Ухвала суду № 82610593, 24.06.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.06.2019 Справа № 554/5480/19

Провадження №1-кс/554/9215/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В..,

при секретарі – Поливяній О.М..

слідчого – Мішуровського В.В.

прокурора – Ковіна Д.О.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – Бутманова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського Владислава Вікторовича, в рамках кримінального провадження№ 42018040000001437 від 21.11.2018 за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 а,-

В С Т А Н О В И В :

20.06.2019 року в провадження слідчого судді надійшло слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського Владислава Вікторовича, в рамках кримінального провадження№ 42018040000001437 від 21.11.2018 за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 а.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000001437 від 21.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України.

Наказом № 352 о/с від 09.12.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.

Службовими особами Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України 05.11.2018, приблизно о 01:50 год., біля житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Щербіни, 7, затримано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. У подальшому, того ж дня, близько о 02:30 год., тими ж службовими особами патрульної поліції Улицького І.К. доставлено до Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, розташованого у будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 6.

У зв`язку із отриманням відмови ОСОБА_2 визнати вину у вчиненні вищевказаного злочину, у ОСОБА_4 виник умисел незаконним способом примусити ОСОБА_2 до даних дій, шляхом застосування фізичного насильства, з метою покращення показників розкриття злочинної діяльності на території обслуговування Індустріального відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

У подальшому, діючи на виконання раніше досягнутої домовленості до кабінету, де знаходився ОСОБА_2 , зайшли оперуповноважені сектору кримінальної поліції Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Ампілогов В.М., ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після чого останні, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільну небезпечність наслідків та бажаючи їх настання, перевищуючи владу, тобто явно виходячи за межі наданих повноважень під час виконання своїх владних функцій, за попередньою змовою між собою почали наносити ОСОБА_2 удари руками та ногами по різним частинам тіла з метою змушення останнього визнати вину у причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У результаті вчинення зазначених протиправних дій щодо ОСОБА_2 , останній був змушений погодитись на зізнання у причетності до вищевказаного злочину, як результат, підписав протокол його допиту в якості підозрюваного від 05.11.2018, складений слідчим Індустріального ВП Дніпровського ВП ГУНП Дніпропетровській області Козирем О.О. в рамках розслідування кримінального провадження №12018040660001787 від 05.11.2018.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №734е від 11.03.2019 в ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження.

ОСОБА_1 18.06.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав в ньому наведених.

Прокурор клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Судом встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000001437 від 21.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України.

Наказом № 352 о/с від 09.12.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.

ОСОБА_1 18.06.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про її особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді «взяття під варту» відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

За попередньою кваліфікацією ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбачено ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України, за санкцією якої максимальним покаранням є позбавленням волі на строк до п`яти років. Злочин середньої тяжкості, тоді як запобіжний захід у вигляді триманням під вартою є винятковим запобіжним заходом при обрання якого враховується і тяжкість злочину.

Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, наявність соціальних зв`язків, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.

На підставі наведеного, керуючись 176 - 179, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Мішуровського Владислава Вікторовича – відмовити

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком на 54 дні, починаючи з 24 червня 2019 року по 17 серпня 2019 року ( в межах строку досудового розслідування).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він на даний час, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього судом обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення в частині відмови в задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко