Рішення № 82612782, 12.06.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/344/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Дімова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б)

до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" (65088, м. Одеса, вул. Шишкіна, буд. 60А)

про стягнення 644 579,67 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019р. Акціонерне товариство "Одесаобленерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський", в якій, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№9292/19 від 13.05.2019р.), просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 444 912, 93 грн, пеню у сумі 38 916, 25 грн, 3% річних у сумі 1 928, 22 грн, інфляційні втрати у сумі 8 822,27 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача понесений ним судовий збір при поданні позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №4076 від 14.09.2007р., в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії.

Ухвалою суду від 18.02.2019р. відкрито провадження у справі №916/344/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "18" березня 2019р. о 14год.30хв.

15.03.2019р. від Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.92-98), згідно якого відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

Так за твердженням відповідача закупівля електричної енергії відбувалась на підставі договору №4076/18 від 10.01.2018р. При цьому вказаний договір, за твердженням відповідача, містить вказівку, що договір №4076 від 14.09.2007 року діє виключно в частині дотримання сторонами Правил користування електроенергії.

З урахуванням зазначено, відповідач зазначає, що нормативне обґрунтування позовних вимог Акціонерного товариства "Одесаобленерго" не може базуватися на умовах договору №4076 від 14.09.2007р.

Крім того у своєму відзиві відповідач зазначив про часткову сплату заборгованості у сумі 150000 грн.

18.03.2019р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу до 444 912,93 грн з огляду на часткову сплату відповідачем суми заборгованості.

Приймаючи до уваги подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також необхідність встановлення строків для подання сторонами заяв по суті спору (відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив), у судовому засіданні 18.03.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 15.04.2019р., про що винесено відповідну ухвалу.

11.04.2019р. до суду надійшла заява Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Ухвалою суду від 15.04.2019р., враховуючи подане представником позивача клопотання про продовження строку підготовчого провадження, а також усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості позивачу подати відповідь на відзив та у зв`язку із можливістю врегулювання спору у позасудовому порядку, строк підготовчого провадження у справі №916/344/19 продовжено до 19.05.2019р., підготовче засідання відкладено на 06.05.2019р. о 14год.00хв.

25.04.2019р. до суду від Акціонерного товариства "Одесаобленерго" надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.139-140), згідно якої позивач зазначив, що відповідач не звертався до нього із заявою про припинення дії договору №4076 від 14.09.2007р. та не надав суду жодного доказу підтвердження такого припинення.

Як вказує позивач, з урахуванням приписів п.9.4. договору, дію договору 2007року було пролонговано до 31.12.2018р.

02.05.2019р. до суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просив суд провести судове засідання, призначене на 06.05.2019р. о 14 год. 00 хв., без участі належно повідомленого відповідача на підставі наданого відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги неможливість закриття підготовчого провадження у підготовчому засіданні 06.05.2019р., з огляду на необхідність подання позивачем додаткових доказів, судом було оголошено протокольну перерву у підготовчому засіданні до 13.05.2019р. о 16год.15хв.

Крім того, судом попередньо було визначено дату та час для розгляду справи по суті, а саме "20" травня 2019р. о 16год.45хв.

Ухвалою суду від 06.05.2019р. судом в порядку ст.120 ГПК України, повідомлено Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" про відкладення підготовчого засідання до 13.05.2019р. о 16 год. 15 хв., та попереднє визначення дати та часу для розгляду справи по суті.

13.05.2019р. у судове засідання з`явився представник позивача, який не заперечував щодо закриття у справі підготовчого провадження, при цьому просив суд надати йому можливість подати додаткові докази до початку розгляду справи по суті.

13.05.2019р. від АТ "Одесаобленерго" до суду надійшли клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи та заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив про допущення технічної помилки в розрахунку пені, інфляції та 3% річних внаслідок збою в програмі, у зв`язку з чим сума пені, що підлягає стягненню, складає 38 916, 25 грн, 3% річних - 1 928, 22 грн, інфляційні втрати - 8 822,27 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/344/19 із призначенням її до розгляду по суті у судовому засіданні на "20" травня 2019 р. о 16:45.

17.05.2019р. до суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просив суд провести судове засідання, призначене на 20.05.2019р., без участі належно повідомленого відповідача на підставі наданого відзиву на позовну заяву.

20.05.2019р. позивачем до суду було подано пояснення (т.2 а.с.21) щодо часткової оплати боргу за електроенергію, а також клопотання про залучення до матеріалів справи копій актів прийняття-передавання товарної продукції.

У судовому засіданні 20.05.2019р. під час розгляду справи по суті оголошено протокольну перерву до "12" червня 2019р. о 12год.30хв.

Ухвалою суду від 20.05.2019р. судом було повідомлено відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні по справі №916/344/19 до 12 червня 2019р.

12.06.2019р. позивачем до канцелярії суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач повідомив про часткову сплату відповідачем суми боргу за спожиту електричну енергію, просив суд провадження в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 394 912,93 грн закрити, стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 200 000 грн, пеню у сумі 38 916, 25 грн, 3% річних у сумі 1 928,22 грн, інфляційні втрати у сумі 8 822,27 грн., стягнути з відповідача судовий збір у сумі 9 679,79 грн, а також повернути з Державного бюджету Акціонерному товариству "Одесаобленерго" сплачений судовий збір у сумі 4 792,70 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2019р. позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі, просив суд закрити провадження у справі в частині 394 912,93 грн, в іншій частин позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, при цьому неодноразово направляв до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський".

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Як встановлено судом, 14.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", новим найменуванням якого є Акціонерне товариство "Одесаобленерго") (Постачальник) та Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 4076 (т.1 а.с.19-24), відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком №2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умовами п. 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ).

Положеннями п. 2.3 договору встановлено обов`язок споживача, серед іншого, виконувати умови цього договору (п.п. 2.3.1 договору); оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків” та №2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (п.п. 2.3.3 договору).

Відповідно до умов "Порядку розрахунків", що є додатком № 5 до договору №4079 від 14.09.2007 року (т. 1 а.с.25), розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 23 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. Платіжні доручення або/чи інші платіжні (розрахункові) документи повинні обов`язково містити, зокрема, номер і дату договору за яким здійснюються платежі. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними.

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно виписаним рахунком.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіку зняття показів.

Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначаються на підставі поданого споживачем „Акту про обсяги спожитої електроенергії” як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду, на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.

Згідно із п. 9.4. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих волевиявлення сторін щодо припинення дії договору, з урахуванням приписів п. 9.4. Договору, суд доходить висновку про продовження дії договору до 31.12.2018р.

Положеннями п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. (надалі – Правила) передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно п. 4.21 Правил оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 Правил електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку щодо обсягів спожитої активної електричної енергії (т. 1 а.с.38), з урахуванням даних актів про обсяги спожитої електроенергії за відповідний період по кожній окремій ділянці, які скріплені печаткою відповідача (т.1 а.с.42-51, 55-64, 67-76), Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" у період з жовтня по грудень 2018р. було спожито 764 280 кВт.год електричної енергії на суму 1 151 514,85 грн.

Наявні в матеріалах справи акти прийняття-передавання товарної продукції від 31.10.2018р, 30.11.2018р. та 31.12.2018р. (т.2 а.с.23-24) також підтверджують передачу Постачальником Споживачу електричної енергії у жовтні – грудні 2018 року на загальну суму 1 151 514,85 грн.

Відповідно до абзацу 2 п. 2 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до Договору оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користування електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

На виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць (а.с.79-81) щодо оплати вартості спожитої електроенергії на загальну суму 1 151 514,85 грн. (у т.ч. ПДВ) із зазначенням в них терміну оплати. Як встановлено судом та сторонами по справі жодним чином не заперечується, такі рахунки були отримані представником відповідача, про що свідчить відповідний підпис особи, що їх отримала.

Водночас, як вказує позивач, та що жодним чином не спростовано відповідачем, станом на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію була погашена лише частково на суму 556 601,92 грн.

Під час розгляду справи відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 394 912,93 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку (т.2 а.с.33-40), а також платіжним дорученням (т.1 а.с.111).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність закриття у справі про стягнення з відповідача 394 912,93 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки вказану суму було сплачено під час судового розгляду справи.

Водночас, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повного виконання відповідачем взятого на себе обов`язку з оплати вартості спожитої електричної енергії, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 200 000 грн.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача щодо припинення між сторонами правовідносин за договором №4076 від 14.09.2007р., у зв`язку з укладенням договору №4076/18 від 10.01.2018 року, оскільки укладення між сторонами у справі договору про закупівлю товару не є підставою для автоматичного припинення дії договору №4076 та не виключає поставку у спірний період електричної енергії за зазначеним договором. Враховуючи, що електрична енергія є різновидом специфічного товару, припинення поставки за даним правочином має відбуватись з дотриманням відповідної процедури, тоді як відповідачем не надано, зокрема, доказів звернення до позивача з приводу припинення правовідносин з поставки електричної енергії за договором №4076, в порядку передбаченому п. 9.4 даного договору.

Водночас, як встановлено судом, дія договору №4076 від 14.09.2007р. поширюється на спірні правовідносини, що вбачається, зокрема, із положень п. 11.2 договору ідентичних договорів про закупівлю товару, що укладаються на кожний бюджетний період (№4076/18 від 10.01.2018р., 4076/17 від18.01.2017р., 34076 від 28.01.2016р. тощо (т.1 а.с.99-107).

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 38 916, 25 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Суд, дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок пені (т.2 а.с.2), згідно якого загальна сума пені складає 38 916,25 грн, вважає його вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 928,22 грн та інфляційних втрат у сумі 8 822,27 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат (т.2 а.с.3-4), вважає його вірним, у зв`язку із чим вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 1 928,22 грн та інфляційних втрат у сумі 8 822,27 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а в частині закриття провадження у справі, з урахуванням здійсненої позивачем переплати судового збору та зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку із допущенням описки при розрахунку штрафних санкцій, судовий збір у сумі 10 727,48 грн, відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачу.

Керуючись ст. 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір"суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" (65088, м. Одеса, вул. Шишкіна, буд. 60А, код ЄДРПОУ 35303304) на користь Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 200 000 /двісті тисяч/ грн, пеню у сумі 38 916 /тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістнадцять/ грн 25 коп., 3 % річних у сумі 1 928 /одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім/ грн 22 коп., інфляційні втрати у сумі 8 822 /вісім тисяч вісімсот двадцять дві/ грн 27 коп., а також судовий збір у сумі 3 745 /три тисячі сімсот сорок п`ять/ грн.

3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 394 912,93 грн закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

4. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) судовий збір у сумі 10 727 /десять тисяч сімсот двадцять сім/ грн 48 коп., сплачений за платіжним дорученням № 10157069 від 30.01.2019р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 червня 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська