Рішення № 8261352, 02.03.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02.03.2010 справа № 5020-4/123-5/649-12/023 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом

Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб”

(вул. Терещенко, 14 А, місто Севастополь, 99011)

до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради

(вул. Папаніна, 1 А, місто Севастополь, 99001),

Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011),

про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна та зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна,

за участю представників:

позивача –Кісса О.М., довіреність №8 від 19.01.2010;

Чепелевої О.І., довіреність №12 від22.02.2010;

Бойченка В.І., директора, паспорт серії АР 088385, виданий Гагарінським РВ

УМВС України в місті Севастополі 13.01.1998;

відповідачів - не з’явились;

третьої особи - не з’явились.

Закрите акціонерне товариство “Севгорснаб” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради (далі –Відповідач 1) про визнання за позивачем права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: вул. Камишове шосе, 59, а саме: навіс (літера Б, розміром 24,6 х 5,88 м), склад (літера В, розмір 29,55 х 12,5 м), прибудова (літера Г, розмірі 48,6 х 7,2 м), склад (літера Д, розмір 29,83 х 12,33 м), склад (літера Е, розмір 29,89 х 12,37 м), прибудова до службової будівлі (літера А), про зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказані об’єкти нерухомого майна були зведені позивачем на земельній ділянці, яка надана йому в оренду на 25 років для обслуговування адміністративно-складських будівель і споруд бази підприємств. Реконструкція хоча і здійснювалась самочинно, проте чиї-небудь права не порушує, Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради виконало відповідні інвентарні роботи. Тому Позивач вважає, що в силу положень статей 376, 415 Цивільного кодексу України, є наявними підстави для визнання за ним права власності на новостворене майно у судовому порядку.

Ухвалою від 07.05.2008 до участі у справі у якості другого відповідача залучено Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –Відповідач 2), а у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Севастопольську міську Раду.

Ухвалою від 28.08.2008 у справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження у справі зупинено, матеріали справи направлені до Севастопольського відділення Харківського науково –дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. 20.02.2009 та 20.05.2009 на адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи, а також висновки судової економічної експертизи № 783 від 19.02.2009, та висновки судової будівельно-технічної експертизи № 778 від 15.05.2009.

Відповідач - Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна„ Севастопольської міської Ради, позовні вимоги не визнав, вважає що позивач не має права вимагати визнання права власності на об’єкти нерухомого майна які самочинно збудовані.

Відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, позовні вимоги не визнав, пояснив, що дозвіл на будівництво позивачеві не видавався, технічна документація не оформлювалась, таким чином, майно вважається самовільно збудованим та таким, що не підлягає державної реєстрації.

В судовому засіданні 02.03.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна„ Севастопольської міської Ради явку уповноваженого представника в судове засідання 02.03.2010 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, до початку судового засідання надав клопотання (вх. №1398-д від 22.02.2010) про розгляд справи у відсутність свого представника /а.с.129/.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання 02.03.2010 не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою від 02.03.2010 провадження у справі №5020-4/123-5/649-12/023 припинено в частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Севгорснаб” до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради про зобов’язання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради здійснити державну реєстрацію права власності Закритого акціонерного товариства „Севгорснаб” (вул. Терещенко, 14 А, місто Севастополь, 99011 ідентифікаційний код 05494403) на об’єкти нерухомого майна: навіс літера Б, розміром 24,6 х 5,88 м., вартістю 1 691,67 грн.; склад літера В розмір 29,55 х 12,5 м., вартістю 11 376 грн.; прибудова літера Г, розмір 48,6 х 7,2 м., вартістю 8 676,6 грн.; склад літера Д, розмір 29,83 х 12,33 м., вартістю 11 376 грн.; склад літера Е, розмір 29,89 х 12,37 м., вартістю 28 813,6 грн.; прибудова до службової будівлі літера А, вартістю 6 987,78 грн., всього 6 (шість) будівель загальною вартістю 68 921,65 грн., що розташовані на земельній ділянці по вул. Камишове шосе, 59 в м. Севастополь, у зв’язку із тим, що спір у відповідній частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представників Відповідачів та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди земельної ділянки без номеру від 09.11.07, між Севастопольської міською Радою, з одного боку та Закритим акціонерним товариством „Севгорснаб” позивачу надано в строкове платне користування 1,9274 га землі, для обслуговування адміністративно-складських будівель і споруд бази, розташованої на земельній ділянці по вул. Камишове шосе, 59 в м. Севастополі, з віднесенням земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення.

Як встановлено в ході розгляду справи, на зазначеній земельній ділянці були розташовані приватизовані позивачем об’єкти нерухомості, право на які перейшло до нього в порядку правонаступництва від Управління матеріально-технічного забезпечення Севастопольського міськвиконкому.

В ході здійснення господарської діяльності позивач протягом 1991 року у зв’язку з виробничою необхідністю здійснював будівництво, зокрема, було збудовано:

1. Літера Б, Навіс розміром 24,6 х 5,88 м., вартістю 1 691,67 грн.;

2. Літера В Склад розмір 29,55 х 12,5 м., вартістю 11 376 грн.;

3. Літера Г, Прибудова розмірі 48,6 х 7,2 м., вартістю 8 676,6 грн.;

4. Літера Д, Склад розмір 29,83 х 12,33 м., вартістю 11 376 грн.;

5. Літера Е, Склад розмір 29,89 х 12,37 м., вартістю 28 813,6 грн.;

6. Літера А, Прибудова до службової будівлі вартістю 6 987,78 грн.,

всього 6 (шість) будівель загальною вартістю 68 921,65 грн., що розташовані на земельній ділянці по вул. Камишове шосе, 59 у м. Севастополь.

