Рішення № 8261105, 03.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" лютого 2010 р. справа № 5020-10/103-1/116 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф’єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Норд-2007”

(99805, м. Севастополь, с. Орлине, ПБК, 33)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгазкомплект-2001”

(вул. Кечкеметська, 2-А, м. Сімферополь, 95050)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

за участю представників:

позивача –Варочкіна Д.В., довіреність №2 від 08.05.2009;

відповідача –не з’явився.

05.11.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Норд-2007” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгазкомплект-2001” про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: урочище Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33, шляхом демонтажу та знесення літніх будиночків (тимчасових будівель) №47, № 42/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та Севастопольською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,134 га з цільовим призначенням для обслуговування будівель і споруд бази відпочинку “Мис Айя”. Однак, на орендованій земельній ділянці відповідачем тимчасово, без будь-якої проектно-кошторисної документації встановлені літні будиночки.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченні на позов /а.с. 94-95/, просив в позові відмовити повністю, оскільки вважає, що літні будиночки №47, № 42/3 розташовані на спірній земельній ділянці правомірно відповідно до договору про спільну діяльність від 20.04.1999, укладеного відповідачем з Базою відпочинку „Мис Айя” /а.с. 92/ та додаткової угоди до нього від 11.05.2001, договору б/н від 06.03.2007 /а.с.20/, укладеного між Філією „Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. Гуца” „Мис Айя” та відповідачем, строк дії якого становить 20 років.

У судове засідання 03.02.2010 відповідач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 25.01.2010 не виконав, хоча був попереджений про наслідки неявки в судове засідання, передбачені статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2008 за договором купівлі-продажу позивач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю „АРКТУР-Крим” об’єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Севастопольська зона ПБК, буд. 33, а саме - спальний корпус літ. „А” загальною площею 3273,40 кв.м, будівлю медпункту літ. „Б” загальною площею 17,00 кв.м, будівлю дизельної літ. „З” загальною площею 54,30 кв.м, будівлі каналізаційних насосних літ. „Ж” загальною площею 60,00 кв.м і літ. „Е” загальною площею 59,80 кв.м /а.с.25-27/.

Право власності позивача на зазначені вище об’єкти підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів та реєстраційним написом на правовстановлюючому документі /а.с.28-29/.

На підставі рішення Севастопольської міської ради №4355 від 20.05.2008 припинено право постійного користування Державного підприємства „Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. Гуца” земельною ділянкою площею 4,1341 га, яка розташована в урочищі Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33 та анульовано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КМ № 005769 від 25.07.2002 та прийнято рішення про передачу зазначеної земельної ділянки позивачеві в оренду строком на 25 років /а.с. 30-32/.

04.06.2008 між Севастопольською міською радою та позивачем укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Севастопольська міська рада передає, а позивач приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: урочище Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33 для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку „Мис Айя” з наступною реконструкцією з віднесенням цих земель до категорії земель рекреаційного призначення /а.с.33-37/. Земельну ділянку передано позивачу в оренду строком на 25 років.

Однак, при укладенні зазначених договорів, позивачу стало відомо, що на земельній ділянці, яка орендується позивачем, розташовані дерев’яні будиночки для тимчасового відпочинку громадян, у тому числі й два літніх будиночка №47 та №42/3, що належать відповідачу.

Рішенням головного Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя від 21.04.2008 № 18/08 встановлено факт знаходження та експлуатації на території земельної ділянки, яка орендується позивачем, 44-х літніх будинків для відпочинку за відсутності проекту будівництва, відсутності акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту, порушенням екологічних вимог /а.с.42-43/.

Листами від 13.06.2008 №37, від 09.07.2008 №70, від 13.01.2009 №8 /а.с.17-19/ позивач звертався до відповідача з проханням перенести літні будиночки №47, № 42/3 з земельної ділянки, яка передана йому на підставі договору оренди, на іншу територію, однак відповідач земельну ділянку не звільнив.

Суд, оцінивши відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для спонукання товариства з обмеженою відповідальністю “Будгазкомплект-2001” усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю „Норд-2007” у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: урочище Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33 шляхом демонтажу та знесення літніх будиночків (тимчасових будівель) №47, № 42/3.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли в сфері захисту права землекористування, то при вирішенні спору підлягають застосуванню норми земельного законодавства.

Набуття і реалізація прав на землю громадянами та юридичними особами унормовано главою 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 116 зазначеного Кодексу, набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачено статтею 124 Земельного кодексу України. Згідно з частиною першою зазначеної норми, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою унормовано статтею 125 Земельного кодексу України. Так, відповідно до вказаної статті, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Тобто, відповідно до зазначених правових норм, правомірним користуванням земельною ділянкою є користування нею лише за наявності правовстановлюючого документа.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Севастопольської міської ради № 4355 від 20.05.2008 позивач є орендарем земельної ділянки площею 4,1341 га, яка знаходиться в урочище Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33 для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку „Мис Айя” з наступною реконструкцією з віднесенням цих земель до категорії земель рекреаційного призначення.

В матеріалах справи відсутні документи, які б посвідчували право власності чи користування відповідача на спірну земельну ділянку.

Судом встановлено, що спірні будиночки №47 та №42/3 є збірно-розбірними, не пов’язаними фундаментом з землею, а відтак не є капітальними спорудами.

Актами технічного обстеження стану конструкцій літніх будиночків №47, №42/3 для відпочинку на території земельної ділянки ТОВ “Норд-2007” встановлено, що літні будиночки №47 та №42/3 представляють собою тимчасові побудови з верандою та відкритими балконами, які раніше використовувались для відпочинку, побудови 80-х років /а.с.44-53/.

Листом від 15.12.2009 за вих. №6/8127 Севастопольська міська філія Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” повідомила, що станом на 15.12.2009 земельна ділянка в урочищі Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33 зареєстрована на правах оренди за ТОВ „Норд-2007”; за іншими особами права на дану ділянку не зареєстровані /а.с. 116/.

Відповідно до листа КП „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” СМР від 11.12.2009 за вих. №10442, за адресою: Севастопольська зона ПБК, 3 на будиночки для відпочинку №47 та 42/3 право власності не зареєстроване /а.с. 115/.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про оренду землі”, орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Захист прав на землю унормовано також главою 23 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 152 земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушені права не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Так, зокрема, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Приймаючи до уваги той факт, що спірне майно не є об’єктом нерухомості, земельна ділянки для його встановлення позивачем відповідачеві не виділялась, будь-яких дозволів на встановлення будиночку не надавалось, будь-якого іншого обґрунтування правомірності знаходження вказаного об’єкту на земельній ділянці позивача з посиланням на норми чинного законодавства відповідач не надав, суд вважає позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу і вивезення відповідачем літніх будиночків №47 та №42/3 обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

На підставі викладених вище обставин, суд вважає, що спірне майно підлягає демонтажу та вивезенню за рахунок відповідача.

Посилання відповідача на те, що відповідно до договору про спільну діяльність від 20.04.1999 та договору б/н від 06.03.2007 літні будиночки №47 та 42/3 правомірно розташовані на земельній ділянці до 2027 року, є необґрунтованими, оскільки зазначені договори не є тими правовстановлюючими документами, які б посвідчували право власності чи користування відповідача на спірну земельну ділянку.

Крім того, взаємовідносини відповідача та філії „Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. Гуца” „Мис Айя” щодо експлуатації літніх будиночків №47 та 42/3 на теперішній час припинені у зв’язку з припиненням права постійного користування Державного підприємства „Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. Гуца” земельною ділянкою площею 4,1341 га, яка розташована в урочищі Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33 та анулюванням державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КМ №005769 від 25.07.2002.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтею 27 Закону України “Про оренду землі”, статтями 116, 124, 125, 212 Земельного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Будгазкомплект-2001” (95050, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 2-А; ідентифікаційний код 24491592, р/р 26007301324341 в філії „Кримське центральне відділення „Промінвестбанку”, м. Сімферополь, МФО 324430) у місячний строк після набрання рішенням законної сили усунути Товариству з обмеженою відповідальністю „Норд-2007” (99805, м. Севастополь, с. Орлине, ПБК, 33; ідентифікаційний код 35557950, п/р 2600502670912 в АКБ „ПРАВЕКС-БАНК”, МФО 321983) перешкоду у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: урочище Батіліман, Севастопольська зона ПБК, 33 шляхом демонтажу та знесення літніх будиночків (тимчасових будівель) №47, № 42/3.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгазкомплект-2001” (95050, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 2-А; ідентифікаційний код 24491592, р/р 26007301324341 в філії „Кримське центральне відділення „Промінвестбанку”, м. Сімферополь, МФО 324430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Норд-2007” (99805, м. Севастополь, с. Орлине, ПБК, 33; ідентифікаційний код 35557950, п/р 2600502670912 в АКБ „ПРАВЕКС-БАНК”, МФО 321983) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.В. Алсуф’єв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 04.02.2010.