Ухвала суду № 82619947, 24.06.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/742/1138/19

Єдиний унікальний № 731/225/19

УХВАЛА

24 червня 2019 року м.Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Павлов В.Г., розглянувши клопотання слідчого СВ Варвинського ВП ГУНП Карась В.В. про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019270100000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 року слідчий СВ Варвинського ВП ГУНП Карась В.В. звернувся до слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду з клопотанням, яке було погоджено прокурором Шевченко С.М., про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 05.03.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ внесені відомості за № 12019270100000044 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.203-2 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є інформація в правоохоронних органів про організацію на території смт. Варва грального бізнесу.

Необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку, вмотивована слідчим тим, що воно визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на ч.3 ст.170 КПК України, яка передбачає накладення арешту з метою збереження речових доказів на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, з долучених до клопотання матеріалів не можливо встановити чи визнавалось вилучене майно в ході проведення обшуку речовим доказом. Відсутність ухвали слідчого судді Варвинського районного суду про надання дозволу на проведення обшуку також унеможливлює ідентифікацію майна, яке підлягало вилученню. Окрім того, слід зазначити, що клопотання, всупереч пп.1 ч.2 ст.171 КПК України, не містить мотивування доцільності застосування найбільш обтяжливого способу арешту майна, з огляду на можливості його використання як доказ в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ Варвинського ВП ГУНП Карась В.В. подано без додержання вимог ст.171 КПК України, а саме належним чином не зазначено підстави і мету накладення арешту та відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на транспортний засіб, а відтак до даного клопотання необхідно застосувати положення ч.3 ст.172 КПК України.

Керуючись ст.ст.170-172 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Варвинського ВП ГУНП Карась В.В. про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019270100000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, повернути слідчому та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду В.Г.Павлов