Ухвала суду № 82608738, 24.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3689/19

УХВАЛА

24 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про:

- визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290021 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290021 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19;

- визнання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290021 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290021 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19;

- визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290147 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2019 року ВП № 59290147 щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19;

- визнання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290147 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19 незаконною;

- скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59290147 від 06.06.2019 року у розмірі 16692,00 грн. щодо примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19.

Також, позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі постанов про стягнення виконавчого збору від 06.06.2019 року ВП № 59290021 та ВП № 59290147; заборонити виносити постанови про накладення штрафу по ВП № 59290021 та ВП № 59290147 щодо примусового виконання постанов Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2019 року по справі № 522/5071/19.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі ч. 1 ст. 154 КАС України заяву позивача про забезпечення позову розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Разом з тим, заява Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про забезпечення позову не містить повного найменування відповідача, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, його місцезнаходження, поштового індексу; ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

Згідно ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Відповідно до п.п 6 п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином ставка судового збору за подання заяви про забезпечення позову становить 576,30 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Так, в матеріалах позовної заяви міститься квитанція № № 0.0.1384862400.1 про сплату ОСОБА_1 судового збору, де в графі «платник» вказано – ОСОБА_1 , а в графі «призначення платежу» - *;101;38016923; 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); Гордєєва ОСОБА_2 .В.

Разом з тим, до суду звернувся позивач (заявник) - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, а не ОСОБА_1 .

При цьому, в призначенні платежу не зазначено про сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Таким чином, належних доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» позивачем не надано.

Згідно ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України, заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про забезпечення позову від 20.06.2019 року (вхід. № 22255/19), слід повернути заявнику без розгляду.

Керуючись ч. 7 ст. 154, ст. ст. 243, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про забезпечення позову від 20.06.2019 року (вхід. № 22255/19), повернути без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

інше

20 червня 2019 року