Частиною першою та п’ятою статті 376 Цивільного кодексу України, передбачено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належно затвердженого проекту. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що вищезазначені будівлі та споруди належать позивачу, їх будівництво завершене і за висновками технічного обстеження будівель та споруд вони знаходяться в нормальному стані та без порушення санітарних норм. За висновками судової будівельно-технічної експертизи №778 від 15.05.09 у господарській справі об’єкти складського комплексу, а саме: навіс (літера Б, розміром 24,6 х 5,88 м), склад (літера В розмір 29,55 х 12,5 м), прибудова (літера Г, розмірі 48,6 х 7,2 м), склад (літера Д, розмір 29,83 х 12,33 м), склад (літера Е, розмір 29,89 х 12,37 м), прибудова до службової будівлі (літера А), які розташовані за адресою: вул. Камишове шосе, 59, є об’єктами нерухомого майна, що є підставою для звернення до суду для визнання права власності на самочинно збудовані об’єкти в порядку статті 376 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом ґ частини першої статті 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як встановлено судом, будівництво відбулось протягом 1991 року на земельній ділянці, в подальшому відведеній Позивачеві для обслуговування існуючих адміністративно-складських будівель і споруд бази, однак, без належного дозволу та затвердженого проекту.

Право користування земельною ділянкою, на якій у 1991 році Позивачем були побудовані спірні об'єкти нерухомого майна у Позивача виникло на підставі договору про право користування землею на умовах оренди №69 від 21.05.96, який у подальшому продовжувався відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 16.05.07 №1947 договором оренди земельної ділянки б/н від 09.11.07 між Севастопольської міською Радою, з одного боку, і Закритим акціонерним товариством „Севгорснаб” з іншого боку.

Згідно з частиною третьої статті 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд враховує наявні у Позивача документи на право користування земельною ділянкою, що вільна від обтяжень, майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, тому будівництво на такій земельній ділянці безпосередньо стосується прав власника землі та користувача земельної ділянки, тобто Севастопольської міської Ради та Позивача, які не порушені.

Заперечень проти розташування спірних об'єктів нерухомого майна зі сторони відповідачів та інших осіб не подано.

Також судом врахований факт перебування нерухомого майна на яке Позивач просить визнати право власності, на його балансі, що підтверджується балансом підприємства на 1 січня 1997 року /а.с. 113, 114/, пояснювальною запискою до фінансово-майнового звіту на 1996 рік /а.с. 115, 116/, звітом про фінансово-майновий стан підприємства на 01 січня 1997 року /а.с. 117-119/, розрахунком амортизаційних відрахувань за 1996 рік /а.с.118-125/.

Акти введення до експлуатації Позивачем не отримувались, оскільки споруди є самовільно зведеними.

Таким чином, об’єкти, які завершені будівництвом і придатні для використання у господарській діяльності Позивача у відповідності до визначених цілей, на вимогу позивача можуть бути визнані за ним на праві приватної власності, оскільки судом досліджено права осіб, яких може стосуватись самочинне будівництво, і порушень прав інших осіб не встановлено.

Позивачем доведено, що об’єкти споруджено ним для використання у власних господарських цілях на земельній ділянці, наданій в оренду для обслуговування адміністративно-складських будівель і споруд бази з віднесенням земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення, що не заперечується представниками відповідачів та третьої особи, тому перешкод у визнанні за позивачем права власності на спірні об’єкти нерухомого майна, судом не встановлено.

Частина третя статті 18 Закону України «Про основи містобудування»на положення якої посилається у своїх запереченнях Відповідач 2, виключена згідно із Законом України від 16.09.2008 N509 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву». За таких обставин, суд визнає, що споруди, які є предметом спору, зведено самочинно, але під них надано у встановленому законом порядку земельну ділянку, а тому заявлена позовна вимога про визнання за позивачем права власності на об`єкти нерухомого майна, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Закритим акціонерним товариством „Севгорснаб” (вул. Терещенко, 14 А, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 05494403) право власності на об’єкті нерухомого майна:

Навіс літера Б, розміром 24,6 х 5,88 м., вартістю 1 691,67 грн.;

Склад літера В розмір 29,55 х 12,5 м., вартістю 11 376 грн.;

Прибудова літера Г, розмірі 48,6 х 7,2 м., вартістю 8 676,6 грн.;

Склад літера Д, розмір 29,83 х 12,33 м., вартістю 11 376 грн.;

Склад літера Е, розмір 29,89 х 12,37 м., вартістю 28 813,6 грн.;

Прибудова до службової будівлі літера А, вартістю 6 987,78 грн.

Всього 6 (шість) будівель загальною вартістю 68 921,65 грн., що розташовані на земельній ділянці по вул. Камишове шосе, 59 у м. Севастополь.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 04.03.2010.