Рішення № 8260830, 06.10.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.10.2009р.                                                                                          Справа № 14/190

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава,36008

          до Карлівської районної партійної організації народної партії вул. Леніна, 54, м. Карлівка, Полтавська область, 39500

          про стягнення 1962,15 гривень

                                                  Суддя Іваницький О.Т.

          Представники:

          від позивача: Демченко Н.В., дов. № 19/1617 від 30.07.2009 р.

          від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за спожиту теплову енергію на підставі договору від 22.09.2008 р. № 2758 в сумі 1962,15 гривень, з яких сума основного боргу 936,35 гривень, пеня 936,35 гривень, збитки від інфляції 76,06 гривень та 3% річних 13,39 гривень.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

          Відповідач вимог ухвали суду від 31.08.2009 р. про порушення провадження у справі не виконав, свого представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, наданими йому у відповідності до статті 22 ГПК України правами не скористався.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача суд встановив, що 22.09.2008 р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава (надалі Позивач) та Карлівською районною партійною організацією народної партії, м. Карлівка, Полтавська область (надалі Відповідач) було укладено договір № 2758 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі Договір).

Відповідно до п. 1 вказаного вище Договору "Теплопостачальна організація" (Позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення до межі розподілу по вул. Леніна, 54-а в м. Карлівка.

Згідно з п. 13 вказаного Договору оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводить "Споживач" (Відповідач у справі), стягується на підставі тарифів встановлених уповноваженим органом.

          Вартість теплової енергії:

          а) оплата за опалення в розмірі 8,77 грн. з врахуванням ПДВ за 1 м2 загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів ІІІ групи.

          Площа будівлі 18,76 м2 . Оплата за місяць складає 164,52 гривень з врахуванням ПДВ за опалювальний сезон.

          Всі розрахунки за спожиту теплову енергію по даному договору повинні були проводитися на підставі рахунку, виписаного Позивачем у справі (копії рахунків в матеріалах справи).

          Відповідач повинен був оплачувати теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця.

Взятих на себе зобов'язань відповідно до умов Договору Відповідач не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 01.10.2008 р. по 30.04.2009 р. становить 936,35 гривень.

Вказану суму заборгованості і просить стягнути на свою користь Позивач.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

          Відповідно до вимог статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов’язань встановлюється договором або законом.

          Пунктом 16 договору передбачено, що при несвоєчасному розрахунку "Споживач" (Відповідач у справі) зобов’язаний сплатити "Теплопостачальній організації" (Позивач у справі) пеню в розмірі 1,0 % за кожен день прострочки, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.1999 року..

          На підставі вищевикладеного позивач нарахував відповідачу 936,35 гривень пені за період із 01.10.2008 року по 30.04.2009 року (розрахунок у матеріалах справи).

          Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 16 договору передбачено, що при несвоєчасному розрахунку "Споживач" (Відповідач у справі) зобов’язаний сплатити "Теплопостачальній організації" (Позивач у справі) 3% річних з простроченої суми. На підставі вказаного пункту Договору та вищевказаних норм ЦК України Позивач нарахував Відповідачу збитки від інфляції в сумі 76,06 гривень та 3% річних в сумі 13,39 гривень за період із 01.10.2008 року по 30.04.2009 року (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з Відповідача суму основного боргу 936,35 гривень, пеня в сумі 936,35 гривень, збитки від інфляції в сумі 76,06 гривень, 3% річних в сумі 13,39 гривень, суму сплаченого державного мита 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Карлівської районної партійної організації народної партії, вул. Леніна, 54, Карлівський район, Полтавської області, 39500 (код 24826779) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008 (р/р 26035710000019 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016, код 03338030) суму основного боргу 936,35 гривень, пеня в сумі 936,35 гривень, збитки від інфляції в сумі 76,06 гривень, 3% річних в сумі 13,39 гривень, суму сплаченого державного мита 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.