Рішення № 82608399, 25.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р. Справа № 480/1939/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П. ,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Якименко О.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: Сумська міська рада, про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №58507112 від 21.05.2019 року, яка винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2018р. у справі №818/2374/18 Сумську міську раду було зобов`язано не лише розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в м . Суми, між вул. Льотна та Козацьким проспектом на території Сумської міської ради м. Суми Сумської області, але й прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначає, що єдиним законним рішенням, яке необхідно прийняти на виконання рішення суду від 09.08.2018р. у справі №818/2374/18, відповідно до ст.122 Земельного кодексу України є прийняття Сумською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її позивачу у власність. Натомість, всупереч вимог закону 03 квітня 2019 року Сумська міська рада прийняла рішення № 4889-МР «Про відмову у наданні у власність ОСОБА_1 земельної ділянки», із вказуванням того, що це рішення прийняте на виконання рішення суду від 09.08.2018 р. у справі №818/2374/18. Крім того, позивач посилається на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2019р. у справі №480/1021/19, в якому суд вказує, що підготовлений проект рішення та протокол ведення сесії, надані позивачем на обґрунтування своєї позиції, свідчать лише про вжиття заходів позивачем щодо виконання рішення суду, оскільки «рішення у відповідності до вимог чинного законодавства», як було зобов`язано судом, Сумською міською радою до 01.03.2019 прийнято не було. Отже, на думку позивача, жодні підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні, тому як наслідок постанова про закінчення виконавчого провадження №58507112 від 21.05.2019 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 03.06.2019р. позовна заява була залишена без руху.

В подальшому, ухвалою від 11.06.2019р. після усунення вказаних судом недоліків позовна заява прийнята до розгляду та провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 20.06.2019р. на 16 год.30хв.

20.06.2019р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 24.06.2019р. до 16 год. 30хв. за клопотанням представника третьої особи для ознайомлення з матеріалами справи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.31-36), в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження №58507112 від 21.05.2019 року була винесена внаслідок виконання боржником рішення суду в повному обсязі. Зокрема, державним виконавцем встановлено, що рішенням №480/1021/19 від 16.04.2019р., виданим Сумським окружним адміністративним судом, скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 23.05.2019р. ВП№58507112 про накладення штрафу на Сумську міську раду у розмірі 5100грн. Тому державний виконавець правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали із підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.73), надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.74).

В судовому засіданні представник третьої особи - Сумської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши (а.с.75-80), що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2018р. у справі №818/2374/18 Сумською міською радою виконано повністю, а саме: розглянуто питання щодо затвердження проекту землеустрою, розробленого ФОП ОСОБА_3 , щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в м . Суми , між вул. Льотна та Козацьким проспектом на території Сумської міської ради м. Суми Сумської області та прийнято рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, у вигляді відмови в затвердженні проекту землеустрою. Відтак, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є законною, внаслідок чого в задоволенні позову слід відмовити.

Вислухавши позивача, його представника та представника третьої особи, дослідивши подані сторонами та третьою особою документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018р. у справі №818/2374/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано незаконним та скасовано рішення Сумської міської ради від 28 березня 2018 року №3227-МР "Про відмову в наданні земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 " в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також зобов`язано Сумську міську раду розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в м . Суми , між вул. Льотна та Козацьким проспектом на території Сумської міської ради м. Суми Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.66-70).

Сумським окружним адміністративним судом 08.02.2019 року у справі №818/2374/18 було видано виконавчий лист про зобов`язання Сумської міської ради розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в м . Суми , між вул. Льотна та Козацьким проспектом на території Сумської міської ради м. Суми Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.37).

01.03.2019р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області відкрито виконавче провадження №58507112 з приводу примусового виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 08.02.2019 у справі №818/2374/18, та зобов`язано Сумську міську раду виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.39).

21.05.2019р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області, керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58507112 (а.с.59), згідно з якою внаслідок встановлення того, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 р. у справі №480/1021/19 скасовано постанову відділу Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області від 23.05.2019р. ВП№58507112 про накладення штрафу на Сумську міську раду у розмірі 5100грн., державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду у справі №818/2374/18 виконано в повному обсязі.

Оцінюючи правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).

Згідно зі ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 18 Закону "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст.39 цього Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Як вбачається з копії постанови №58507112 від 21.05.2019р., державним виконавцем було закінчено виконавче провадження внаслідок встановлення того, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 р. у справі №480/1021/19 скасовано постанову відділу Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області від 23.05.2019р. ВП№58507112 про накладення штрафу на Сумську міську раду у розмірі 5100грн., проте така підстава як «скасування судом постанов про накладення штрафу на боржника» відсутня в переліку підстав для закінчення виконавчого провадження, перелічених в ч.1 ст.39 Закону N 1404-VIII.

При цьому щодо посилання як в оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження, так і у відзиві на позовну заяву на пункт 9 частини 1 статті 39 Закону N 1404-VIII, відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, слід зазначити, що у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2019р. у справі №480/1021/19 за адміністративним позовом Сумської міської ради до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Сумській області, на яку міститься посилання у постанові про закінчення виконавчого провадження, не вказано, що підставою для скасування постанови про накладення штрафу стало виконання рішення суду у повному обсязі. У даному рішенні суду лише зазначено, що «при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу ВП№58507112 від 25.03.2019р. відповідачем не враховано, що позивачем вживалися дії для виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.08.2018р. у справі №818/2374/18, тобто, це рішення суду станом на 25.03.2019 ним не було виконано з поважних причин» (а.с.55, зворотній бік).

Водночас, в якості таких поважних причин, які унеможливлюють притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду на підставі ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом накладення штрафу, суд навів розроблення Сумською міською радою проекту рішення №100-МР «Про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: м. Суми, між вул. Льотна та просп. Козацький», оприлюдненого 17.12.2018 на офіційному сайті Сумської міської ради, та який розглядався 27.02.2019 на пленарному засіданні LІV сесії Сумської міської ради VІІ скликання, проте, колегіальним органом рішення з цього питання не прийнято, оскільки не була набрана необхідна кількість голосів (а.с.43-44, 50).

Крім того, як вбачається зі змісту рішення суду у справі №480/1021/19 від 16.04.2019р,. 19.03.2019 на підтвердження вчинення дій для виконання рішення Сумської окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №818/2374/18 позивачем на адресу відповідача направлено відповідне пояснення щодо виконання рішення суду від 19.03.2019, копію проекту рішення Сумської міської ради «Про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: м . Суми, між вул. Льотна та просп. Козацький»; копію витягу з протоколу пленарному засіданні LІV сесії Сумської міської ради VІІ скликання від 27.02.2019 (а.с.55, зворотній бік).

Таким чином, у рішенні суду у справі №480/1021/19 від 16.04.2019р. не було встановлено факту повного виконання рішення Сумської окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №818/2374/18, яким Сумську міську раду було зобов`язано розглянуто питання щодо затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, а лише було зазначено про вчинення певних дій, спрямованих на таке виконання, та про наявність поважних причин для невиконання судового рішення, що свідчить про неправомірність постанови про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні - Сумську міську раду.

З врахуванням всього вищенаведеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову шляхом скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №58507112 від 21.05.2019 року, оскільки, як вказано вище, цю постанову державним виконавцем винесено з підстави, не передбаченої ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод виконання судових рішень розглядається як стадія судового провадження, право доступу до суду, що гарантується цією статтею, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, закінчення державним виконавцем виконавчого провадження без належного з`ясування підстав для такого закінчення шляхом встановлення відповідних обставин повного виконання судового рішення та наведення їх у постанові про закінчення виконавчого провадження, є неправомірним.

При цьому, суд відхиляє посилання представника третьої особи на факт виконання рішення суду у повному обсязі внаслідок прийняття Сумською міською радою 03 квітня 2019 року рішення № 4889-МР «Про відмову у наданні у власність ОСОБА_1 земельної ділянки» (а.с.81) як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі, оскільки відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження підставою закінчення виконавчого провадження №58507112 стало встановлення того, що рішенням суду скасовано постанову про накладення штрафу на Сумську міську раду у розмірі 5100грн., а не прийняття нею рішення про відмову у наданні у власність земельної ділянки.

Наведені обставини свідчать лише про неналежне з`ясування підстав для закінчення виконавчого провадження державним виконавцем під час винесення спірної постанови.

Щодо правомірності прийняття Сумською міською радою 03 квітня 2019 року рішення № 4889-МР «Про відмову у наданні у власність ОСОБА_1 земельної ділянки» необхідно відмітити, що предметом спору є постанова про закінчення виконавчого провадження та дослідженню підлягають обставини щодо фактичного виконання в повному обсязі виконавчого документа та наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, а не правомірність винесення міською радою такого рішення про відмову. При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися із позовом до суду про визнання протиправним та скасування цього рішення.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.77, 90, 122, 242-246, 287 КАС України, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: Сумська міська рада, про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №58507112 від 21.05.2019 року, яка винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова