Ухвала суду № 82608247, 25.06.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"25" червня 2019 р. Справа № 363/4598/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Палій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Ольжин град» про зобов`язання вчинити дії та відшкодувати шкоду, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Ольжин град» про зобов`язання вчинити дії та відшкодувати шкоду.

25.06.2019 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку із тим, що позивач будучі належним чином повідомлений в судові засідання, а саме 27.12.2018 року, 25.02.2019 року, 06.05.2019 року не з`являвся, на підставі чого, неодноразово судові засідання відкладалися. Заяв про зміну місця проживання та проведення судових засідань за його відсутності до суду не подав, причини неявки суду не повідомляв.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Статтею 257 ч.1 п.3 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

02.12.2016 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду на 16.01.2017 року, про що у визначеному законом порядку було повідомлено сторін, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.

16.01.2017 року судове засідання у зв`язку із неявкою відповідача було відкладено на 10.02.2017 року, про що повідомлено відповідача, шляхом направлення судової повістки про виклик.

10.02.2017 року судове засідання у зв`язку із неявкою відповідача повторно було відкладено на 07.03.2017 року, про що повідомлено відповідача, шляхом направлення судової повістки про виклик.

07.03.2017 року ухвалою суду за клопотанням позивача та його представника по справі було призначено судово-будівельну технічну експертизу та зупинено провадження у справі, щодо призначення по справі експертизи представником відповідача у судовому засіданні не заперечувалось.

14.11.2017 року до суду з Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв`язку із чим того ж дня ухвалою суду було відновлено провадження по справі та призначено до розгляду на 11.12.2017 року, про що у визначеному законом порядку було повідомлено сторін.

11.12.2017 року сторони в судове засідання не з`явилися, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 25 січня 2018 року, про що повідомлено сторін.

25.01.2018 року судове засідання за клопотання сторін було відкладено на 13.02.2018 року.

13.02.2018 року у судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 04.04.2018 року, про що повідомлено сторін.

04.04.2018 року у судовому засіданні клопотання сторін про доручення додаткових документів та заяву про уточнення позовних вимог було задоволено та ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.05.2018 року.

29.05.2018 року у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про виклик експерта, щодо якого і не заперечувалося позивачем розгляд справи було відкладено на 25.06.2018 року для виклику експерта.

25.06.2018 року у зв`язку із перебування головуючого судді у нарадчій кімнаті судове засідання було знято з розгляду та перенесено на 17.08.2018 року, про що у визначеному законом порядку було повідомлено сторін.

17.08.2018 року у судове засідання позивач не з`явився, про місце день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання повістки про виклик до суду на зазначену дату. В судовому засідання було допитано експерта та відкладено судове засідання для повторного виклику позивача для надання особистих пояснень на 04.10.2018 року. Про наступну дату судового засідання повідомлено позивача та його представника та одночасно було роз`яснено вимоги ст. 169 ЦПК України, в редакції 2004 року, що у разі повторної неявки позивача до суду, позов може бути залишено без розгляду.

04.10.2018 року судове засідання у зв`язку із зайнятістю головуючого судді у іншій справі, було знято з розгляду та відкладено на 27.11.2018 року. Про наступну дату судового засідання повідомлено сторін.

27.11.2018 року судове засідання у зв`язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по кримінальній справі було знято з розгляду та відкладено на 27.12.2018 року. Про наступну дату судового засідання повідомлено сторін.

27.12.2018 року, 25.02.2019 року, 06.05.2019 року 25.06.2019 року позивач та його представник в судові засідання не з`являлися, про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, поштові повідомлення поверталися на адресу суду за закінчення терміну зберігання. Жодних клопотань про відкладення чи розгляду справи за відсутності позивача та його представника від останніх до суду не надходило, про причини неявки суду не повідомляли. Разом з тим, суд звертає увагу, що хоч і судові засідання 04.10.2017 та 27.11.2018 року були зняті з розгляду, позивач до суду на зазначені дати не з`являвся, про причини неявки також не повідомляв.

Згідно ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Жодних заяв про зміну місця проживання від позивача до суду не надходило, а тому судом направлялися судові повістки про виклик до суду за адресою зазначеною останнім у позовній заяві.

25.06.2019 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.

Європейський суд з прав людини враховує принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (Рішення у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88).

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року та пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Згідно з вимогами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСББ «Ольжин град» про зобов`язання вчинити дії та відшкодувати шкоду без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 259, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «Ольжин град» про зобов`язання вчинити дії та відшкодувати шкоду – залишити без розгляду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суду Київської області шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Головуючий суддя: І.Ю. Котлярова