Рішення № 82609595, 12.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2019 р. № 520/1641/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ділбаряна А.А.,

за участю позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – Міронова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000051309 від 18.09.2018.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Протокольною ухвалою суду від 15.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що нею 03.07.2018 подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2018, в якій, зокрема, заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 25584 грн. Відповідачем проведено камеральну перевірку вказаної декларації, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0000051309 від 18.09.2018. Позивач не погоджується з зазначеним податковим повідомлення-рішення, посилаючись на те, що встановити обставини, які були встановлені податковим органом, при проведенні камеральної перевірки неможливо, а технічна помилка, допущена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2018 була виправлена при поданні декларації з податку на додану вартість за вересень 2018. Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, що позбавило її можливості реалізувати право на подання заперечень на акт перевірки.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому спросив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що податковий орган діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача – в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

01.07.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року з додатками (а.с. 31-35)

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за червень 2018 р, за результатами якої складено акт перевірки № 2292/20-40-13-04/2136209901 від 10.08.2018. (а.с.67-69)

Висновками акту перевірки встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення СО ОСОБА_1 . п. 200.1, 200.4, 200.7, 200.8 ст. 200 Кодексу Податкового кодексу України, пп.4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289), в результаті чого неправомірно задекларовано суму від`ємного значення ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 та 20.2.1 декларації з ПДВ за червень 2018 року), у розмірі 25584,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0000051309 від 18.09.2018, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2018 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 25584 грн.(а.с.70)

Позивач не погодилася з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржила його в адміністративному порядку, в результаті чого рішенням Державної фіскальної служби України № 20112/Ш/9-99-11-05-01-14 від 19.12.2018 спірне рішення залишено без змін, а скарга позивача –без задоволення.(а.с.80-82)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. 76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а її предметом також може бути:

- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків),

- своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних,

- виправлення помилок у податкових накладних,

- своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Разом з цим, при проведенні камеральної перевірки не передбачено дослідження первинних документів позивача, а мають використовуватися виключно дані податкових декларацій, системи електронного адміністрування податку на додану вартість а також дані Єдиного реєстру акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального.

З акту камеральної перевірки № 2292/20-40-13-04/2136209901 від 10.08.2018 судом встановлено, що вона проводилась з питань правомірності заявлених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2018 року, однак, відповідачем в ході проведення камеральної перевірки досліджено зміст та обсяг господарських операцій позивача, а висновки акту камеральної перевірки стосуються обґрунтованості ненарахування позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, порушення нею пп. «г» п.198.5 ст. 198 ПК України, що вплинуло на задекларовану суму бюджетного відшкодування за червень 2018 року.

Також судом встановлено, що позивачем невірно зазначено суму у рядку 2 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року, з чим позивач погодилася в судовому засіданні.

При цьому, значення рядків 20.2 та 20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року (сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) вірно перенесено з рядку 3 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року.

Отже, допущена при заповненні додатку 3 помилка не вплинула на зазначену в декларації з ПДВ за червень 2018 суму бюджетного відшкодування та розмір врахованого від`ємного значення ПДВ, тому суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зв`язку з виявленням помилок в межах камеральної перевірки без дослідження первинних документів, через що прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не є правомірним.

При цьому, доводи позивача щодо подання нею уточненої податкової декларації за спірний період не впливають на висновки суду по цій справі, оскільки як акт камеральної перевірки, так і спірне податкове повідомлення-рішення складені до подання відповідного уточнюючого розрахунку, тому об`єктивно не враховувалися, не були предметом дослідження відповідачем під час проведення камеральної перевірки.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0000051309 від 18.09.2018 прийнято відповідачем з порушенням законодавчо визначеної процедури.

Так, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач акт камеральної перевірки від 10.08.2018 № 2292/20-40-13-04/2136209901 отримала 13.09.2018, а спірне податкове повідомлення-рішення № 0000051309 прийняте податковим органом 18.09.2018.

Отже, відповідачем не було забезпечено право позивача на подання заперечень та/або додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту, тобто до 20.09.2018 включно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000051309 від 18.09.2018.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 червня 2019 року.

Суддя Білова О.В.