Ухвала суду № 82608805, 25.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, У У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25.06.2019 № 520/5460/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області (62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Сумський шлях, б. 11, код ЄДРПОУ 39341260) ОСОБА_3 від 14.03.2019 №45949070, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,066 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий № НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1099963963251; зобов`язати державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області (62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Сумський шлях, б. 11, код ЄДРПОУ 39341260) ОСОБА_3 внести до Державного реєстру речових прав запис про скасування його рішення від 14.03.2019 №45949070, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,066 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий № НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1099963963251.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Верховним Судом України відповідно до Постанови Верховного Суду України від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15 було зазначено, що при визначенні підсудності спору слід орієнтуватися не на суб`єктний склад його учасників, а на суть спірних взаємовідносин.

Відповідно до вказаної постанови «сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з ясувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо з установлених судами фактичних обставин справи вбачається спір про цивільне право, це виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 (справа №826/13628/16), у разі прийняття суб`єктом владних повноважень ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №536/233/16-ц).

Зважаючи на те, що між сторонами існує спір про цивільні (майнові) права, а саме право приватної власності на земельну ділянку, позивачем неправильно визначено юрисдикцію суду, який має розглядати вказаний спір.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність закрити провадження по справі.

Керуючись ст. 47, 189, 194, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича ( вул. Сумський шлях, буд . 11, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область, 62370, ЄДРПОУ 39341260), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М.Панов