Рішення № 8261323, 22.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22.02.2010 справа № 5020-7/384 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод Лазарєвське адміралтейство», м. Севастополь,

до відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера», м. Севастополь,

про стягнення 412183,84 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Молчанов А.О. –представник по довіреності від 29.04.2009 (к/копія довіреності у справі), Приймак А.І. – представник по довіреності від 29.04.2009 (довіреність у справі)

Від відповідача –не з’явився

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод Лазарєвське адміралтейство», м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера», м. Севастополь, про стягнення 412183,84 грн. збитків.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду міста Севастополя від 17.12.2009, від 13.01.2010 та від 02.02.2010 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

13.02.2008 між сторонами був укладений договір № 1798.

Відповідно до п. 1.1. цього договору замовник (позивач) доручив (лист-замовлення № 29-1087 від 25.06.2007) та зобов’язався прийняти і оплатити, а підрядник (відповідач) зобов’язався виконати роботи з виготовлення міжелементних з’єднань на замовлення С-133/641Б.

Згідно з п. 1.2. договору обсяг, характер робіт та поставок, що виконуються за даним договором, визначаються узгодженою з замовником кошторисною калькуляцією № 3291, яка є невід’ємною частиною договору, підставою для виконання, прийомки та оплати робіт.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орієнтовна договірна відпускна вартість робіт в обсязі кошторисної калькуляції № 3291 у відповідності з протоколом ціни № 798, який є невід’ємною частиною договору, складає 617 898,60 грн., у тому числі ПДВ –102983 грн. Тверда договірна вартість встановлюється при 80% готовності робіт.

У відповідності з п. 3.2. договору оплата робіт здійснюється замовником за рахунками підрядника у наступному порядку:

-          1 платіж –передоплата у сумі 412 183,84 грн., враховуючи ПДВ – на придбання технологічної комплектації та передмонтажних матеріалів протягом 5 банківських днів після підписання договору;

-          решта платежів до 80% технічної готовності –щомісячно на 30 число кожного місяця з оформленням акту виконаних робіт за технологічно виконані етапи робіт;

-          остаточний розрахунок за вирахуванням попередніх платежів від узгодженої сторонами твердої договірної відпускної вартості робіт - протягом 5 банківських днів з моменту підписання приймально-здавального акту про виконання робіт на 100% та виставлення рахунку.

Строк виконання ЕМР (робіт) - 3 квартал 2008 року (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору строки виконання робіт віддаляються:

У разі несвоєчасного чи неповного розрахунку замовника з підрядником за виконані роботи (п.п. 4.2.1. договору).

У випадку зриву строків виконання замовником своїх зобов’язань за даним договором.

У таких випадках про нові строки виконання робіт сторони домовляються шляхом обміну листами або додатковими угодами (п.п. 4.2.2. договору).

Згідно з п. 6.1. Договору підрядник зобов’язувався виконати роботи у суворій відповідності з переданою замовником проектної документації по діючій технології та забезпечити необхідний рівень якості робіт.

Сторонами також було підписано протокол узгодження розбіжностей до вищевказаного договору № 1798 від 13.02.2008, датований 25.02.2007.

Представниками позивача у ході розгляду справи було зазначено, що у вказаному протоколі допущено опечатку при вказанні його дати, у зв’язку з чим просили вважати його вчиненим 25.02.2008.

Жодних письмових заперечень з цього приводу відповідачем суду надано не було.

У цьому протоколі сторони узгодили зміст п. 4.1. договору, визначивши, що строк виконання робіт за вищевказаним договором складає 5,5 місяців з дня отримання грошових коштів з передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 93004 від 13.02.2008 на суму 412 183,84 грн., з ПДВ.

На виконання умов вищевказаного договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до нього, позивач свої зобов’язання виконав, перерахувавши відповідачу 412 183,84 грн. передоплати, у тому числі: 360000,00 грн. за платіжним дорученням № 1 від 28.02.2008 та 52183,84 грн. - за платіжним дорученням № 282 від 28.02.2008, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Однак, відповідач, у порушення умов вищезазначеного договору, не приступив до виконання своїх зобов’язань перед позивачем та не виконав роботи у строки, визначені договором та протоколом узгодження розбіжностей до нього.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до відповідача з листом № 29-606 від 17.09.2009, в якому відмовився від договору та просив повернути йому суму передоплати у розмірі 412 183,84 грн.

