Рішення № 82608887, 25.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3289/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Завальнюка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії № 837890 від 05.03.2019; зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботу позивачки період з 08.09.1980 по 09.04.1982 та з 24.09.1982 по 01.11.1988 на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання у подвійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням попередніх виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є пенсіонером з 14.02.2011. У періодах 08.09.1980-09.04.1982 та 24.09.1982-01.11.1988 позивач працювала на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання, що підтверджується записами в трудовій книжці. Листом від 04.03.2011 № 391/к-4 теруправління ПФУ повідомило позивачці, що вищезазначені періоди не враховані в якості пільгового стажу, оскільки відсутня довідка про те, що в ці періоди позивач безпосередньо працювала з хворими на патології, зазначені у Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних, паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133. Тривалий час позивач намагалася виявити правонаступника Міської лікарні № 9, проте безрезультатно. В грудні 2018 року позивач направила до Центрального ОУПФУ в м. Одесі заяву згідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N 18-1. 21.01.2019 позивачем отримано відповідь № 2/К-01, згідно якої комісія не розглядає питання щодо зарахування до трудового стажу періодів роботи у подвійному розмірі. При цьому позивач наголошує, що у заяві вона просила прийняти рішення про підтвердження вищевказаного періоду роботи. 25.02.2019 позивач звернулася до Центрального ОУПФУ в м. Одесі з заявою про прийняття рішення щодо зарахування до стажу роботи періоди 08.09.1980-09.04.1982 та 24.09.1982-01.11.1988 на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання в подвійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням попередніх виплат, додавши пояснення двох свідків, згідно з якими позивач безпосередньо працювала з хворими на патології, що визначені Переліком особливо небезпечних, небезпечних інфекційних, паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133. 05.03.2019 Центральним ОУПФУ в м. Одесі прийнято рішення № 837890 про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю довідки, що підтверджує стаж роботи у подвійному розмірі працівника інфекційного закладу охорони здоров`я. Також зазначено, що відповідна довідка повинна видаватись самим закладом охорони здоров`я. Позивач зазначає, що заклад охорони, в якому вона працювала, більше не існує та не може видати відповідну довідку. Позивачем вчинялися всі можливі від неї заходи задля отримання відповідних підтверджуючих документів, проте документація не збереглася. Так, Департамент архівної справи та діловодства Одеської міської ради листом від 19.07.2018 № 2265-К-11.1-21 відповів, що надати відповідну довідки неможливо, так як документи, які передані на зберігання, містяться не в повному обсязі (деякі з них знищені та відновленню не підлягають). У відповіді Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради зазначено, що стаж роботи позивача підтверджених записами у трудовій книжці. Крім того, позивачем отримано довідку № 02-13/222 від арбітражного керуючого Фоменко М.С. ВАТ «Холдингова компанія «Краян» від 18.12.2017, проте остання не визнається органом ПФУ. Отже, вичерпавши всі заходи досудового врегулювання спору, позивач звернулася за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою судді від 03.06.2019 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.06.2019 до суду від Центрального об`єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Одесі надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що робота у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах зараховується у подвійному розмірі за умови надання довідки, що такі працівники працювали з хворими на патології, перелічені у Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних, паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133. Відповідна довідка, яка підтверджує стаж роботи у подвійному розмірі працівника інфекційного закладу охорони здоров`я, повинна надаватися самим закладом охорони здоров`я. Позивач звернулась до Управління ПФУ з заявою щодо перерахунку стажу, до якої додала довідки № 02-13/222 та № 02/223 від 18.12.2017, видані арбітражним керуючим – ліквідатором ВАТ «ХК «Краян». 05.03.2018 Управлінням ПФУ винесено рішення № 837890 про відмову в перерахунку пенсії за ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки надані позивачем довідки видані не закладом охорони здоров`я та в них відсутня інформація, що позивач працювала з хворими на патології, перелічені у Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних, паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133. Після винесення рішення про відмову в перерахунку пенсії пенсійна справа позивача була направлена до ГУ ПФУ в Одеській області для перевірки в порядку контролю, за результатами якого 07.06.2018 повернулась до територіального управління ПФУ з підтвердженням рішення про відмову в перерахунку пенсії.

Згідно ст.263 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до пенсійного посвідчення № 2018919222 від 14.02.2011.

У 2011 році теруправління ПФУ повідомило позивачці, що нею отримується пенсія, виходячи зі страхового стажу 52 роки 5 місяців 28 днів за періоди роботи: 01.09.1991-31.05.1996, 01.07.2000-28.02.2010. А періоди роботи з 08.09.1980 по 09.04.1982 та з 24.09.1982 по 01.11.1988 на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання зараховані в одинарному розмірі, так як відсутня довідка про те, що в ці періоди позивач безпосередньо працювала з хворими на патології, зазначені у Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних, паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133.

У грудні 2018 р. ОСОБА_1 звернулася до Центрального ОУПФУ в м. Одесі, в якій просила прийняти рішення про підтвердження її стажу роботи в періодах 08.09.1980-09.04.1982 та 24.09.1982-01.11.1988, коли позивач працювала на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання, що зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

До заяви позивачем було додано копії:

довідок арбітражного керуючого – ліквідатора ВАТ «ХК «Краян» Фоменко К.С. від 18.12.2017, № 02-13/222, 02-13/223, якими підтверджено, що ОСОБА_1 працювала у періодах 08.09.1980-09.04.1982 та 24.09.1982-01.11.1988 на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання, а також те, що відповідно до постанови господарського суду Одеської області від 25.07.2014 по справі № 1-24-7-5/297-09-7817 припинено процедуру санації ВАТ «ХК «Краян» та підприємство визнано банкрутом;

листа Багатопрофільного медичного центру ОНМедУ від 20.07.2018 № 243, згідно якого центр не може видати довідку про підтвердження стажу роботи позивача, оскільки Міський кардіоревматологічний центр ім. проф. Мінакова реорганізован у Міську клінічну лікарню № 9 ім. проф. Мінакова 01.05.2002, а в запитуваному позивачем періоді 1980-1988 рр. міська клінічна лікарня № 9 ім. проф. Мінакова що не існувала;

листа Департаменту архівної справи та діловодства ОМР від 19.07.2018 № 2265-К-11.1-21, згідно якого видати позивачці довідку про підтвердження стажу за період роботи в міській лікарні № 9 неможливо, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не міститься в переданих на зберігання документах щодо особового складу фонду № 4126-Т ВАТ «Холдінгова компанія «Краян» (документи передані не в повному обсязі);

листа Департаменту охорони здоров`я ОМР від 04.01.2019 № 9-К-1937 згідно якого стаж роботи позивача на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання може бути підтвердженим записами у трудовій книжці позивача №№ 9, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 15;

пояснювальних громадян (свідків), згідно яких ОСОБА_1 в диспансері обслуговувала хворих із патологіями (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, ВІЛ, чесотка, демодекс, мікроспорія та ін. особливо небезпечні інфекції).

Листом від 21.01.2019 № 2/К-01 Центральне ОУПФУ в м. Одесі позивачці повідомлено, що 22.02.2018 ОСОБА_1 звернулася із заявою № 1239 щодо перерахунку стажу, до якої додані довідки арбітражного керуючого – ліквідатора ВАТ «ХК «Краян» Фоменко К ОСОБА_3 від 18.12.2017, № 02-13/222, 02-13/223. 05.03.2018 Управлінням було винесено рішення № 837890 про відмову в перерахунку пенсії за ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки довідки видані не закладом охорони здоров`я та в них відсутня інформація про те, що позивач працювала з хворими на патології, перелічені у Переліку № 133 (копія рішення була направлена 07.03.2018 вих. № 382). Також позивачці доведено, що постановою правління ПФУ від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, якими визначено механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Питання щодо зарахування до трудового стажу періодів роботи у подвійному розмірі комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, не розглядає.

Таким чином, судом встановлено, що заява позивачки про підтвердження стажу роботи від 06.12.2018 в порядку, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N 18-1, по суті не розглянута відповідною комісією.

Натомість Центральним ОУПФУ в м. Одесі листом від 21.01.2019 № 2/К-01 повідомлено про результати розгляду звернення позивачки від 22.02.2018, за результатами чого прийнято рішення № 837890 від 05.03.2019, тобто сама заява від 06.12.2018 взагалі проігнорована. При цьому формальне зауваження відповідача щодо того, що комісія питання щодо зарахування стажу періодів роботи у подвійному розмірі не розглядає (ймовірно, на відміну від питання про підтвердження стажу роботи) судом оцінюється як самоусунення суб`єкта владних повноважень від порушеного перед ним питання, яке входить до його виключної компетенції.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

25.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до Центрального ОУПФУ в м. Одесі із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», додавши до заяви копії документів, аналогічному переліку, доданому до заяви попередньої заяви від 06.12.2018 (а.с.22).

Рішенням від 05.03.2019 № 837890 Центральне ОУПФУ в м. Одесі відмовлено позивачці у перерахунку пенсії з більшого стажу.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає вищезазначене рішення Центрального ОУПФУ в м. Одесі необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що довідка, що підтверджує стаж роботи у подвійному розмірі працівника інфекційного закладу охорони здоров`я, повинна видаватись самим закладом охорони здоров`я.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

За приписами п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах, а саме: робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності.

У відповідності до наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19 липня 1995 року № 133 сифіліс, гонорея, трихофітія, мікроспорія, фавус відносяться до небезпечних інфекційних хвороб; короста та демодикоз - до групи акарози, паразитарних хвороб.

Спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України від 29.12.2005 №625/0/15-05/039-6, №10.01.09/2606, №16918/02-20 зазначено, що заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Зазначене також узгоджується зі змістом листа Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2006 № 10.03.68/286, яким було надано роз`яснення щодо зарахування стажу роботи медичних працівників шкірно-венерологічних диспансерів у подвійному розмірі, як за роботу в інфекційному закладі згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зазначено, що робота медичних працівників у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, які працюють з хворими повинна зараховуватись до стажу роботи у подвійному розмірі.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що підставами для призначенні пенсії за вислугу років із зарахуванням стажу у подвійному розмірі для працівників медичних закладах є:

- залишення роботи, яка дає право на цю пенсію;

- досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

- робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги.

Аналогічну правову позицію викладено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.05.2016 у справі №К/800/37162/13.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказана вище норма Закону України «Про пенсійне забезпечення» кореспондується із положеннями Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідного до яких основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Із матеріалів адміністративної справи, зокрема копії трудової книжки (а.с. 9-11) позивача вбачається, що з 08.09.1980 по 09.04.1982 та з 24.09.1982 по 01.11.1988 позивач працювала на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання, що підтверджується записами у трудовій книжці №№ 9, 11, 14, 15.

Таким чином, посада, на якій працювала ОСОБА_1 у періоди, щодо яких виник спір, дає право позивачу на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому період роботи позивача медичною сестрою в дерматовенеричному відділенні Міської лікарні № 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання є підтвердженим трудовою книжкою.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 вказаного Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не впливає на виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року по справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року по справі № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року по справі № 21-383а14, від 19 травня 2015 року по справі № 132/1749/14-а, від 16 вересня 2015 року по справі № 349/2144/13-а, від 17 листопада 2015 року по справі № 2-а/679/187/2014, від 2 грудня 2015 року по справі № 2-а/134/56/2014.

Відповідно до Розділу ХХVІ «Установи охорони здоров`я» постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають молодший медичний персонал, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних установах протягом повного робочого дня.

Згідно з розділом XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають молодші медичні сестри (санітарки-прибиральниці) патологоанатомічних бюро, центрів, відділень, прозекторських, моргів. Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.

Крім того, пунктом 20 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Отже рішення відповідача від 05.03.2019, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з більшого стажу, є протиправним та таким, що не відповідає визначеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 травня 2018 року у справі №825/602/17, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що посада, на якій працювала ОСОБА_1 у періоди, щодо яких виник спір, дає право позивачу на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботу позивачки періоди з 08.09.1980 по 09.04.1982 та з 24.09.1982 по 01.11.1988 на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання у подвійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням попередніх виплат, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_3 ) до Центрального об`єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-А; код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Центрального об`єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Одесі від 05.03.2019 № 837890 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Центральне об`єднане Управління пенсійного фонду України в місті Одесі зарахувати до стажу роботу ОСОБА_1 періоди з 08.09.1980 по 09.04.1982 та з 24.09.1982 по 01.11.1988 на посаді медичної сестри дерматовенеричного відділення Міської лікарні 9 / медсанчастини Одеського виробничого об`єднання важкого кранобудування імені Січневого повстання у подвійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням попередніх виплат.

Стягнути бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Одесі на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.