Рішення № 8261296, 22.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22.02.2010 справа № 5020-3/015 За позовом          Комунального підприємства „Севміськводоканал”

Севастопольської міської Ради

(вул. Адм. Октябрьського, буд. 4, м. Севастополь, 99011)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-траст”

(вул. Карантинна, 16, м. Севастополь, 99008)

про стягнення 7490,88 грн.

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (КП „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради) –Зайцева О.О., начальник юридичного відділу, довіреність №20/2-12 від 05.01.2010;

відповідач (ТОВ „Сапфір-траст”) –Свєшніков І.А., директор, наказ №3/2-к від 03.09.2001, паспорт серії ЕС №852860, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 20.11.1998.

Суть спору:

26.01.2010 Комунальне підприємство „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-траст” (далі –відповідач) про стягнення 7490,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, самовільно приєднався до систем міського водопостачання.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на позов /арк. с. 37/, в якому позовні вимоги не визнав, мотивуючи свою позицію тим, що підключення до систем міського водопостачання було узгоджено ним з КП „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради та здійснено за участю представників позивача. Тому своє підключення до системи міського водопостачання він не вважає самовільним.

У судовому засіданні 09.02.2010 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 22.02.2010.

Після перерви судове засідання продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 між Комунальним підприємством „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сапфір-траст” (Абонент) був укладений договір №2028 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі –Договір) /арк. с. 8-9/.

16.09.2008 працівниками Комунального підприємства „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради при обстеженні систем водопостачання по вул. Хрустальова, 35-Г був виявлений факт самовільного (без узгодження з позивачем) приєднання відповідача до систем міського водопостачання /арк. с. 25/. Також виявлено, що відповідачем встановлено водолічильник МТК-ИА QN-10 №200707000065 та здійснюється водоспоживання через гнучкий шланг на будівництво. Пожежний вентиль d=50 мм не опломбований.

На підставі виявленого порушення відповідачем правил користування водопроводом, позивач в порядку п. 9.8 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України нарахував відповідачеві плату за спожиту воду 7490,88 грн.

Листами від 20.10.2008, 15.01.2009, 16.11.2009 позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити суму боргу /арк. с. 26-29/ та надсилав рахунок-акт №2028 від 10.10.2008 на суму 7490,88 грн.

25.12.2008 відповідачу повторно був виставлений рахунок-акт №2028 на суму 7490,88 грн. Втім, вимоги позивача залишилися без належного реагування з боку відповідача.

Несплата відповідачем суми боргу за самовільне приєднання до систем міського водопостачання і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок користування системами водопостачання визначається відповідно до Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про питну виду та питне водопостачання”, а також підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини щодо користування системами водопостачання між виробником та споживачем будуються на договірних засадах.

Матеріалами справи підтверджено, що порушення правил користування системами водопостачання з боку відповідача відбулося 16.09.2008, тому до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 №65, тобто ті правила, які діяли на момент вчинення відповідачем правопорушення.

За викладених обставин, суд не приймає як нормативно-правове обґрунтування позовних вимог посилання позивача на Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, оскільки цей наказ набрав чинності 18.10.2008, тобто після вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю „Сапфір-траст” відповідного правопорушення.

Порядок приєднання абонентів до комунальних водопроводів регламентується розділом 2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (далі –Правила №65).

Відповідно до п. 2.9 Правил №65 приєднання вводу до комунального водопроводу (врізка), промивка й хлорування мережі здійснюється будівельною організацією під технічним наглядом Водоканалу. Роботи щодо встановлення водолічильника можуть бути виконані Водоканалом за рахунок замовника.

При цьому п. 2.10 Правил №65 унормовано, що приєднувати нові вводи до комунального водопроводу, не обладнані водолічильниками, або іншими приладами обліку, без дозволу Водоканалу забороняється.

За приписами п. 2.17 Правил №65, самовільне приєднання до діючої системи комунального водопостачання й каналізації заборонено. Факт самовільного приєднання до водопроводу виявляється представником Водоканалу за участю особи, яка користувалась цим вводом, про що складається акт відповідно до п. 12.15 цих Правил.

Самовільним приєднанням до комунального водопроводу вважається:

а)          приєднання, здійснене без письмового дозволу Водоканалу і не оформлене в абонентному відділі Водоканалу;

б)          тимчасове приєднання до водорозбірної колонки;

в)          приєднання, виконане без участі технагляду з боку Водоканалу або за участю останнього, але ще не здане в експлуатацію згідно з порядком, передбаченим цими Правилами.

Позивачем при обстеженні водопровідної мережі, арматури, та лічильного колодязя по вул. Хрустальова, 35-Г, що належать ТОВ „Сапфір-траст”, встановлено порушення правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення (акт від 16.09.2008 №б/н /арк. с. 25/).

Зокрема, ці порушення виразилися у тому, що споживач (ТОВ „Сапфір-траст”) не включивши нову точку обліку (м. Севастополь, вул. Хрустальова, 35-Г) до договору з Водоканалом та не отримавши дозвіл на водоспоживання та водовідведення за цією точкою, здійснював водоспоживання без обліку водолічильником, що є порушенням порядку приєднання абонентів до комунальних водопроводів (розділу 2 Правил №65).

Доводи відповідача щодо того, що його приєднання до системи міського водопостачання відбулося 12.09.2008 на підставі заяви на підключення від 06.08.2008, не підтверджуються належними та допустимими доказами і взагалі не відповідають іншим доказам, які є в матеріалах справи.

Так, у листі позивача до відповідача від 16.11.2009 №10/2-7281 зазначено, що заява відповідача на підключення була ним підписана 24.09.2008, тобто вже після самовільного підключення /арк. с. 28, абз. 1/. До того ж, заява на підключення, яка надана відповідачем до суду /арк. с. 38/, не містить вхідного штампу КП „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради, а з її змісту не можна встановити дату підписання цієї заяви з боку позивача.

Крім того, відповідач не заперечує, що приєднання до системи міського водопостачання відбулося силами сторонньої організації (ТОВ „Елсан-Плюс”), однак підкреслює, що працівниками КП „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради були відкриті та зачинені відповідні задвірки /арк. с. 37/. На підтвердження зазначеного факту надав акт здачі-приймання робіт /арк. с. 41/.

Дослідивши зміст цього акту суд встановив, що на ньому відсутня дата його складання, а також –відбиток круглої печатки позивача і розшифровка підпису особи, що його підписала з боку позивача. Крім того, акт здачі-приймання виконаних робіт не містить конкретного переліку робіт, що їх було виконано.

Також, за твердженням позивача форма акта здачі-приймання робіт, наданого відповідачем не відповідає формі акта здачі-приймання робіт, яка зазвичай використовується КП „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради /арк. с. 44/.

Договору, укладеного між Постачальником та Абонентом щодо обслуговування нового об’єкта дислокації (по вул. Хрустальова, 35-Г) суду не надано, як не надано доказів опломбування встановленого водолічильника Водоканалом.

За правилами статті 33 Господарського процесуального кодексу обов’язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи зі змісту статті 32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд вважає недоведеними та належним чином не обґрунтованими твердження відповідача про підключення його до систем водопостачання з дозволу Водоканалу.

Навіть подання відповідачем заяви №217 від 11.09.2008 (вх. №6853, від 15.09.2008) на включення до договору №2028 нової точки обліку по вул. Хрустальова, 35-Г /арк. с. 45/, не може бути підставою для користування системами комунального водопостачання та водовідведення, оскільки потребує прийняття відповідного рішення з цього приводу.

Наведене свідчить про те, що підключення відповідача до систем комунального водопостачання відбулося в порушення приписів Правил №65, і як наслідок підлягає кваліфікуванню як самовільне підключення на підставі п. 2.17 Правил №65.

Пунктом 9.8 Правил №65 встановлено, що у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил за весь період користування водопроводом.

Відповідно до п. 9.6 Правил №65, при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Суд перевірив розрахунок суми витрати води, наданий позивачем, та визнав його правильним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Беручи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-траст” (вул. Карантинна, 16, м. Севастополь, 99008; ідентифікаційний код 31600519; п/р 260053012293 в АБ „Таврика”; МФО 324377) на користь Комунального підприємства „Севміськводоканал” Севастопольської міської Ради (вул. Адм. Октябрьського, буд. 4, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 03358274; п/р 2600600017269 в СФ АО „Укрексімбанк”; МФО 384986) заборгованість в розмірі 7490,88 грн. (сім тисяч чотириста дев’яносто грн. 88 коп.), а також державне мито в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено

і підписано в порядку

статті 84 ГПК України

01.03.2010.