В обґрунтування одержання відповідачем цього листа, позивач надав суду відповідь Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», в якій зазначено, що вказаний лист був одержаний уповноваженим представником відповідача 21.09.2009 під розписку.

З метою підтвердження цієї інформації, судом був направлений власний запит з цього приводу на адресу Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Відповіддю Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»№ 85 від 22.02.2010 вказану інформацію підтверджено.

Проте, зазначений лист було залишено без відповіді та виконання, у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилався на те, що у провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває заява Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера», яку було подано 14.05.2009.

Ухвалою суду від 18.05.2009 зазначену заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

29.07.2009 у офіційному виданні Верховної Ради України –газеті «Голос України, випуск № 139 –було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера», та повідомлено про прийняття заяв санаторів та кредиторів протягом місяця з дня опублікування цього оголошення.

У зв’язку з викладеним відповідач вважає вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 412 183,84 грн. такими, що заявлені з пропуском строку для подання заяв конкурсних кредиторів, у зв’язку з чим вони, на думку відповідача, є погашеними в силу вимог п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до абзацу 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про визнання відповідача банкрутом було порушене 18.05.2009.

Вимоги ж позивача у даній справі виникли лише після відмови від договору –після 21.09.2009.

Таким чином вимоги позивача до відповідача є поточними, у зв’язку з чим заперечення відповідача щодо того, що ці вимоги вважаються погашеними у порядку п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судом до уваги не приймаються як неспроможні.

У відповідності зі ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник

зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У відповідності з частиною другою ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до частини першої ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на будь-яку форму права і за яку чинним законодавством передбачено відповідальність.

Визначення особи як правопорушника нероздільно пов’язано з необхідністю доведення наявності причинно –наслідкового зв’язку між винною дією особи та настанням негативних наслідків.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення, тобто винною дією є невиконання, неналежне виконання або, у даному випадку, відмова від виконання зобов’язання.

З вищенаведеного вбачається, що відмова Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера», м. Севастополь, від виконання умов вищевказаного договору та неповернення ним позивачу суми перерахованої передоплати у розмірі 412 183,84 грн., є винною протиправною дією відповідача, яка потягнула спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод Лазарєвське адміралтейство», м. Севастополь, збитків.

Таким чином, в поведінці відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера», м. Севастополь, наявні всі ознаки правопорушення, а саме:

-          протиправна дія, виражена в односторонній відмові відповідача від виконання зобов’язань за вищевказаним договором № 1798 від 13.02.2010, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до нього;

-          вина відповідача, тобто невжиття заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату;

-          причинно –наслідковий зв'язок між протиправною дією та шкідливим результатом (збитками), тобто виражений у неможливості позивача використовувати грошові кошти у сумі 412 183,84 грн., перераховані відповідачу в якості передоплати, у власній господарській діяльності;

-          шкідливий результат протиправної дії, тобто спричинення позивачу збитків в сумі 412 183,84 грн.

За викладених обставин, відповідач, на виконання приписів частини першої ст. 218 Господарського кодексу України має бути притягнутий до господарсько –правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто він має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

З вимог даної норми випливає, що обов'язок по доведенню застосування мір, спрямованих на зменшення збитків закон покладає на сторону господарського відношення, що порушила зобов'язання, тобто на відповідача у даній справі –Відкрите акціонерне товариство «Севастопольське підприємство «Ера», м. Севастополь.

Жодних доказів вжиття заходів, спрямованих на зменшення збитків, відповідач суду не представив.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод Лазарєвське адміралтейство», м. Севастополь, законодавчо та документально обґрунтовані, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 01.03.2010.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера»(99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, б. 15, ідентифікаційний код 14311057, р/р 260800016464 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне російсько-українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод Лазарєвське адміралтейство»(99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, ідентифікаційний код 30394016, р/р 26003300114724 у КФ ВАБ м. Сімферополь, МФО 308047, або на інші рахунки) 412 183,84 грн. збитків, а також 4121,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина