Рішення № 82615014, 21.06.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/891/19

Номер провадження 2/573/286/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко Оксана Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сульське Білопільського району Сумської області померла її мати – ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала без реєстрації разом із донькою за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 Після смерті матері ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Річківське», розміром 2,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 . За життя спадкодавець не складала заповітного розпорядження. Вказує, що фактично вступила в управління спадковим майном шляхом проживання зі спадкодавцем до дня смерті за однією адресою, зберігання особистих документів, в тому числі й оригіналу сертифікату за земельну частку (пай), розпоряджалась речами померлої. На даний час спадщина ніким не успадкована та юридично не оформлена. Маючи намір прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , позивач звернулась до приватного нотаріуса, однак в оформленні спадщини їй було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Внаслідок складних сімейних обставин, скрутного фінансового становища та інших життєвих обставин, позивачем був пропущений з поважних причин встановлений законом строк для прийняття спадщини. Посилаючись на вище викладені обставини, оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадщину за законом в інший спосіб, строк для прийняття спадщини якою був пропущений через поважні, об`єктивні та незалежні від неї обставини, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою від 24 травня 2019 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а. с. 27).

Представник відповідача – Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області у підготовче засідання не з`явився. Сільський голова письмовою заявою повідомив, що позов визнають, просить розглянути справу без участі представника сільської ради (а. с. 26).

Третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Бойко О.І. у підготовче засідання також не з`явилась. Нотаріус надіслала письмову заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 23).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що матір`ю позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 6).

Згідно із свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу у 1969 році отримала прізвище чоловіка – ОСОБА_5 (а. с. 6).

ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) розміром 2,97 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Річківське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 13 березня 2001 року на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 06 березня 2001 року № 1585 (а. с. 8).

У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сульське Білопільського району Сумської області (а. с. 7)

Довідкою Верхосульського старостату Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області від 23 квітня 2018 року № 162 встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживала в АДРЕСА_2 без реєстрації разом із своєю донькою - ОСОБА_1 з 2005 року по день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9).

Зі змісту довідки, виданої виконкомом Річківської сільської ради від 17 травня 2018 року за № 557 вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території сільської ради не була зареєстрована (а. с. 10).

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту письмового роз`яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Бойко О.І. від 13 травня 2019 року № 651/01-16 вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вдається можливим у зв`язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 11).

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області від 01 червня 2019 року, спадкова справа після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 22).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 за законом. Однак, вона не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця внаслідок складних сімейних обставин, скрутного фінансового становища та інших життєвих обставин.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, враховуючи наведені вище норми закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30 травня 2008 року № 7, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: с. Річки, вул. Центральна, буд. 6 Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04390239), третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Бойко Оксана Іванівна (місце знаходження: АДРЕСА_3 , Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Центральна, буд. 5, прим. 2), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя