Рішення № 8261033, 11.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2010 р. Справа № 18/26

За позовом Дочірнє підприємство "Ексімп-Рівне"

до відповідача Приватне підприємство "Термотранс плюс"

про стягнення в сумі 49 514 грн. 30 коп.

Суддя Гудак А.В.

В засіданні були присутні:

Від позивача : Антонович О.А.- директор

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач –Дочірнє підприємство "Ексімп-Рівне" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача Приватного підприємства "Термотранс плюс" заборгованості в сумі 49514грн. 30 коп. в тому числі: 48520 грн. - основний борг, 191,43 грн. - 3% річних, штрафні санкції –802,87 грн.

          В судовому засіданні 11.03.10р., представник позивача позовні вимоги підтвердив, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 49514,30 грн. та судові витрати 495 грн. 14 коп. - державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.

          При розгляді справи судом встановлено, що представник відповідача у судові засідання 25.02.10р., 11.03.10р. не з'явився хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень № 3300105435210 від 26.02.10р. (а.с. 52), яке повернуто відділення зв’язку з відміткою: ‘’Повернуто за закінченням терміну зберіганням’.

Представником позивача в судовому засіданні подано витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців № 43477003 від 05.11.09р., згідно якого місцезнаходження відповідача Приватного підприємства "Термотранс плюс" - м.Рівне, вул.Вербова,37, кв.214.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції повернутий органами зв'язку з позначками "По закінченню терміну зберігання" є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.

          Враховуючи те, що відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і відповідач наданим йому правом не скористався, господарський суд вважає можливим розгляд справи № 18/26 без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

          Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Між Позивачем ДП "Ексімп-Рівне" та Відповідачем ПП "Термотранс плюс" укладено Договір № ЕР-ТТП/0309 від 11.03.2009р. (а.с.7-10).

          Згідно умов Договору № ЕР-ТТП/0309 від 11.03.2009р. (надалі Договір) Виконавець (Позивач) надавав послуги по розміщенню та зберіганню вантажів на митно-ліцензійному складі та митне оформлення товарів Довірителя (Відповідача).

          Пунктами 1.1 –1.4 Договору встановлено, що Виконавець самостійно від свого імені, за дорученням та за рахунок Довірителя розміщує та зберігає його вантаж на митному ліцензійному складі, здійснює навантажувально - розвантажувальні роботи, декларування та митне оформлювання товару, отримує дозвіл та експертні заключення які впливають на декларування товару, перелік, вартість та базис постачання якого вказано у Додатках 1, 2, 3 (а.с.11-13) до цього Договору.

          У відповідності до Додатку №1 до Договору - вартість послуг по зберіганню та розміщенню вантажів Відповідача складає –6 грн. з ПДВ за добу зберігання на один метр квадратний з дня розміщення вантажу на складі Позивача, вартість послуг по складанню та митному оформленню –850 грн., вартість навантажувально - розвантажувальні робіт ( за одну тону вантажу) –50 грн. з ПДВ.

          Як свідчать матеріали справи, на підставі ВДМ № 204000008/9/000106 від 12.03.09р. (а.с.63) на митний ліцензійний склад Позивача розміщено товар Відповідача (іграшки колісні для дітей з пластмаси) в кількості 30 штук, загальною площею 30 метрів квадратних.

Згідно п.п. 2.2.12, 3.1, 3.2 Договору Відповідач зобов’язувався сплатити вартість наданих Позивачем послуг на протязі трьох банківських днів з моменту отримання рахунків на оплату.

          На виконання умов Договору Позивачем 10.11.09р. та 03.12.09р. на адресу Відповідача направлено рахунки, акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні, калькуляції вартості послуг : № 20 від 31.03.09р. на суму 4600 грн. (а.с.15-17); № 44 від 30.04.09р. на суму 5400 грн. (а.с.18-20); № 61 від 31.05.09р. на суму 5580 грн. (а.с.21-23); № 79 від 30.06.09р. на суму 5400грн. (а.с.24-26); № 95 від31.07.09р. на суму 5580 грн. (а.с.27-29); № 103 від 31.08.09р. на суму 5580 грн. (а.с.31-32); № 119 від 30.09.09р. на суму 5400 грн. (а.с.33-35); № 130 від 31.10.09р. на суму 5580 грн. (а.с.36-38); № 149 від 30.11.09р. на суму 5400 грн. (а.с.39-41), що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.60-61, 64-68), які повернути відділенням зв’язку з відміткою : ‘’По закінченню терміну зберіганням’.          

          У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або Законом (ст. 611 ЦК України).

          Оскільки, Відповідачем надані послуги не оплачені, з метою досудового врегулювання спору Позивач на адресу Відповідача 23.04.09р. направив вимогу № 23 від 22.04.09р. про погашення заборгованості в сумі 4646 грн. за надані послуги в березні 2009 року (а.с.14), яка залишена Відповідачем без задоволення.

Статтею 610 ЦК України, встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Згідно статті 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (господарські санкції) у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до пункту 3.4 договору, за кожен день прострочки платежу Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 1% від загальної вартості товару, який зберігається на складі.

Пунктом 3.5. договору визначено, що остаточні розрахунки проводяться після закінчення надання послуг з урахуванням раніше виставлених рахунків та актів виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів. В разі затримки проплати, сплачуються штрафні санкції в розмірі 1% від суми несплаченої по рахункам.

Позивачем застосовано штраф у відповідності по п.3.4. договору ,згідно Додатку № 3 (а.с.13) до договору № ЕР-ТТП/0309 від 07.02.08 вартість товару, який зберігався на складі Позивача становить 11400 доларів США грошовий еквівалент у гривнях становить 91291 грн. 20 коп., а тому сума штрафу складає 802 грн. 87 коп. згідно розрахунку позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ухвалою суду від 25.02.10р. зобов’язано Позивача надати документальне підтвердження щодо зобов"язання визначеного грошовим еквівалентом в іноземній валюті, що підлягає сплаті у гривнях згідно із умовами договору.

У судовому засіданні 11.03.10р. встановлено, відсутність у матеріалах справи документального підтвердження.

А тому, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість нарахування штрафу в сумі 802,87грн.

Крім того ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано 3% річних в сумі 191,43 грн. за період з 10.12.09р. по 26.01.10р., однак детального розрахунку нарахування 3% річних суду не подано, а тому вимоги в цій частині необґрунтовані та не підтверджені документально.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          З огляду на неподання позивачем витребуваних матеріалів, які необхідні для вирішення спору, господарський суд вбачає підстави для залишення позову в частині стягнення штрафу в сумі 802 грн. 87 коп. та 3% річних в сумі 191,43 грн. без розгляду за п.5 ст.81 ГПК України.

          З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Стягненню з відповідача підлягає основна заборгованість за надані послуги за період березень 2009 року-листопад 2009 року в сумі 48520 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються відшкодування на користь позивача витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі пропорційно задоволених позовних вимог, що становлять 97,99%.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, п. 5. ст. 81, ст. 811, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

          ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково..

2.Стягнути з Приватного підприємства "Термотранс плюс" (вул. Вербова, 37/214,Рівне,33024, код ЄДРПОУ 35567618, розрахунковий рахунок № 26008001663001, банк: ВАТ КБ "Надра", МФО банку 333681) на користь Дочірнього підприємства "Ексімп-Рівне" (вул. Рівненська, 114,Біла Криниця,Рівненський район, Рівненська област, код ЄДРПОУ 34401748) основний борг в сумі 48520 (сорок вісім тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 485грн. 19коп.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231 грн.26 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3.Залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 802 грн. 87 коп. та 3% річних в сумі 191,43 грн.

Суддя

Повний текст рішення суддею підписано "15" березня 2010 р.

Пом. судді

Дика І.Я.