Рішення № 82618035, 13.06.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2019 р. Справа № 924/470/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Ключки Н.М. розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький

до колективного підприємства "Цивільжитлобуд" м.Хмельницький

про стягнення 104404,49 грн., з яких: 97250,15 грн. – заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2017р. по 29.12.2018р.; 315,01 грн. - пеня; 1856,52 грн. - 3% річних; 4982,81 грн. - інфляційні нарахування

Представники сторін:

позивач: Прокопова Т.В. – за довіреністю №1/02 від 02.01.2019р.

відповідач: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача стягнення 104721,21 грн., з яких: 97250,15 грн. – заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2017р. по 29.12.2018 р.; 315,01 грн. - пеня; 2173,24 грн. - 3% річних; 4982,81 грн. - інфляційні нарахування, у зв`язку з невиконанням договору на постачання теплової енергії №1376/186 від 26.10.2007р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.05.2019р. відкрито провадження у справі №924/470/19, постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.06.2019р.

В судовому засіданні 13.06.2019р. судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим предметом спору є стягнення 104404,49 грн., з яких: 97250,15 грн. – заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2017р. по 29.12.2018 р.; 315,01 грн. - пеня; 1856,52 грн. - 3% річних; 4982,81 грн. - інфляційні нарахування.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 104404,49 грн., з яких: 97250,15 грн. – заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2017р. по 29.12.2018р.; 315,01 грн. - пеня; 1856,52 грн. - 3% річних; 4982,81 грн. - інфляційні нарахування.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором на постачання теплової енергії №1376/186 від 26.10.2007р., у зв`язку з чим в КП "Цивільжитлобуд" виникла заборгованість за період з 01.10.2017р. по 29.12.2018р.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (ухвали суду від 21.05.2019р.).

Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке.

26.10.2007р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та колективним підприємством "Цивільжитлобуд" (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №1376/186, відповідно до п. 1 якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до договору, який є невід`ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об`єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1. договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2. договору).

Енергопостачальна організація зобов`язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (п. 4.2.1., п. 4.2.2 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3 договору).

Договір набуває чинності з 26.10.2007р. та діє до 26.10.2008р. Договір припиняє свою дію у випадку закінчення строку, на який він був укладений. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Додатком №1 до договору сторонами передбачено, що теплова енергія постачається у приміщення по вул АДРЕСА_1 , площею 570,60 кв.м.

Відповідно до технічного паспорту від 25.02.2003р. КП "Цивільжитлобуд" орендувало приміщення по вул. Кам`янецькій, 47, площею 570,60 кв.м. в МПК по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (балансоутримувач).

Згідно акту приймання-передачі від 29.12.2016р. відповідач передав балансоутримувачу приміщення площею 372,10 кв.м.

Як вбачається з акту про обстеження системи централізованого опалення від 14.09.2017р. опалювальна площа приміщення по вул. Кам`янецькій, 47, яке орендує КП "Цивільжитлобуд" зменшилася на 198,5 кв.м.

В період з жовтня 2017р. по жовтень 2018р. відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів на загальну суму 97250,15 грн., зокрема: №186 від 30.10.17р. на суму 2956,93 грн., №186 від 28.11.17р. на суму 12265,11 грн., №186 від 28.12.17р. на суму 11700,97 грн., №186 від 29.01.18р. на суму 12789,47 грн., №186 від 26.02.18р. на суму 13261,07 грн., №186 від 29.03.18р. на суму 14875,69 грн., №186 від 10.04.18р. на суму 3265,49 грн., №186 від 26.10.18р. на суму 2694,69 грн.

Враховуючи, що відповідач не сплати вартість поставленої теплової енергії, позивач звернувся з позовом про стягнення 104404,49 грн., з яких: 97250,15 грн. – заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2017р. по 29.12.2018р.; 315,01 грн. - пеня; 1856,52 грн. - 3% річних; 4982,81 грн. - інфляційні нарахування.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2007р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та колективним підприємством "Цивільжитлобуд" (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №1376/186, відповідно до п. 1 якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно з п.п. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.3. договору оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 97250,15 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: рахунками на оплату спожитої теплової енергії згідно затверджених тарифів, виставленими за період з жовтня 2017р. по жовтень 2018р. та розрахунком заборгованості.

Відповідачем наявність боргу не спростовано, доказів його погашення не надано.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення 97250,15 грн. за отримані послуги з теплопостачання є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 1856,52 грн. - 3% річних та 4982,81 грн. - інфляційні нарахування.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов`язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов`язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (в частині 3% річних) вбачає їх обґрунтованими та правомірними. Тому заявлені до стягнення 3% річних в розмір 1856,52 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 4982,81 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені позивачем правомірно з урахуванням положень ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" здійснено нарахування пені в розмірі 315,01 грн.. яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. ст. 73, 76-79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Танасюк О.Є. на лікарняному з 14.06.2019р. по 21.06.2019р. (включно), 22.06.2019р., 23.06.2019р. – вихідні дні.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з колективного підприємства "Цивільжитлобуд" (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 47, ідентифікаційний код 01274231) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, ідентифікаційний код 03356571) 97250,15 грн. (дев`яносто сім тисяч двісті п`ятдесят гривень 15 коп.) основної заборгованості, 315,01 грн. (триста п`ятнадцять гривень 01 коп.) пені, 1856,52 грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість гривень 52 коп.) 3% річних, 4982,81 грн. (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дві гривні 81 коп.) інфляційних нарахувань, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 24.06.2019р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 – позивачу, міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" (29000,м.Хмельницький,вул. Пересипкіна,5); 3-відповідачу, колективне підприємство "Цивільжитлобуд" (29000, м.Хмельницький, вул. Кам`янецька, 47). Всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення