Рішення № 82613128, 13.05.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. Справа № 911/395/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОРАВСЬКА НИВА»

до Фермерського господарства «Озерце»

про розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю представників

позивача: Вак О.В. – адвокат, дов. № 27/04-005-Д від 27.06.2018;

відповідача: Гаврилюк С.В. – керівник.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОРАВСЬКА НИВА» (далі – позивач, ТОВ «ЖОРАВСЬКА НИВА») з позовом до Фермерського господарства «Озерце» (далі – відповідач, ФГ «Озерце»), в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 14.06.2017, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Жоравське» та ФГ «Озерце», на земельну ділянку площею 23,2414 га, кадастровий номер НОМЕР_1 0021, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 14.06.2017, а саме систематичну несплату орендних платежів за користування земельної ділянкою, що, на переконання позивача, є підставою для розірвання договору оренди землі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.03.2019.

05.03.2019 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, у якому позов не визнається в повному обсязі. Відповідач стверджує, що не приступав до користування земельною ділянкою, а позивачем не нараховувалась орендна плата за 2017-2018 рр. Крім того відповідач зазначив, що за домовленістю сторін та відповідно до п. 9 спірного договору в рахунок орендної плати відповідачем надано послуг на суму, що значно перевищує плату за весь передбачений договором оренди час користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 11.03.2019 підготовче засідання було відкладено на 01.04.2019.

В підготовчому засіданні 01.04.2019 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження, внаслідок чого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.04.2019.

Ухвалою суду від 22.04.2019 розгляд справи по суті відкладено на 13.05.2019.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

13.05.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

14.06.2017 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Жоравське», яке в подальшому перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОРАВСЬКА НИВА», (орендодавець) та ФГ «Озерце» (орендар) укладено договір оренди землі (далі – договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне використання земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Київської області Яготинського району, Жоравської сільської ради.

За умовами п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 3225581600:03:002:0021 загальною площею 23,2414 га, у тому числі ріллі 23,2414 га.

Згідно з п. 5 договору останній укладено на 30 (тридцять) років.

Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки ділянки на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексацій. Орендна плата вноситься один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами (п. п. 6-9 договору).

Пунктами 15, 16 договору погоджено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача здійснюється за актом приймання-передачі та вважається належною з дати реєстрації договору.

Відповідно до п. 24 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

У пункті 27 договору зазначено, що орендар зобов`язаний, в тому числі, своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другої сторони обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 32 договору).

За змістом п. 37 договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Між сторонами було підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди землі від 14.06.2017, а також акт визначення меж земельної ділянки в натурі/на місцевості/.

22.06.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 21126728 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 23,2414 з кадастровим номером 3225581600:03:002:0021 за ФГ «Озерце».

Звертаючись з позовом до суду про розірвання договору, позивач стверджує, що відповідач з моменту укладення вказаного договору жодного разу не сплатив орендну плату, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі, право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Законом України «Про оренду землі» встановлено, що:

- договір оренди землі припиняється також в інших, крім визначених частиною 1 цієї статті, випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 31);

- на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32);

- спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід зазначити, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені наведеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі № 908/109/17 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Судом встановлено, що 04.04.2018 між сторонами складено та підписано Акт № 1 про зарахування зустрічних зобов`язань на виконання п. 9 договору, відповідно до якого сторони визнають, що орендар ФГ «Озерце» став кредитором відносно орендодавця СТОВ «Жоравське» основного боргу згідно договорів: надання юридичних послуг на суму 1120000,00 грн.; фінансової допомоги (позики) – 48000,00 грн.; позики – 2250000,00 грн. та нарахованих відсотків і санкцій і домовились про зарахування частини цього боргу в рахунок орендних платежів. В зазначеному Акті сторони погодили, що зарахування буде здійснюватись щорічно у розмірі в залежності від суми нормативної оцінки та фактичного використання земельної ділянки орендарем ФГ «Озерце».

Крім того в матеріалах справи міститься лист позивача від 04.04.2018, адресований відповідачу, в якому повідомляється зокрема, що орендована ФГ «Озерце» земельна ділянка з кадастровим номером 3225581600:03:002:0021 загальною площею 23,2414 га згідно договору від 14.06.2017 у 2017-2018 рр. використовується СТОВ «Жоравське», тому орендна плата не нараховується (у тому числі шляхом зарахування зустрічних зобов`язань).

Обґрунтовуючи позов, позивач визначив підставою розірвання договору систематичну несплату відповідачем орендної плати, тобто систематичне порушення істотної умови договору, поряд з тим, позивачем не надано розрахунок орендної плати, належної до сплати орендарем, з визначенням розміру заборгованості, на яку посилається позивач, з урахуванням складеного між сторонами Акту № 1 від 04.04.2018 про зарахування зустрічних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладені вище обставини справи та з урахуванням наведених приписів законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що факт систематичної несплати відповідачем орендної плати, на підставі якого заявлені позовні вимоги, позивачем недоведений, ознаки критерію істотності порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, суд не вбачає, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позову.

Судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.06.2019.

Суддя О.В. Щоткін