Рішення № 8261426, 10.03.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

10.03.2010 справа № 5020-7/009

За позовом Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради, м. Севастополь,

до відповідача –Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11»Севастопольської міської Ради, м. Севастополь,

про стягнення 15123,15 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Іванов П.П. –юрисконсульт договірно-претензійного відділу, довіреності № 5127 від 14.12.2009 (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача –Михайлова Н.В. –представник по довіреності № 694 від 31.10.2009 (довіреність у справі)

Сутьспору:

Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради, м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11», м. Севастополь, про стягнення 15123,15 грн. заборгованості, з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних.

У засіданні суду, яке відбулось 20.01.2010, представник позивача надав суду заяву від 20.01.2010, в якій просив вважати вірним найменуванням відповідача: Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11»Севастопольської міської Ради, яка була судом задоволена.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву від 10.03.2010, в якій позивач відмовився від позову в частині стягнення 2160,45 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 360,57 грн. і просив провадження у справі у вказаній частини припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, вказавши, що наслідки часткової відмови від позову йому відомі.

Таким чином позивач у цій заяві просив стягнути з відповідача 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн. основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн.

З урахуванням викладеного судом було винесено ухвалу від 10.03.2010 про припинення провадження у справі в частині стягнення 2160,45 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 360,57 грн. на підставі п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позов щодо стягнення з відповідача 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн. основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн., підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав суду клопотання, в якому, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства просив надати Комунальному підприємству «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11» Севастопольської міської Ради розстрочку виконання судового рішення про стягнення 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн.

основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн., на 12 місяців зі сплатою по 1050,17 грн. щомісячно.

Представник позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення не заперечував, про що письмово зазначив на цьому клопотанні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

11.07.2006 між сторонами був укладений договір № 217 купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. цього договору у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, продавець (позивач) зобов’язувався передати покупцю (відповідачу) теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно і належної якості, а покупець –прийняти та оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно з п. 2.2. договору тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що продавець має попередити покупця через засоби масової інформації.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по усіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, згідно виставленого продавцем рахунку у сумі не меншій від 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерозрахунком за фактично відпущену теплову енергію (п. 4.6. договору).

Остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифів, які діють на день одержання теплової енергії. Рахунок вважається одержаним покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неодержання рахунку за розрахунковий місяць (п. 4.7. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, у зв’язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем за період з березня 2007 року по листопад 2009 року у сумі 11302,01 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з п.п. 2 п. 6.1. вищезазначеного договору покупець несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством та даним договором за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 86,31 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Контррозрахунків на розрахунки сум основного боргу, пені, 3% річних та індексу інфляції, здійснені позивачем, відповідачем суду не надано.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн. основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

Також, як було зазначено вище, представник відповідача у засіданні суду надав клопотання, в якому, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства просив надати Комунальному підприємству «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11»Севастопольської міської Ради розстрочку виконання судового рішення про стягнення 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн. основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн., на 12 місяців зі сплатою по 1050,17 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, за заявою сторони, суд розглядає це питання у судовому засіданні та у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

У зв’язку з тим, що представник позивача у судовому засіданні проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення не заперечував, про що письмово зазначив на вищезазначеному клопотанні відповідача, та оскільки це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим частково задовольнити клопотання Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11»Севастопольської міської Ради про надання йому розстрочки виконання судового рішення щодо стягнення 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн. основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн., з наданням відповідачу розстрочки виконання судового рішення, згідно наступного графіку погашення заборгованості:

з березня 2010 по січень 2011 –по 1050,17 грн. щомісячно;

у лютому 2011 –1050,26 грн.

За таких обставин, позов щодо стягнення 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн. основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн., підлягає задоволенню, з наданням відповідачу розстрочки виконання рішення суду згідно вищевказаного графіку.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 15.03.2010.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11»Севастопольської міської Ради (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 78, ідентифікаційний код 03360644, р/р 26002301631 в УСБ у м. Севастополі, МФО 324195, або з інших рахунків) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 2603700017270 у Севастопольській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986, або на інші рахунки) 12 602,13 грн., у тому числі 11302,01 грн. основного боргу, 86,31 грн. пені, 993,93 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 219,88 грн. з наданням розстрочки виконання рішення суду згідно наступного графіку погашення заборгованості:

з березня 2010 по січень 2011 –по 1050,17 грн. щомісячно;

у лютому 2011 –1050,26 грн.

3). Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11»Севастопольської міської Ради (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 78, ідентифікаційний код 03360644, р/р 26002301631 в УСБ у м. Севастополі, МФО 324195, або з інших рахунків) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 2603700017270 у Севастопольській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986, або на інші рахунки) 126,02 грн. державного мита та 196,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина