Рішення № 82615977, 27.05.2019, Оболонський районний суд міста Києва

27.05.2019 Справа № 756/16234/18

Ун.756/16234/18

Пр.2/756/2638/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря судових засідань Ковган О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтувала наступним. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік сестри позивача ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , 1/4 частина якої належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.12.1999, а інші 3/4 частини він прийняв у спадщину після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно з яким зазначену вище квартиру він заповів позивачу, оскільки інших родичів не мав. Позивач у встановлений законом строк звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після його смерті, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру. Позивач намагалася у позасудовому порядку отримати дублікат свідоцтва про право власності на житло від 14.12.1999, проте позитивного результату це не дало.

Посилаючись викладене, просить суд визнати за нею у порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 14.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Від представника позивача Ярмоленка А.М. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду відзив, в якому просив прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства та на підставі поданих стороною доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.03.2018.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з заповітом від 05.01.2018, посвідченим державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Кедою О.В., за життя ОСОБА_2 заповів належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1

21.11.2018 ОСОБА_1 звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2

Постановою державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Кеди О.В. від 21.11.2018 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначену квартиру.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до положень ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами ст. ст. 1268 - 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як убачається з матеріалів справи, 11.04.2018 позивач звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заяв від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходило. Отже, позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом після його смерті. Такі обставини підтверджені копією матеріалів спадкової справи № 342-2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2

До складу спадкового майна увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою КП Київської міської ради «Київське міське БТІ» від 19.04.2018, по 1/4 частини вказаної квартири зареєстровані за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.12.1999 Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва на підставі розпорядження № 1801; 1/4 частина квартири зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 11 від 13.03.2018 № 8-549; та 1/4 частина зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою № 11 від 05.02.2010 № 8-230.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Єдиним спадкоємцем після її смерті був чоловік - ОСОБА_2 , якому вона на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, про що свідчить заповіт від 13.02.2013, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевською Н.В. Однак, за життя ОСОБА_2 не встиг оформити свої спадкові права після смерті дружини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, згідно довідки Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА в м. Києві від 19.04.2018 ОСОБА_3 по день смерті була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 . В цій же квартирі, починаючи з 22.07.1980 та до 22.03.2018 був зареєстрований ОСОБА_2 .

Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , з заявою про відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертався, він вважається таким, що прийняв спадщину після її смерті та відповідно набув прав на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 .

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено судом вище, позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом щодо майна померлого ОСОБА_2 Спадкоємець за своє життя набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на квартиру. Позивач зверталася до Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації з заявою про видачу дублікату свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 , проте органом приватизації було повідомлено про неможливість видати дублікат, оскільки законодавством не передбачено можливості його видачі уповноваженій особі померлого власника.

Отже, позивач у позасудовому порядку позбавлена можливості вирішити питання про визнання за собою права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.12.1999, а тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на цю частину квартири.

Водночас суд не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на 1/4 частину квартири, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 13.03.2008 Одинадцятою київською нотаріальною конторою та на 1/4 частини квартири, яка належала спадкодавцю на підставі договору дарування, посвідченого 05.02.2010 Одинадцятою київською нотаріальною конторою, оскільки позивач не позбавлена можливості отримати дублікати цих документів у позасудовому порядку шляхом звернення до нотаріальної контори та оформлення спадкових спарв.

За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позову в обсязі та з підстав, зазначених вище.

З викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.12.1999 Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва на підставі розпорядження № 1801.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Майбоженко