530D», р\н НОМЕР_1(BG ) ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.12.1 і п. 16.12 Правил дорожнього руху України, та з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди;

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не визнано.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 3-ої групи, працюючого ФОП, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, публічно вибачився перед потерпілим, приймаючі до уваги вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає доцільним і можливимпризначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в дохід держави, бо вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає недоцільним його застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_2 з наступних підстав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку при призначенні покарання за ч. 1 ст. 286 КК України необхідно обговорювати доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України не вимагає обов`язкового позбавлення права керування транспортними засобами, крім того обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він працює ФОП, є інвалідом 3-ої групи, має на утриманні малолітню дитину, 2014 року народження, та є єдиним годувальником у сім"ї, що також враховується судом при призначенні основного покарання. Даних про те, що обвинувачений має інші джерела доходів, суд не має. Зазначене вище суд розцінює як суттєві обставини справи, які впливають на можливість призначення додаткового покарання. Крім того, суттєвою є та обставина, що прокурор в судових дебатах просив призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді штрафу та без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, призначення покарання ОСОБА_2 в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу без позбавленн права керувати транспортними засобами, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 ч. 2 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 в межах судового розгляду зазначеного кримінального провадження, не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить3 400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід, відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави за проведення судової авто - технічної експертизи за обставинами ДТП №18-5258 від 25.02.2019 року у розмірі 6 292 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави за проведення судової авто - технічної експертизи №989 А від 12.11.2018 року у розмірі 4 290 гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07.09.2018 року на автомобіль «Тoyota Rav 4» р\н НОМЕР_2 та на автомобіль «BMW 530D», р\н НОМЕР_1 (BG).

Речові докази - автомобіль «Тoyota Rav 4» р\н НОМЕР_2 та автомобіль «BMW 530D», р\н НОМЕР_1 ( BG ) повернути відповідним власникам транспортних засобів.

Вирок може бути оскаржено до Одеського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.